Семиволос Олексій Ілліч

Олексій Ілліч Семиволос (17 березня 1912(19120317), село Квітки, тепер Корсунь-Шевченківського району Черкаської області — 24 лютого 1986, Кривий Ріг, Дніпропетровської області) — український радянський діяч, новатор виробництва, знаний гірник. Депутат Верховної Ради СРСР 2-4-го скликань.

Семиволос Олексій Ілліч
Народився 17 (30) березня 1912
Квітки, Таращанська волость, Канівський повіт, Київська губернія, Російська імперія
Помер 24 лютого 1986(1986-02-24) (73 роки)
Кривий Ріг, Дніпропетровська область, Українська РСР, СРСР
Країна  Російська імперія
 СРСР
Діяльність гірник, політик
Посада депутат Верховної ради СРСР і член парламенту
Партія ВКП(б)
Нагороди


Біографія

Народився в селянській родині. З дитячих років наймитував.

З 1929 року працював у Криворізькому басейні на Дніпропетровщині. У 1929—1934 роках — робітник з ремонту шляхів, потім коногон, гірський майстер.

У 1934—1941 роках — бурильник шахти № 10 копальні імені Ілліча тресту «Дзержинськруда» в місті Кривому Розі.

Член ВКП(б) з 1940 року.

У 1940 році виступив ініціатором і впровадив метод швидкісного багатозабійного буріння. Новаторський метод дозволяв бурильникові звільнитися від підсобних робіт і скорочував термін підготовки рудного блоку в три рази. Змінив схему підготовки нарізних вироблень, створив комплексну бригаду з бурильника, скрепериста, кріпильника, підривника і слюсаря. 27 липня 1940 року, при використанні нового методу, був поставлений рекорд, при якому було оббурено 18 забоїв за зміну і виконано 12 норм.

З початком німецько-радянської війни, в жовтні 1941 року разом з іншими шахтарями Кривбасу евакуйований на Південний Урал, на Бакальські копальні Челябінської області РРФСР, де працював бурильником. 6 лютого 1943 року встановив новий рекорд, оббурив за зміну 27 забоїв і виконав план на 4940%. У 1943 році виконав 3,5 річних норми. Всього на Уралі встановив 13 рекордів.

У 1944 році повернувся в місто Кривий Ріг, де відновлював зруйновані німецькими військами шахти.

У 1944—1956 роках — керуючий копальні (рудника) імені Ілліча тресту «Дзержинськруда» в місті Кривому Розі Дніпропетровської області. У 1956—1972 роках — заступник директора гірничо-збагачувального комбінату, заступник керуючого рудоуправління імені Дзержинського міста Кривого Рогу Дніпропетровської області.

З 1972 року — пенсіонер.

Пам'ять

Нагороди

Примітки
  1. Памятная доска Алексея Ильича Семиволоса
  2. В Днепропетровске ко Дню города губернатор Александр Вилкул открыл новую площадь имени 80-летия Днепропетровской области

Джерела
  • Большая советская энциклопедия: В 30 т. 3-е изд. / М.: Советская энциклопедия. — Т.23: Сафлор-Соан. — 1976. — 638 с.
  • Українська радянська енциклопедія: У 12 т. 2-е вид. / К.: Головна редакція Української радянської енциклопедії. Т.10: Салют-Стоговіз. — 1983. — 543 с.
  • Горная энциклопедия: В 5 т. / Гл. ред. Е. А. Козловский; Ред. кол.: М. И. Агошков, Н. К. Байбаков, А. С. Болдырев и др. — М.: Советская энциклопедия. Т.4: Ортин-Социосфера. — 1989. — 623 с. г ил., 9 л. ил.
  • До 100-річчя О. І. Семиволоса // Єднання поколінь. — 2012. — № 1 (9). — С. 6.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.