Селезінка Василь Михайлович

Перша фотографія

Навчався в Коломийській середній школі імені В. Стефаника, але в 10 класі його виключено з політичних мотивів; через 50 років школа вибачилась, вручивши йому медаль «Найкращий випускник школи».

З 1951 — бібліотекар в Іспасі (Горішньому) та учень Ковалівської вечірньої середньої школи робітничої молоді.

В юному віці почав писати і ставити на сільській сцені власні п'єси та інсценізувати інших авторів.

У 1956 році закінчив з відзнакою Київський інститут театрального мистецтва ім. Карпенка-Карого (у професорів К.Хохлова і Л.Олійника).

з дружиною і дітьми

З 1956 по 1963 роки працює в місті Рівне — актор, одночасно асистент режисера, зав. трупою, керівник і викладач акторської студії при театрі, член режисерської колегії (здійснив постановку «Білої троянди» Б.Юнгера), а за сумісництвом — викладач Рівненського педагогічного інституту, позаштатний кореспондент обласної газети "Червоний прапор, лектор товариства «Знання».

В 1963 році його запрошують на роботу в м.Чернівці, де він впродовж 32 років — незмінний керівник режисерсько-постановочної групи Чернівецької державної студії телебачення. З 1994, будучи головним режисером, був за сумісництвом впродовж 2,5 років, ще й художнім керівником Чернівецького українського музично-драматичного театру імені Ольги Кобилянської, де здійснив постановку забутої п'єси замовчуваного драматургаСильвестра Яричевського «Ні, це не біс у ребро», а в народному оперному театрі Центрального Палацу Культури Чернівців — опер «Катерина» Миколи Аркаса і «Наталка Полтавка» Миколи Лисенка, За сумісництвом деякий час — викладач режисерського відділу культосвітнього училища та Вищого професійного художньо-технічного училища. З 1992 — керівник народного літературного театру «Слово» Будинку естетики та дозвілля Чернівців, для якого написав понад 10 п'єс та композицій.

У 1967 закінчив факультет журналістики Львівського університету ім. І.Франка без відриву від виробництва, а в 1968 — режисерські курси в м. Ленінград..

За 40 років роботи на Чернівецькій студії телебачення він автор, або співавтор і режисер спочатку всіх без винятку, а згодом — найвідповідальніших, найпрестижніших телепередач,

З японкою Йоко Окуно, яка жила в сім'ї В.Селезінки, вивчаючи українську мову

призначених для передачі по республіканському (УТ), союзному (ЦТ) та Інтербаченню. В. М. Селезінка лауреат «Музичного турніру міст» СРСР (1971), лауреат премії ім. Йосифа Главки (2001), нагороджений дипломами за участь і перемогу в багатьох творчих конкурсах.

14 жовтня (за іншими даними 26 жовтня) 1933 року М. С. Селезінка народився в селі Іспас Горішній (тепер село Спас) Коломийського району Івано-Франківської області.
1941–1949 рр. Навчався в школі села Іспас Горішній (тепер село Спас).
1949–1951 рр. Учень Коломийської середньої школи № 1 ім. В.Стефаника.
1951–1952 рр. Навчався в Ковалівській вечірній середній школі робітничої молоді. Одночасно — завідувач сільської бібліотеки с. Іспас Горішній (тепер село Спас).
1952–1956 рр. Студент Київського інституту театрального мистецтва імені Карпенка-Карого, який закінчив з відзнакою. (Професори К. Хохлов, Л. Олійник)
1956–1063 рр. Актор Рівненського обласного музично-драматичного театру, де зіграв понад 30 ролей.
1957–1963 рр. Лектор товариства «Знання» (м. Рівне).
1960–1963 рр. За сумісництвом викладач Рівненського педагогічного інституту.

Сцена з вистави «Тайфун»

Роль свата з вистави «Безталанна» Карпенка-Карого

1963–1995 рр. Керівник режисерсько-постановочної групи Чернівецької державної студії
телебачення (м. Чернівці).
1995–2007 рр. Чільний працівник Чернівецької державної студії телебачення (м. Чернівці). 1963–1964 рр. Викладач режисерського відділу Чернівецького культосвітнього училища. 1963–1967 рр. Навчався на факультеті журналістики Львівського державного університету ім. І.Франка без відриву від виробництва та отримав фах журналіста.
1968 р. — Закінчив режисерські курси в м. Ленінград.
1971 р. — Лауреат «Музичного турніру міст» СРСР.
1973 р. — Вступив до Спілки журналістів України.
1982 р. — Закінчив режисерські курси в Києві.
1994–1998 рр. Художній керівник Чернівецького обласного державного музично-драматичного театру ім. О.Кобилянської.
1999–2002 рр. Викладач Чернівецького вищого художнього професійного училища.
2001 р. — Відзначений премією ім. Йосифа Главки.
2001 р. — Вийшла в світ книга «Золотої нитки не згубіть».
2002 р. — Вийшла в світ перша частина книги «Місто моєї любові».
2003 р. — Вийшла в світ книга «Світло цецинської гори» (у співавторстві).
2006 р. — Присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв України».
2006 р. — Вийшла в світ книга «Грабовий масаж».
2007 р. — Вийшла в світ друга частина книги «Місто моєї любові».
1992–2008 рр. Режисер Літературного народного театру Будинку естетики та дозвілля міста Чернівці.

Лауреат «Музичного турніру міст» СРСР (1971), лауреат премії ім. Йосипа Главки (2001), нагороджений дипломами за участь і перемогу в багатьох творчих конкурсах.

У 2005 році йому присвоєно звання «Заслужений діяч мистецтв».

Артист і режисер І. Миколайчук — гість молодіжної програми (1966)

• Про автора. Післямова до книжки В. М. Селезінки «Місто моєї любові», частина перша. Видавництво «Крайова освіта», м. Чернівці, 2002 р., 351с.
• М. М. Довгань, А. С. Лупан, О. І. Щербанюк «Василь Селезінка. Біобібліографічний покажчик». Видавництво «Буковина», м. Чернівці, 2008 р. 67с.
• Селезінка Василь Михайлович // Васильчук М. Коломийський азбуковник: друкарство, журналістика, література 1939–1999 рр.:біобібліогр. Словник.- Коломия,2000.- С.153.
• Довгань О. Місто любові: [розробка заходу, присв'яч. життю і діяльності журналіста, режисера, актора, театр. критика та літератора В.Селезінки] // Уроки українознавства 5-11 класи: навч. метод. посібник / упоряд. Т. А. Мінченко. Ч.1.- Чернівці, 2004.-С. 174–179.
• Гусар Ю. 14 жовтня народився літератор, режисер театру і телебачення, «Відмінник телебачення і радіо», лауреат премії Й.Главки Василь Селезінка(1933) // Вечірні Чернівці.- 2007.- 4 жовт. (№ 40).- С. 6.
• Дем'янюк Р. Націоналісти всіх країн — друзі: [про В. Селезінку] // Час.- 1994.- 22 квіт. (№ 27).- С. 3.
• Драчковська О. Дитина сонця Йоко говорить українською [жила у В.Селезінки] // Нова буковин. газ. 1995.- 21 лип.(№ 30).- С. 1,8.
• Щастя — це дуже проста річ: [виступ В.Селезінки в день ювілею] // Буковин. віче.- 1993.- 6 листоп. (№ 95).- С. 2.

1. Сторінки пам'яті Володимира Івасюка. Спогади Василя Михайловича Селезінки.
2. Літопис випускників Львівського національного університету імені Івана Франка.
3. [www.library.cv.ua/zahody/mykolaychuk.htm] Чернівецьке обласне об'єднання всеукраїнського товариства …
4. Детальніше — Чернівецька обласна універсальна наукова бібліотека …
5. ^{[недоступне посилання з липня 2019]} «Українознавство — наука любові, етики, життєтворчості»
6. Список осіб представлених обласною державною адміністрацією до відзначення державними нагородами.
7. Козак Селезінка поважає Роксолану і не п'є горілки.
8. Библиотеки России, Украины, мира (каталоги, полные тексты)
9. Про відзначення державними нагородами України.
10. ЧДТРК
11. Зелений світ Буковини відзначив 20-ліття | Буковина online

Частина творів В.Селезінки вийшло окремими книгами

12. Хроніка культурного життя міста.
13. Про відзначення державними нагородами України.
14. Відповіді на історичні загадки — у новій книзі Василя Селезінки.
15. ^{[недоступне посилання з липня 2019]} Соціально-економічний паспорт.
16. Володимир Михайлович Івасюк.
17. [www.city.cv.ua/data/mv/mvk2008011.doc] Про внесення змін в План розвитку — Chernivtsi City .
18. ^{[недоступне посилання з липня 2019]} Грабовий масаж — книга про курйози з життя буковинців.
19. Яєчні білки зберегли нам кінопалац «Чернівці».
20. 30 років тому автор «Червоної рути» зник безвісти.
21. ^{[недоступне посилання з липня 2019]} Конкурс на найкраще методичне об'єднання суспільно-гуманітарних дисциплін. Головне управління освіти і науки Чернівецької облдержадміністрації.
22. В експозиції виставлені книги буковинських авторів — В. Селезінки, І. Чеховського, О. Масана.

В.Селезінка — ведучий телевікторини «Чи знаєте ви рідне місто?» на Соборній площі Чернівців (2008)

23. Великі Українці.
24. Етнічні архітектурні надбання Буковини.
25. Василь Селезінка освідчився в любові Чернівцям 130 разів.
26. [www.bardlitopys.sumy.ua/ivasyuk/lepsha.doc] «Життя і смерть Володимира Івасюка».
27. «Слово Просвіти». Всеукраїнський культурологічний тижневик.
28. Газета «Буковинське віче». Належно оцінити працю.
29. Всеукраїнському дню працівників культури і аматорів народного мистецтва.
30. ENG^{[недоступне посилання з липня 2019]} (Електронний каталог).
31. [www.bardlitopys.sumy.ua/ivasyuk/monolog.doc] «Монолог перед обличчям сина»
32. Один з прообразів отця Захарія в повісті Ольги Кобилянської «Апостол черні».
33. У Чернівцях попрощалися з відомим телеведучим і журналістом Василем Селезінкою