Савлук Павло Валентинович

Павло́ Валенти́нович Савлу́к (29 січня 1991(19910129), с. Плетений Ташлик, Маловисківський район, Кіровоградська область, Українська РСР 9 травня 2017, м. Дніпро, Дніпропетровська область, Україна) — український військовик, матрос Військово-морських сил ЗС України, розвідник морської піхоти, учасник російсько-української війни. Позивний «Фізрук».

Савлук Павло Валентинович
 Матрос
Загальна інформація
Народження 29 січня 1991(1991-01-29)
Плетений Ташлик, Кіровоградська область, УРСР
Смерть 9 травня 2017(2017-05-09) (26 років)
Дніпро, Україна
(помер від поранень)
Псевдо «Фізрук»
Військова служба
Роки служби 2016—2017
Приналежність  Україна
Вид ЗС  Військово-морські сили
Рід військ  Морська піхота
Формування
 36 ОБрМП
Війни / битви
Нагороди та відзнаки
Орден «За мужність» ІІІ ступеня

Біографія

Народився 1991 року в селі Плетений Ташлик на Кіровоградщині. 2006 року закінчив Оситнянську загальноосвітню школу I—II ступенів Новомиргородського району. 2011 року — Кіровоградський навчальний центр № 6 за професією «столяр-будівельник». Займався тайським боксом. Мешкав у селі Верхньоінгульське Бобринецького району.

Під час російської збройної агресії проти України 30 червня 2016 року Бобринецьким районним військкоматом був призваний на військову службу за контрактом. Пройшов навчання у 169-му навчальному центрі «Десна».

Матрос, розвідник-номер обслуги 2-го розвідувального відділення 3-го розвідувального взводу розвідувальної роти 36-ї окремої бригади морської піхоти ВМС ЗС України, в/ч А2802, м. Миколаїв. Виконував завдання на території проведення антитерористичної операції на Маріупольському напрямку. Планував пов'язати своє майбутнє з армією, вступити до військового навчального закладу.

30 квітня 2017 року, під час виконання бойового завдання поблизу с. Водяне у Приазов'ї, на спостережному посту зазнав кульового наскрізного поранення скронево-потиличної ділянки голови від кулі снайпера, 9 днів перебував у комі, 9 травня о 1:30 помер в Обласній клінічній лікарні імені Мечникова у Дніпрі.

Похований 11 травня на кладовищі села Верхньоінгульське[1].

Залишилися мати і брат.

Нагороди та вшанування

  • Указом Президента України № 161/2017 від 13 червня 2017 року, «за особисту мужність, виявлену у захисті державного суверенітету та територіальної цілісності України, самовіддане виконання військового обов'язку», нагороджений орденом «За мужність» III ступеня (посмертно)[2].
  • Нагороджений відзнакою Кіровоградської області нагрудним знаком «За мужність і відвагу» (посмертно).
  • 1 серпня 2017 року нагороджений Вищим знаком народної пошани орденом «За мужність і відвагу» (посмертно, ВО «Країна»)[3][4].

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.