Ріпки (Малопольське воєводство)

Географія

Село розташоване в Низьких Бескидах, за 7 км на південь від адміністративного центру ґміни Устя-Горлицьке, за 21 км на південь від Горлиці і за 109 км на південний схід від Кракова.

Середня висота місцевості 562 м над рівнем моря. Найвища висота, гора Ласкова (997 м), розташована за 4 км на південний захід від села.

Історія

Перша згадка про село датується 1581 роком, коли було закріпачене за волоським правом Адамом Бжезінським. Приблизно, 1610 року була побудована перша православна церква Різдва Богородиці. В 1785 році тут жило коло 320 осіб. У 1801 р. збудована наступна греко-католицька церква назва якої буда змінена на Покрова Пр. Богородиці, (належала до парохії Ганчова Горлицького деканату); у будівництві брали участь також жителі сіл Висової та Ганчової. Храм діяв до виселення українців у другої половині 1940-х років після чого простояв у селі ще коло 30-ти років. У 1978 році був розібраний, а його матеріали перевезені до Музею народної архітектури в Сяніку, де у 2001 році був реконструйований. Метричні книги провадились від 1784[2].

У 1881 році у селі було 56 дворів і 336 жителів, із них 325 лемків та 11 євреїв.

До 1945 року було практично чисто лемківське населення: з 430 жителів села — 420 українців-грекокатоликів, 5 українців-римокатоликів і 5 євреїв[3].

У 1947 році в рамках операції «Вісла» українців-лемків депортовано на понімецькі землі, натомість завезено поляків[4].

Під час операції «Вісла» село змушені були покинути родини Михневичів, Шептаків, Криницьких, Федорчаків, Дуб'янських, Пласконів, Медведів, Дуркотів, Желязко, Жовнірчиків, Блащаків, Польчиків, Кань, Дуців, Калакуків, Малютичів, Бреянів і багато інших. Зокрема, були депортовані:

  • Михневичи: Антон Іванович (1910), Антоніна Теодорівна (1913), Іван Антонович (1932), Стефан Антонович (1934), Теодор Антонович (1936), Марія Антонівна (1943), Іван (Ян) Семенович, Ангеліна (Акелія), Марія Іванівна, Антоніна Іванівна, Семен Антонович;
  • Криницькі: Матрона Сильвестрівна, Степан Омелянович, Марія Титусівна, Емілія Степанівна, Іван Степанович, Юлія Степанівна, Любов Степанівна;
  • Шептаки: Парасковія і Йосип Титусович.

У 1975—1998 роках село належало до Новосондецького воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 19 5 13 1
Жінки 16 7 9 0
Разом 35 12 22 1

Культура

У даний час у селі збереглися залишки кладовища. Церква в 1959 році була розібрана і передана в музей народної архітектури в Сянік.

Залишки кладовища
Пансіонат «Кудак»
Церква у Ріпках в 1915 р.

Відомі уродженці

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Ріпки (Малопольське воєводство)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Шематизм греко-католицького духовенства апостольської Адміністрації Лемківщини, с. 16-17
  3. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 25.
  4. Акція «ВІСЛА»: Список виселених у ході операції сіл і містечок
  5. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.
  6. Реєстр дійсних членів (академіків) ЛАНУ. Архів оригіналу за 8 березня 2018. Процитовано 22 червня 2015.

Джерела
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.