Самоорганізація
Самоорганіза́ція — термін, який вживається для визначення процесів виникнення складних структур при відсутності нав'язаного зовнішньою дією порядку. Процес, в ході якого створюється, відтворюється або вдосконалюється організація складної динамічної системи.
Самоорганізація виникає у відкритих нелінійних, нерівноважних, складних системах. Одним із проявів самоорганізації вважається виникнення та існування життя. До прикладів самоорганізації належать виникнення автоколивань і періодичних структур на зразок комірок Бенара, автохвилі, бі- та мультистабільність тощо.
Процеси самоорганізації вивчає сучасний міждисциплінарний розділ науки — синергетика.
Концепція самоорганізації одержує поширення не тільки в природознавстві, але й у соціально-гуманітарному пізнанні. Оскільки більшість наук вивчають процеси еволюції систем, то вони змушені аналізувати й механізми їхньої самоорганізації. Наприклад, органи самоорганізації населення — представницькі органи, що створюються жителями, які проживають на законних підставах на певній території, населеному пункті, для вирішення окремих питань місцевого значення.
Самоорганізація та ентропія
Процеси самоорганізації виникають в системах, далеких від стану термодинамічної рівноваги. В рівноважному стані ентропія термодинамічної системи має максимальне значення (дивіться Другий закон термодинаміки), що відповідає максимально можливому безпорядку. Впорядкований стан може виникнути в тому випадку, коли система відкрита, тобто обмінюється енергією і масою з навколишнім середовищем. Такі системи називають дисипативними, оскільки вони розсіюють (дисипують) отриману від зовнішнього джерела енергію. Притік і дисипація енергії відповідають від'ємному потоку ентропії. Так, наприклад, при виникненні комірок Бенара, шар рідини підігрівають знизу. Від'ємний потік ентропії дорівнює
- ,
де — зовнішній вклад у ентропію, — тепловий потік, — температура дна посудини, — температура верхнього шару рідини.
В умовах з від'ємним потоком ентропії через систему, її стан вже не обов'язково повинен бути максимально невпорядкованим. Таким чином виникає можливість створення складних впорядкованих структур.
Див. також
Джерела
- Сугаков В. Й. Основи синерґетики. — К. : Обереги, 2001. — 287 с.
- Самоорганізація // Філософський енциклопедичний словник / В. І. Шинкарук (гол. редкол.) та ін. — Київ : Інститут філософії імені Григорія Сковороди НАН України : Абрис, 2002. — С. 563. — 742 с. — 1000 екз. — ББК 87я2. — ISBN 966-531-128-X.
- Самоорганізація // Словник-довідник з екології : навч.-метод. посіб. / уклад. О. Г. Лановенко, О. О. Остапішина. — Херсон : ПП Вишемирський В. С., 2013. — С. 157.
Література
- (рос.) Пригожин И., Стенгерс И. Порядок из хаоса. Новый диалог человека с природой. — М. : Эдиториал УРСС, 2001.
- (рос.) Седов Е. А. Эволюция и информация. — М., 1976.
- (рос.) Седов Е. А. Взаимосвязь энергии, информации и энтропии в процессах управления и самоорганизации // Информация и управление. Философско-методологические аспекты. — М. : Наука, 1985. — С. 169-193.
Посилання
- Англійською
- Max Planck Institute for Dynamics and Self Organization, Göttingen
- PDF file on self-organized common law with references
- An entry on self-organization at the Principia Cybernetica site
- The Science of Self-organization and Adaptivity, a review paper by Francis Heylighen
- The Self-Organizing Systems (SOS) FAQ by Chris Lucas, from the USENET newsgroup comp.theory.self-org.sys
- David Griffeath, Primordial Soup Kitchen (graphics, papers)
- nlin.AO, nonlinear preprint archive, (electronic preprints in adaptation and self-organizing systems)
- Structure and Dynamics of Organic Nanostructures
- Metal organic coordination networks of oligopyridines and Cu on graphite
- Selforganization in complex networks The Complex Systems Lab, Barcelona
- Interactive models for self organization and biological systems Center for Models of Life, Niels Bohr Institute.
- Computational Mechanics Group at the Santa Fe Institute
- «Organisation must grow» (1939) W. Ross Ashby journal page 759, from The W. Ross Ashby Digital Archive
- Cosma Shalizi's notebook on self-organization from 2003-06-20, used under the GFDL with permission from author.
- Connectivism: SelfOrganization
- UCLA Human Complex Systems Program
- «Interactions of Actors (IA), Theory and Some Applications» 1993 Gordon Pask's theory of learning, evolution and self-organization (in draft).
- «Heinz von Foerster's Self-Organisation, the Progenitor of Conversation and Interaction Theories» Gordon Pask Systems Research vol.13 pp349–362 1996
- The Cybernetics Society
- Scott Camazine's webpage on self-organization in biological systems
- Mikhail Prokopenko's page on Information-driven Self-organisation (IDSO)
- Lakeside Labs Self-Organizing Networked Systems A platform for science and technology, Klagenfurt, Austria.
Дисертації на тему самоорганізації
- Gershenson, Carlos. (2007). «Design and control of Self-organizing Systems» (PhD thesis).
- de Boer, Bart. (1999). Self-Organisation in Vowel Systems Vrije Universiteit Brussel AI-lab (Ph. D. thesis).