Савченко Олександра Яківна
Савченко Олександра Яківна | |
---|---|
Народилася |
8 травня 1942 Ізмаїл, УРСР, СРСР |
Померла | 6 листопада 2020 (78 років) |
Країна |
![]() ![]() |
Діяльність | педагог |
Alma mater | Ізмаїльський державний педагогічний інститут. |
Галузь | педагогіка |
Заклад | Національна академія педагогічних наук України |
Посада | академік-засновник Національної академії педагогічних наук України |
Звання | доктор педагогічних наук |
Ступінь | професор |
Відомі учні | Надія Михайлівна Бібік |
Нагороди |
Савченко Олександра Яківна (8 травня 1942, Ізмаїл — 6 листопада 2020) — радянська та українська педагогиня, віцепрезидентка Національної академії педагогічних наук України, головна наукова співробітниця відділу початкової освіти Інституту педагогіки НАПН України, академік-засновниця Національної академії педагогічних наук України, докторка педагогічних наук, професорка, заслужена працівниця освіти України, почесна професорка багатьох ВИШів України, фахівчиня в галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи.
Біографія
Олександра Савченко народилася 8 травня 1942 року в м. Ізмаїл (нині Одеської області).
В 1963 році закінчила факультет педагогіки і методики початкового навчання Ізмаїльського державного педагогічного інституту.
З 1963 по 1967 роки працювала вчителем початкових класів шкіл м. Києва та викладачем Київського державного педагогічного інституту імені О. М. Горького.
В 1967 році вступила до аспірантури Науково-дослідного інституту педагогіки. Потім пройшла шлях від молодшого наукового співробітника до завідувачки лабораторії початкового навчання інституту.
У 1971 році захистила кандидатську дисертацію «Дидактичний прийом порівняння як засіб навчання і розвитку молодших школярів». А у 1984 році — докторську дисертацію.
В 1992 році була призначена на посаду головного ученого секретаря новоствореної Академії педагогічних наук України.
Міністерський досвід
У період 1995 по 2000 роки Олександра Яківна займала посаду заступника Міністра освіти України за керівництва освітнім відомством Михайлом Захаровичем Згуровським та Валентином Олександровичем Зайчуком.
Брала активну участь у підготовці законодавчої бази і формуванні стратегії розвитку української освіти і науки. Є одним із авторів Державного стандарту для основної і старшої школи, концепції 12-річної загальноосвітньої школи[1].
Наукова діяльність
Є авторкою педагогічної системи формування пізнавальної самостійності молодших школярів.
Підготувала 15 докторів і 32 кандидатів наук з педагогіки. Голова Міжвідомчої ради з координації наукових досліджень з педагогічних і психологічних наук в Україні, очолювала Всеукраїнську асоціацію Василя Сухомлинського. Входила до складу спеціалізованих рад із захисту докторських дисертацій та до складу редколегій низки фахових видань, до президії ВАК України.
Опублікувала майже 700 наукових праць[2]. Серед них: монографії «Розвиток пізнавальної самостійності молодших школярів», підручник для студентів «Дидактика початкової освіти», посібники «Сучасний урок у початкових класах», «Виховний потенціал початкової освіти», підручники і методичні посібники з літературного читання, основ здоров'я.
Праці
- Савченко О. Я. Дидактика початкової школи: Підручник для вузів / Олександра Яківна Савченко . — Київ: Генеза, 2002 . — 368 с. — Бібліогр. у підстроч. приміт. — ISBN 966-504-295-5 .
- Савченко О. Я. Теоретичні підходи до визначення якості шкільної освіти [Текст] / О. Я. Савченко // Шлях освіти. — 2006. — N4. — С. 2-6
- Савченко О. Я. Розвивальний потенціал змісту освіти у 12-річній школі / О. Я. Савченко // Шлях освіти. — 2008. — N 2. — С. 2-7
- Савченко О. Я. Досвід реформування української освіти: уроки і подальший поступ [Текст] / О. Я. Савченко // Шлях освіти. — 2010. — N 3. — С. 2-6
- Савченко О. Я. Компетентнісний підхід як чинник модернізації початкової освіти / О. Я. Савченко // Наука і освіта: наук.-практ. журн. Півд. наук. Центру АПН України. — 2011. — № 4(Педагогика). — С. 13-16.
- Савченко О. Я. Взаємозв'язок ключових і предметних компетентностей у контексті формування у молодших школярів уміння вчитися / О. Я. Савченко // Імідж сучасного педагога. — 2012. — № 6. — С. 3-6.
- Савченко О. Я. Розвиток змісту початкової освіти в умовах державного суверенітету України: методологічний, законодавчий, дидактичний аспекти [Текст] / О. Я. Савченко // Педагогічна і психологічна науки в Україні: Збірник наукових праць: в 5 т. / Нац. акад. пед. наук України. — Київ: Педагогічна думка, 2012. — Т. 3 : Загальна середня освіта. — С. 61-74 . — ISBN 978-966-644-215-7
Нагороди та звання
- Ордени «Знак Пошани», княгині Ольги І, ІІ, ІІІ ступеня, князя Ярослава Мудрого V ступеня (2017)[3];
- Звання «Заслужений працівник освіти України» (1992);
- Відмінник народної освіти УРСР (1977)[4];
- Почесна Грамота Верховної Ради України, Почесна грамота Кабінету Міністрів України;
- Медалі НАПН України «Ушинський К. Д.», «Григорій Сковорода»;
- Нагрудні знаки Міністерства освіти і науки України «Василь Сухомлинський», «А. С. Макаренко»[5];
- премія в галузі дидактики імені Василя Помагайби[2]
- Рішенням Вченої ради Університету від 7 грудня 2009 р. (протокол № 11) О. Я. Савченко присвоєно звання почесного професора Київського університету імені Бориса Грінченка[6]
Посилання
- Савченко О. «Я утверджую себе через працю»: штрихи життєвого шляху жінки-науковця: Інтерв'ю з віце-президентом АПН України Олександрою Савченко головного редактора журналу Ольги Виговської / О. Савченко // Директор школи, ліцею, гімназії. — 2007. — N 1/2. — С. 72-77
- Савченко О. Я. Нове покоління Державного стандарту для початкової школи: від задуму до реалізації: Інтерв'ю з академіком НАПНУ
Примітки
- Савченко Олександра Яківна
- НАГОРОДЖЕННЯ Олександри Яківни Савченко
- Указ Президента України від 28 червня 2017 гору № 168/2017 «Про відзначення державними нагородами України з нагоди Дня Конституції України»
- Савченко Олександра Яківна Учений у галузі загальної педагогіки і дидактики початкової школи, автор педагогічної системи формування пізнавальної самостійності молодших школярів
- Савченко Олександра Яківна
- Савченко Олександра Яківна. Архів оригіналу за 19 листопада 2016. Процитовано 22 жовтня 2016.