Савин Віктор Маркіянович
Ві́ктор Маркія́нович Са́вин (Савін) (нар. 13 лютого 1907, Завадівка — пом. 9 червня 1971, Львів) — український радянський живописець; член Спілки художників України.
Савин Віктор Маркіянович | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народження |
13 лютого 1907 Завадівка, Бобринецький район, Україна | |||
Смерть | 9 червня 1971 (64 роки) | |||
Львів, Українська РСР, СРСР | ||||
Поховання | Личаківський цвинтар[1] | |||
Країна |
Російська імперія СРСР | |||
Жанр | портрет | |||
Навчання | Харківський художній інститут і Харківська державна академія дизайну та мистецтв | |||
Діяльність | художник, графік | |||
Нагороди | ||||
|
Біографія
Народився 31 січня [13 лютого] 1907 року в селі Завадівці (тепер Кропивницький район Кіровоградської області, Україна) в сім'ї вчителя. З 1924 по 1927 рік одночасно навчався у Харківській художній профшколі і Харківському художньому інституті (викладачі Іван Дубасав, Семен Прохоров та Олексій Кокель)[2]; у 1927—1929 роках продовжував навчання в живописній студії Центрального дому мистецтв у Ленінграді у Юхима Чепцова та Ісаака Бродського.
Викладав в Українському поліграфічному інституті у Харкові; з 1939 року доцент.
З 1946 року переїхав до Львова, де продовжив працювати у Українському поліграфічному інституті[2]. Член КПРС з 1965 року. Помер 9 червня 1971 року у Львові. Похований на полі № 1 Личаківського кладовища.
Творчість
Працював у галузі станкового живопису, писав картини з радянською тематикою, портрети (серед інших Івана Франка, Тараса Шевченка, Миколи Скрипника); займався ілюструванням книг, виконував пропагандистські плакати. Серед робіт:
- «Перша тракторна колона на селі» (1930);
- «Класова помста» (1935);
- «Кармалюк» (1937);
- «Зустріч Т. Г. Шевченка з М. С. Щепкіним у Нижньому Новгороді» (1939);
- «Т. Г. Шевченко» (1939);
- «У рабство» (1947);
- «Гра у шашки» (1948);
- «Вуз закінчив» (1954);
- «1919 рік» (1957);
- «Молодість Карпат» (1963);
- «…І буде правда на землі…» (1964);
- «Наші дівчата» (1966—1967);
- «В. І. Ленін і В. Я. Чубар» (1967).
Виконав ілюстрації до українських казок, до трилогії «Шлях на Київ» Семена Скляренка, повістей, романів і оповіданнь Миколи Трублаїні і інше[2].
Брав участь у всеукраїнських виставках з 1932 року, всесоюзник — з 1939 року. Персональна виставка художника пройшла в 1959 році у Львівському музеї українського мистецтва[2].
Роботи зберігаються у Національному музеї у Львові, Кропивницькому меморіальному музеї імені М. Л. Кропивницького, Харківському художньому музеї, в галерейних і приватних колекціях в Україні та за її межами[2].
Відзнаки
Примітки
Література
- Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.;
- Українські радянські художники. Довідник. — Київ: Мистецтво, 1972. — 563 с., сторінка 400;
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.;
- Словник художників України / за ред. М. П. Бажана (відп. ред.) та ін. — К. : Головна редакція Української Радянської Енциклопедії, 1973. — С. 200.
;
- Митці України : Енциклопедичний довідник / упоряд. : М. Г. Лабінський, В. С. Мурза ; за ред. А. В. Кудрицького. — К. : «Українська енциклопедія» ім. М. П. Бажана, 1992. — С. 508—509. — ISBN 5-88500-042-5.;
- Савин Віктор Маркіянович [Текст] // Друковані праці науково-педагогічних співробітників Українського поліграфічного інституту ім. Івана Федорова, опубліковані в 1930—1970 рр. : біобібліогр. покажчик у 2-х чч. / уклад. : Б. В. Дурняк, О. В. Мельников, О. М. Василишин, С. Г. Янчишин, В. В. Стасенко. — Частина 2. — Львів : Укр. акад. друкарства, 2009. — сторінки 147—153.
Посилання
- Савин Віктор Маркіянович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 611.