Румунська мова в Україні

Румунська мова в Україні є шостою за поширеністю мовою України, що за переписом 2001 року налічувала 142 671 носіїв (0,3% населення України). Майже все румунськомовне населення (98,9%) проживає на території двох областей, Чернівецької (108 859 осіб) та Закарпатської (32 224 осіб), де вони становлять 11,9% та 2,6% населення відповідно. Румунськомовне населення абсолютно переважає у Герцаївському районі (92,2%), а також становить значну частку населення Глибоцького (40,1%), Сторожинецького (35,4%) районів Чернівецької області та Тячівського (12,4%) і Рахівського (11,5%) районів Закарпатської області.

Частка населення, що назвало рідною мовою румунську та молдовську (2001 р.)
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Румунська та молдовська як рідні мови у містах і сільрадах Чернівецької області за переписом 2001 р.
Румунська та як рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.
Найпоширеніша рідна мова у містах і сільрадах Закарпатської області за переписом 2001 р.

Поширеність

Рідна мова румунів України за переписами[1][2][3][4]

1970 1979 1989 2001
румунська 64,5% 41,0% 62,3% 91,7%
українська 8,9% 10,3% 9,8% 6,2%
російська 2,1% 3,1% 3,5% 1,5%
молдовська 24,2% 45,5% 24,3% 0,5%

Вільне володіння румунською та молдовською мовами серед румунів України за даними переписів:[5][6]

Райони та міста компактного проживання румунів за результатами перепису 2001 року.

Місто/Район Область Рідна мова румунська Румуни за національністю Румунськомовні
/ румуни
Герцаївський районЧернівецька 92,2%91,5%101%
Глибоцький районЧернівецька 40,1%45,3%89%
Сторожинецький районЧернівецька 35,4%36,8%96%
Тячівський районЗакарпатська 12,4%12,4%100%
Рахівський районЗакарпатська 11,5%11,6%99%
Новоселицький районЧернівецька 9,3%6,8%138%
м. ЧернівціЧернівецька 3,3%4,5%73%

Населені пункти, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення.[7]

Населені пункти Чернівецької області, у яких румунську мову назвали рідною більшість населення[7]

населений пункт район область % румунськомовних
с. ПещераТячівський районЗакарпатська100,0
с. ПідвальнеГерцаївський районЧернівецька99,3
с. ТопчиноТячівський районЗакарпатська99,1
с. ПетрашівкаГерцаївський районЧернівецька98,9
с. Велика БудаГерцаївський районЧернівецька98,7
с. Мала БудаГерцаївський районЧернівецька98,6
с. Середнє ВодянеРахівський районЗакарпатська98,6
с. Глибокий ПотікТячівський районЗакарпатська98,4
с. ТернавкаГерцаївський районЧернівецька98,4
с. ДобрікРахівський районЗакарпатська98,3
с. ХряцькаГерцаївський районЧернівецька98,3
с. БайракиГерцаївський районЧернівецька98,1
с. Круп'янськеГерцаївський районЧернівецька98,1
с. СтанівціГлибоцький районЧернівецька98,1
с. ВеликосілляГерцаївський районЧернівецька98,0
с. ГлибочокСторожинецький районЧернівецька97,8
с. Нижня Апша[8]Тячівський районЗакарпатська97,6
с. ВолокаГлибоцький районЧернівецька97,5
с. ДяківціГерцаївський районЧернівецька97,5
с. ЇжівціСторожинецький районЧернівецька97,3
с. Біла ЦеркваРахівський район[9]Закарпатська97,0
с. ПодішорТячівський районЗакарпатська97,0
с. КупкаГлибоцький районЧернівецька96,9
с. ПолянаГлибоцький районЧернівецька96,6
с. МолницяГерцаївський районЧернівецька96,5
с. ГодинівкаГерцаївський районЧернівецька96,4
с. ГрушівкаГлибоцький районЧернівецька96,4
с. БагринівкаГлибоцький районЧернівецька96,3
с. БуківкаГерцаївський районЧернівецька96,1
с. ЙорданештиГлибоцький районЧернівецька95,8
с. БуденецьСторожинецький районЧернівецька95,7
с. Нижні ПетрівціСторожинецький районЧернівецька95,7
с. Нижні СинівціГлибоцький районЧернівецька95,5
с. ГорбоваГерцаївський районЧернівецька95,3
с. КуликівкаГерцаївський районЧернівецька95,2
с. Верхні ПетрівціСторожинецький районЧернівецька94,7
с. ОпришениГлибоцький районЧернівецька94,3
с. ЛуковицяГерцаївський районЧернівецька94,6
с. Верхні СинівціГлибоцький районЧернівецька94,2
с. РопчаСторожинецький районЧернівецька94,0
с. МогилівкаГерцаївський районЧернівецька93,3
с. ОстрицяГерцаївський районЧернівецька93,2
смт КрасноїльськСторожинецький районЧернівецька92,3
с. ПросікаГлибоцький районЧернівецька92,2
с. БанчениГерцаївський районЧернівецька92,1
с. ДимкаГлибоцький районЧернівецька91,8
с. ЛункаГерцаївський районЧернівецька91,8
с. КарапчівГлибоцький районЧернівецька91,0
с. СучевениГлибоцький районЧернівецька87,6
с. РадгоспівкаГерцаївський районЧернівецька82,1
с. ЧудейСторожинецький районЧернівецька82,1
с. ТереблечеГлибоцький районЧернівецька80,7
с. ПлаюцьРахівський районЗакарпатська78,2
с. ЧерешСторожинецький районЧернівецька71,3
с. АршицяСторожинецький районЧернівецька69,5
м. ГерцаГерцаївський районЧернівецька68,1
с. ЦуреньГерцаївський районЧернівецька66,6
с. БояниНовоселицький районЧернівецька63,5
с. ОстрицяНовоселицький районЧернівецька60,1
смт СолотвиноТячівський районЗакарпатська56,5
с. ПросокиряниГлибоцький районЧернівецька56,1

Румунська мова була визнана регіональною:

Культура

Румуни в Україні користаються, майже винятково в Чернівецькій області, своєрідною культурною автономією.[15] У Чернівцях виходять румунською мовою 12 обласних газет серед них найтиражніша — «Зориле Буковиней» та 3 районні двомовні українсько-румунські газети. Окреме видавництво випускає видання румунською мовою. Існують початкові й середні школи з румунською викладовою мовою; в Чернівецькому Університеті є кафедра романської філології. Діють самодіяльні гуртки румунської пісні, танку тощо. Ряд членів Союзу Письменників України пише румунською мовою.Також у Чернівцях 20 листопада 2012 р. відбулася прес-конференція з приводу відкриття румунської бібліотеки „Голос Буковини” з ініціативи академіка Александріни Чернової та колективу Видавництва „Олександра Доброго”, за підтримки Департаменту румун зарубіжжя, що діє при МЗС Румунії. В новій бібліотеці можна знайти багато рідкісних, старих та нових книжок, монографій, підручників, журналів, словників румунською мовою на будь-яку тему, з будь-якої галузі. Особливо корисними ці праці можуть виявитися для спеціалістів та дослідників спільної українсько-румунської історії, а також сучасних українсько-румунських відносин[16].

Освіта румунською мовою у 2008/2009 н.р.[17]

Кількість закладів з навчанням румунською мовою Навчальний процес румунською мовою, учнів Вивчають румунську мову як предмет Вивчають факультативно або в гуртках Спільний відсоток до загальної кількості учнів (4 438 383) Відсоток румунів за Переписом-2001
89 21671 683 0,51% 0,31%

Релігія

У 106 православних церквах та монастирях, у Закарпатській та Чернівецькій областях, богослужіння відбувається румунською мовою. У Молитовних будинках (Casa de rugăciune) протестантських конфесій, розташованих у румунськомовних населених пунктах, богослужіння теж відбувається румунською мовою.

Примітки

  1. Численность и состав населения СССР (По данным Всесоюзной переписи населения 1979 года)
  2. Итоги Всесоюзной переписи населения 1970 года. Том IV — М., Статистика, 1973
  3. Всеукраїнський перепис населення 2001. Розподіл населення за національністю та рідною мовою
  4. Перепис 1989. Розподіл населення за національністю та рідною мовою (0,1)
  5. Перепис 2001 року. Розподіл населення окремих національностей за іншими мовами, крім рідної, якими володіють
  6. Перепис населення 1989 року. Розподіл населення за національністю та другою мовою народів СРСР.
  7. Розподіл населення регіонів України за рідною мовою у розрізі адміністративно-територіальних одиниць
  8. до 2004 — Діброва
  9. За адмінподілом на момент перепису
  10. Ще одне село в Чернівецькій області надало румунській мові статус регіональної
  11. Про реалізацію окремих норм Закону України «Про засади державної мовної політики» на території села Їжівці
  12. У Волоці Чернівецької області румунську мову зробили регіональною
  13. Газета «Час» — Румунізація Буковини триває: румунську мову зробили регіональною в Магалі Архівовано 4 березня 2016 у Wayback Machine. — 16-03-2013
  14. Буна зіва, парламенте – не витримала закарпатська Нижня Апша
  15. Етнічні громади у Чернівецькій області
  16. ChernivtsiNews.com http://www.chernivtsinews.com/2013/12/01/в-чернівцях-відкрилася-перша-румунсь/
  17. Архівована копія. Архів оригіналу за 19 серпня 2011. Процитовано 5 квітня 2013.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.