Рясне-Руське
Рясне-Руське (пол. Rzęsna Ruska) — село у Залізничному районі, м. Львова, Львівської міської територіальної громади (ЛМТГ), Львівського району, Львівської області, за 5 км. на захід від Львова, при шляху міжнародного значення Е40, М10 Львів-Краків та за 5 км від залізничної станції Львів-Клепарів.
село Рясне-Руське | |||||
---|---|---|---|---|---|
| |||||
Країна | Україна | ||||
Область | Львівська область | ||||
Район/міськрада | Залізничний | ||||
Рада | Львівська міська рада ЛМОТГ | ||||
Основні дані | |||||
Засноване | 1430 | ||||
Населення | 2428 | ||||
Площа | 12,42 км² | ||||
Густота населення | 146,46 осіб/км² | ||||
Поштовий індекс | 81085 | ||||
Телефонний код | +380 32 | ||||
Географічні дані | |||||
Географічні координати | 49°52′23″ пн. ш. 23°54′08″ сх. д. | ||||
Середня висота над рівнем моря |
310 м | ||||
Водойми | Забрід | ||||
Відстань до обласного центру |
10 км | ||||
Відстань до районного центру |
5 км | ||||
Найближча залізнична станція | 0,5 | ||||
Місцева влада | |||||
Адреса ради | Львівська обл., Львівський р-н, м.Львів, пл.Ринок, 1 | ||||
Карта | |||||
Рясне-Руське | |||||
Рясне-Руське | |||||
Мапа | |||||
|
Село Рясне-Руське разом з с. Підясне входять в склад Львівської міської територіальної громади . Чисельність населення становить 2428 осіб.
Історія
Перша письмова згадка про Рясне зустрічається в привілеї короля Владислава Ягайла, датованим 1430 роком. Цим документом дозволялося в різних маєтностях львівського римо-католицького архієпископства, серед яких згадувалося і Рясне, перевести судочинство з руського та польського права на магдебурзьке.
У 1433 р. львівський архієпископ заснував нове поселення, назване Рясне.
У податковому реєстрі 1515 року в селі документується млин і 7 1/4 ланів (близько 180 га) оброблюваної землі [1].
Римо-католицька парафія знаходилася у Рясній-Польській, а греко-католицька парафія знаходилася в Рудному. В селі функціонувала початкова однокласна школа.
Станом на 1910 рік до греко-католицької парафії у Рудному належав 631 мешканець Рясної-Руської, а дочірньою церквою в селі була церква Святого Димитрія, збудована у 1858 році [2].
Населення
За даними 1880 року в селі (при селищній громаді - гміні) налічувався 69 будинків з загальною чисельністю населення у 473 особи, а на околиці села (хуторі) відповідно 4 будинки та 29 осіб:
Склад населення Рясної Польської
за національною ознакою | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Заг. число
мешканців |
поляки | русини | німці | |||||||||||
502 | 34 | 457 | 11 | |||||||||||
Склад населення Рясної Польської
за релігійним віросповіданням | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
римо-
католики |
греко-
католики |
юдеї | інші | |||||||||||
34 | 333 | 133 | 2 | |||||||||||
- 2010 р. — 1743 особи.
Географія
На північному заході село межує з селом Кожичі, на заході — з селом Вороців Яворівського району, на сході — зі Львовом, на півдні — з смт. Рудним, на заході — з селом Підрясне. Через південно-західну частину села протікає один з рукавів Білогорського потоку. Сільська забудова знаходиться на півночі села. Через північну частину села проходить закинута залізнична колія Львів-Янів-Львівський. Одна з частин села має назву Тузяки.
Люди
В селі народився Шах Роман Юрійович (нар. 1932) — український майстер художнього скла.
Джерела
- Хомік В. Рясна-Руська. — Львів: Камула, 2010.
- Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1909. Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира. Печатня оо. Василіянъ, 1909. 369 с. (рос.) (укр.)
- [Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ] 1910. Львовъ-Жовква: Накладомъ Архіепархіяльного Клира. Печатня оо. Василіянъ, 1910. 500 с. (рос.) (укр.)
- Sulimierski F., Walewski W. Słownik geograficzny Królestwa Polskiego i innych krajów słowiańskich: t. X: Rukszenice — Sochaczew / Warszawa: 1889. — 960 s. (пол.)
- Zródla dziejowe. Tom XVIII. Polska XVI wieku pod względem geograficzno-statystycznym. Cz. I. Ziemie ruskie. Ruś Czerwona. – Warszawa: Sklad główny u Gerberta I Wolfa, 1902. - 252 s. (пол.)
Посилання
Примітки
- Zródla dziejowe... - s. 154
- Шематизмъ Всего Клира греко-католицкой митрополичой архіепархіи Львовской на рокъ 1910... ст. 219-220