Самір Ханданович

Ханданович — вихованець словенського «Домжале», але за рідний клуб він майже не грав.

2004 року молодого воротаря придбав італійський «Удінезе», в якому на той час основним голкіпером був Морган Де Санктіс і де новачку була відведена роль дублера. Згодом для здобуття ігрової практики віддавався в оренду до «Тревізо», «Лаціо» і «Ріміні», проте стабільне місце на полі мав лише в останній команді. Повернувшись з останньої оренди у 2007 році до «Удінезе» став основним голкіпером і відіграв у такому статусі наступні п'ять сезонів.

Влітку 2012 року словенець за майже 20 мільйонів євро перейшов «Інтернаціонале», в якому шукали заміну багаторічному голкіперу команди бразильцю Жуліо Сезару. У міланській команді відразу ж став беззаперечною головною опцією тренерського штабу на воротарській позиції.

24 жовтня 2018 року у матчі Ліги чемпіонів УЄФА проти «Барселони» (0:2) відбив 9 ударів, повторивши рекорд Франческо Тольдо за їхньою кількістю для воротарів «Інтернаціонале» у цьому турнірі[1].

2002 року дебютував у складі юнацької збірної Словенії (U-19), загалом на юнацькому рівні взяв участь у 6 іграх.

Протягом 2004–2006 років залучався до складу молодіжної збірної Словенії. На молодіжному рівні зіграв у 7 офіційних матчах, пропустив 5 голів.

2004 року дебютував в офіційних матчах у складі національної збірної Словенії. Швидко став основним голкіпером національної команди, вигравши конкуренцію зокрему у свого на 6 років старшого двоюрідного брата Ясміна Хандановича, який також значну частину воротарської кар'єри провів в Італії.

Був основним голкіпером словенської збірної упродовж одинадцяти років, зокрема на чемпіонаті світу 2010 року у ПАР, де словенц не подолали груповий етап.

У листопаді 2015 року, після матчів плей-оф кваліфікації на Євро-2016, за результатами яких Словенія поступилася збірній України 1:3 і не потрапила на континентальну першість, Ханданович оголосив про завершення виступів за збірну. На той момент мав в активі 81 проведений у її складі матч.