Гульдман Віктор Карлович

Віктор Карлович Гульдман народився 1854 року в одній із німецьких колоній Волинської губернії у сім'ї військовослужбовця. У «формулярному списку» зазначено, що він «з обер-офіцерських дітей, маєтків не має» [1]. Батько Віктора, штабс-капітан Карл Гульдман, і магістр Михайло Мошинський, які мешкали в Бердичеві, 11(23) грудня 1875 року звернулися до департаменту торгівлі та мануфактур із проханням видати їм п'ятирічний привілей (патент) на спосіб захисту шкури від псування та надання їй непромокальності. Винахід полягав у послідовній обробці вже готової продубленої та висушеної шкури спочатку в слабкій сірчаній кислоті, потім у відварі хінної кори і, нарешті, у галуновій ванні. Висушена після цього шкура натиралася з лицьового боку розчином каніфолі в рициновій олії й остаточно чорнилася [2]. Було встановлено, що на цей винахід перед цим нікому іншому в Росії привілею видано не було, тож 12(24) жовтня 1877 року Гульдману та Мошинському привілей надали. До речі, за тиждень до того, 5(17) жовтня, у тому ж департаменті привілей на спосіб згущення рідких вибухових речовин для отримання нового виду вибухових сполук отримав Альфред Нобель [3].

Віктор ріс хворобливим хлопчиком. Відомо, що він навчався в київській школі землемірів, але через погіршення стану здоров'я так її і не закінчив. Трудовий шлях Віктор Гульдман розпочав 30 липня 1872 року на посаді судового пристава у складі мирових суддів першої-другої дільниць Летичівського повіту Подільської губернії. Вже 1 жовтня перейшов на посаду помічника секретаря з'їзду мирових суддів, а 12 грудня 1872 року, згідно з поданою заявою, його перевели на посаду помічника судового пристава губернського міста Житомира. Від 8 серпня 1873 року він працював поліцейським наглядачем у Новограді-Волинському Волинської губернії, з 13 вересня 1874 року поступив на службу чиновником Волинського губернського правління у Житомирі. Та вже 24 вересня 1874 року Гульдман звільнився з роботи за станом здоров'я і протягом восьми років життя серйозно лікував легені, зокрема і за кордоном.

Відносно видужавши, Віктор Карлович відновив трудову діяльність і від 15 листопада 1882 року працював столоначальником у канцелярії Київського, Подільського і Волинського генерал-губернатора Олександра Дрентельна. На цій посаді він настільки добре себе зарекомендував, що для росту службової кар'єри його 7 вересня 1885 року призначили спочатку молодшим, а незабаром просто чиновником особливих доручень при подільському цивільному губернаторові Василеві Глинці.

На початку вересня 1885 року Гульдман зі своєю сім'єю — дружиною, дочкою і сином — прибув до Кам'янця-Подільського.

Секретар Подільського губернського статистичного комітету (1886–1903), автор першого зведеного опису населених місць Подільської губернії (1893). Член Подільського єпархіального історико-статистичного комітету (від 1886), Подільського історико-археологічного товариства (від 1903), член-кореспондент Московського археологічного товариства.

Досліджував історію, економіку, демографію, проблеми землеволодіння, культуру, клімат і природні умови Поділля.

• Движение населения в Подольской губернии (1872–1886): Краткий очерк. — Каменец-Подольск, 1888. — 64 с.
• Отчёт Подольского губернского статистического комитета за 1886 год / Составил В. К. Гульдман. — Каменец-Подольск, 1888. — 165 с.
• Справочная книжка Подольской губерніи / Составилъ В. К. Гульдманъ. — Каменецъ-Подольскій : Типографія губернскаго правленія, 1888. — VIII + 654 + XVI с.(рос. дореф.)

• Климат Подольской губернии. — Каменец-Подольск, 1889. — 68 с.
• рос. дореф. Гульдманъ В. Подольская губернія : опытъ географическо-статистическаго описанія. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1889. — 414 + 64 + 26 с.
• Слепые в Подольской губернии: Статистический этюд. — Каменец-Подольск, 1889. — 58 с.
• Отчёт Подольского губернского статистического комитета за 1887 год / Составил В. К. Гульдман. — Каменец-Подольск, 1889. — 148 с.
• Статистическая записка об экономическом состоянии западной части Подольской губернии (уездов Каменецкого, Проскуровского и Ушицкого). — Каменец-Подольск, 1890. — 17 с.
• Об устройстве в Подольской губернии исправительных колоний. — Каменец-Подольск, 1890. — 20 с.
• Гульдманъ В. Населенные мѣста Подольской губерніи: Алфавитный перечень населенныхъ мѣстъ губерніи с указаніемъ нѣкоторыхъ справочных о нихъ свѣдѣній / Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій : Типографія Подольскаго губернскаго правленія, 1893. — II + IV + 636 с.(рос. дореф.)

• Винницкая психиатрическая лечебница и ее значение для Юго-Западного края: Очерк. — Каменец-Подольск, 1894. — 636 с.
• Праздник православия в Подольской губернии. — Каменец-Подольск, 1895. — 10 с.
• Подольскій адресъ-календарь / Составилъ В. К. Гульдманъ. — Каменецъ-Подольскій : Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета, 1895. — VIII + 452 + IX с.(рос. дореф.)

• Чествование дня священного коронования в г. Каменец-Подольске 14—16 мая 1896 г. — Каменец-Подольск, 1896. — 35 с.
• Чествование дня 25 июня 1896 г. в г. Каменец-Подольске столетней годовщины со дня рождения императора Николая I. — Каменец-Подольск, 1896. — 88 с.
• рос. дореф. Помѣстное землевладѣніе въ Подольской губерніи. Составилъ В. К. Гульдманъ. Изданіе Подольскаго губернскаго статистическаго комитета. — Каменецъ-Подольскій, 1898. — 362 + 46 + 26 + 3 с. (362 + 42 (Алфавитный указатель помещенных в книге населенных пунктов Подольской губернии) + 26 (Алфавитный указатель фамилий землевладельцев Подольской губернии) с.)
• Подольский адрес-календарь / Составил В. К. Гульдман. — Каменец-Подольск, 1900. — 349 с.
• Памятники старины в Подолии: Материалы для составления археологической карты Подольской губернии. — Каменец-Подольск, 1901. — VIII, 401, LVII с.
• Поместное землевладение в Подольской губернии: Настольная справочная книга для господ землевладельцев и арендаторов. — 2-ое издание, исправленное и дополненое. — Каменец-Подольск, 1903. — 898, 48 с.