Сабу (режисер)

Хіроюкі Танака народився 18 листопада 1964 року в префектурі Вакаяма в Японії. Навчався в школі моди міста Осака, перш ніж поїхати в Токіо, щоб стати професійним музикантом[1].

Сабу не має професійної кіноосвіти. Перш ніж виступити режисером, знімався з 1986 року як актор. Уперше зіграв головну роль у фільмі «Світовий кімнатний жах» (яп. ワールド・アパートメント・ホラ) режисера Кацухіро Отомо в 1991 році. Зіграв другорядну роль в культовому фільмі режисера Кійосі Куросави «Пульс» (2001) і ролі другого плану в декількох фільмах Такасі Міїке («Таємний світ Сіндзюку», «Вбивця Іті»). Як актор використовує ім'я, отримане при народженні, — Хіроюкі Танака, грає холоднокровних бандитів. Використовує творчий псевдонім «Сабу» як режисер і сценарист з 1996 року[2].

У ранніх фільмах режисера звичайні люди несподівано опиняються в абсурдних ситуаціях і намагаються тікати звідти у звичний для себе світ. Кінокритики відмічають унікальне візуальне рішення та оригінальний гумор фільмів режисера[3]. Вони часто порівнюють Сабу з іншими режисерами «покоління Кітано», такими, як Кійосі Куросава[3][4].

Герой фільму «Поштарський блюз» (1997) — звичайний листоноша, який зустрів старого друга, який став наркодилером. Він підкидає в сумку листоноші пакет з наркотиками та відрізаний палець. Героя підозрюють у вбивстві, а сам він опиняється в небезпеці. У фільмі «Нещасна мавпа» (1998) двоє злочинців вирішують пограбувати банк. Грабіж іде не за планом, але гроші опиняються в руках героя фільму — одного із злочинців. Втікаючи від поліції, він випадково завдає смертельного удару ножем молодій дівчині. Ця лінія перетинається з іншої — троє якудза помилково убили лідера протиборчої банди. У фільмі «Водіння» (2002) до молодої людини підсаджуються троє бандитів у масках і наказують наздогнати ще одного члена банди, який втікав, викравши вкрадені гроші[3][4].

Корабель, на облавку якого відбувалися події повісті та фільму «Краболов» у реальності

Найвідомішим з ранніх фільмів режисера є «Понеділок» (2000). У цьому фільмі герой, прокинувшись в готелі, не може зрозуміти, де він знаходиться і що з ним сталося. Поступово в його свідомості спливають події: вечірка серед гангстерів, убивство. Цілу главу цьому фільму присвятив американо-японський кінознавець Дайсуке Міяо, професор Орегону університету, у своїй книзі «The Oxford Handbook of Japanese Cinema»[5]. Фільм став володарем призу ФІПРЕССІ на Берлінському кінофестивалі в 2000 році[6].

Початок різкої зміни стилю режисера кінокритики відмічали у фільмі «Дзвін благословення» (2002). Головний герой — простий трудар, що опинився в життєвій безвиході після закриття фабрики, на якій він працював. Фільм вирізняється відсутністю динамізму і чорного гумору, характерних для колишніх робіт Сабу, критики відмічали його подібність з повільним і ліричним японським арт-хаусом[7]. Фільм отримав приз Берлінського кінофестивалю в 2003 році[8].

У 2005 році Сабу зняв фільм «Смертельна втеча», що оповідає про підлітка, який живе в японській глушині. Якудза намагаються викупити землю, щоб створити тут «елітний район». Герой зближується з місцевим католицьким священиком, про якого говорять, що він убивця, і дівчинкою, батьки якої наклали на себе руки. У фільмі створена похмура й реалістична атмосфера. У цьому ж році поставив фільм «Невдале пограбування», — два грабіжники напередодні Різдва, переодягнувшись в Санта-Клаусів, пограбували банк, але евакуатор забрав їх автомобіль, що змусило їх заховати здобич у камері схову. Це призводить до непередбачуваних наслідків. У фільмі знімалися музиканти з ідол-групи V6[9].

Після майже п'ятирічної перерви режисер зняв у 2009 році політичний фільм «Краболов» за однойменною повістю Такідзі Кобаясі, написаною в 1929 році, в основі якої — реальні події (існує також фільм 1953 року, знятий в стилі соціального реалізму[10]), книга була перевидана в 2008 році накладом в 500 тисяч екземплярів. Фільм розповідає про боротьбу японських рибалок за свої права. Автор книги перебував в лавах Комуністичної партії Японії, був заарештований та помер під тортурами. У інтерв'ю про фільм Сабу сказав, що не читає мангу і романи, але назвав музику основним джерелом натхнення:

«Коли я пишу сценарій, то завжди під час прослуховування музики. А коли я використовую її у фільмі, то музика грає на радіо в автомобілі, або це звук потягу, шум міста, а не фонова музика».

— America’s First Major Retrospective of Japan’s Explosive Film Auteur Features 6 Films with 1 International Premiere[4]

Фільм отримав позитивні рецензії кінокритиків[4].

У 2010 році Сабу поставив фільм «Покинутий кролик». У основі фільму — дзьосей-манґа Юмі Уніти, що виходила в жіночому журналі Feel Young з жовтня 2005 по квітень 2011 року. Герой фільму після довгої перерви приходить у свій дім на похорони діда. Він зустрічає в саду дівчинку, яка є позашлюбною донькою померлого, хто її мати — невідомо. Ніхто з родичів не хоче взяти до себе дівчинку, це вирішує зробити Дайкіті. Кінокритики порівнювали фільм з «Малюком» Чарлі Чапліна[11].

У 2013 році Сабу зняв апокаліптичний фільм жахів «Міс Зомбі». У суспільстві, враженому загадковим вірусом, з'являється нове коло жителів — зомбі, але й вони розділяються на класи залежно від ступеня агресивності. Підприємці намагаються залучити до праці в домашньому господарстві найнешкідливішу частину зараженого населення. Фільм став переможцем фестивалю Фанташпорту в номінації «Найкращий фільм», став володарем Гран-прі на Міжнародному кінофестивалі в Жерармері та отримав приз журі на Dhaka International Film Festival в 2014 році[12].

Фільм режисера 2015 року — «Подорож Тясуке», — був представлений в конкурсній програмі Берлінського міжнародного фестивалю та був відзначений кількома нагородами фестивалю «Фанташпорту». Головний герой фільму — ангел, який приходить у земний світ, щоб врятувати від загибелі дівчину, в яку він закохується[13].

У 2017 році вийшла кримінальна драма Сабу «Містер Лонг», яка брала участь в конкурсній програмі 67-го Берлінського міжнародного кінофестивалі 2017 року.[14]

На Чиказькому міжнародному фестивалі 2000 року була показана ретроспектива фільмів Сабу. Ретроспектива режисера, яка була організована Товариством Японії, була також проведена у США в 2011 році[15].

Доля завжди є одним з головних героїв фільмів режисера. Часто персонажі здаються лише маріонетками в її руках. Для фільму Сабу зазвичай характерні: серйозність поставленої проблеми, чорний гумор. Сміх часто викликає не діалог, а сама ситуація. Сюжетні лінії побудовані ретельно та детально продумані, але часто завершуються абсурдним фіналом. Дія зазвичай відбувається лінійно, але завжди містить відсилання до минулого. Сюжет часто (особливо в ранніх фільмах) пов'язаний з кримінальним світом. Героями ранніх фільмів режисера є якудза (при цьому самі фільми засновані на развінчанні образу сильної особистості подібного героя, який показаний як розчарована і втомлена людина[16], зняті в жанрі чорної комедії). Останні фільми стилістично різноманітніші, серед них мелодрама, фільм жахів і ліричний фентезі. Також Сабу написав сценарій і зняв короткий науково-фантастичний фільм «A1012K» (2002)[2].

Головні ролі в перших п'яти його фільмах зіграв актор Сін'їті Цуцумі, який раніше був відомий головним чином як театральний актор. Коли кінокритик попросив Цуцумі описати Сабу одним словом, то він відповів: «Геній!». У більшості фільмів режисера є присутньою роль для японських акторів Рена Осугі і Сусуму Терадзіми (постійних акторів Такесі Кітано)[16].

Сабу зізнається, що значний вплив на його стиль зробив фільм «Біжи, Лоло, біжи» (режисер — Том Тиквер, 1998). Фільм «Поштарський блюз» містить явні посилання на класику японського кіно, — такі фільми як «Кайдан» (Масакі Кобаясі, 1964), «Народжений вбивати» (Сейдзюн Судзукі, 1967) і навіть «Чунгкінзький експрес» (Вонг Карвай, 1994). У фільмі «Краболов» кінокритики виявили цитати з «Нових часів» Чарлі Чапліна і «Метрополіса» Фріца Ланга, «Броненосця «Потьомніна»» Сергія Ейзенштейна[17].

• Klinger, Gabe (2000-11). Tiger Tanaka – Interview with Japanese Cult Director Hiroyuki “Sabu” Tanaka (англ.). Senses of Cinema. Процитовано 10 листопада 2016.
• 映画監督SABU、6作品上映 JSオーディトリアムで 既成概念を超えた型破りな世界 (яп.). YomiTime. Архів оригіналу за 25 травня 2015. Процитовано 10 листопада 2016.
• Japan Society (26 січня 2011). America’s First Major Retrospective of Japan’s Explosive Film Auteur Features 6 Films with 1 International Premiere (англ.). Japan Society. Процитовано 10 листопада 2016.
• Kapur, Jyotsna, Wagner, Keith B. Neoliberalism and Global Cinema: Capital, Culture, and Marxist Critique. — New York : Routledge, 2011. — С. 183—184. — ISBN 9780415889056.
• Miyao, Daisuke. The Oxford Handbook of Japanese Cinema. — Oxford : Oxford Handbooks, 2014. — С. 15—27. — ISBN 9780199731664.

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Сабу (режисер)