Сергіївка (Удачненська селищна громада)

Сергі́ївка село в Україні, у Покровському районі Донецької області. Орган місцевого самоврядування Сергіївська сільська рада.

село Сергіївка
Країна  Україна
Область Донецька область
Район/міськрада Покровський район
Громада Удачненська селищна громада
Облікова картка Сергіївка 
Основні дані
Населення 1895
Поштовий індекс 85333
Телефонний код +380 6235
Географічні дані
Географічні координати 48°18′28″ пн. ш. 36°55′31″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
120 м
Водойми р. Ковалиха
Відстань до
обласного центру
82,7 км
Відстань до
районного центру
21,5 км
Найближча залізнична станція 5 км
Відстань до
залізничної станції
3,4 км
Місцева влада
Адреса ради 85333, с. Сергіївка, вул. Поштова, 36
Сільський голова В.о. Купець Світлана Анатоліївна
Карта
Сергіївка
Сергіївка
Мапа

 Сергіївка у Вікісховищі

У селі мешкає 1895 осіб.

Загальні відомості.

Відстань до райцентру становить близько 21 км і проходить автошляхом E50. Землі Сергіївки межують із територією земель села Новоолександрівка Межівського району Дніпропетровської області та сел Юрївка і Шилівка Добропільського району.

Історія.

За даними на 1859 рік у казенному селі Сергіївка (Гулова) Бахмутського повіту Катеринославської губернії мешкало 2140 осіб (1087 чоловічої статі та 1053 — жіночої), налічувалось 517 дворових господарства, існувала православна церква[1].

Станом на 1886 рік у колишньому державному селі Сергіївка (Гулове) Гришинської волості мешкало 3308 осіб, налічувалось 562 дворових господарства, існували православна церква, арештантський будинок, винний склад, 4 лавки й 2 бондарні, відбувались 2 ярмарки на рік й базари щонеділі[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 5479 осіб (2706 чоловічої статі та 2773 — жіночої), з яких 5357 — православної віри[3].

У 1900-1902 роках у Троїцькій церкві села Сергіївка Бахмутського повіту служив священик Тимофій Драгожинський.

У 1908 році в селі, центрі Сергіївської волості, мешкало 7629 осіб (3839 чоловічої статі та 3790 — жіночої), налічувалось 1046 дворових господарств[4].

Видобували у Сергіївці й кам'яне вугілля, - його знайшли в піщаниках, на яких стоїть більша частина села. Потужність знайденого вугільного пласта d3 (сининіміка О.О.Гапєєва) була невеликою – не більше 20 см. Вугілля видобували у колодязях М.Кандиби й І.Майбороди. Усе мінеральне паливо йшло на опалення місцевої маслобійні[5].

Уродженці села.

Населення.

За даними перепису 2001 року населення села становило 1895 осіб, із них 94,2 % вважали рідною мову українську, 5,59 % російську та 0,16 % білоруську мову[7].

Примітки.

  1. Екатеринославская губернія съ Таганрогскимъ градоначальствомъ. Списокъ населенныхъ местъ по сведениям 1859 года. Изданъ Центральнымъ Статистическимъ Комитетомъ Министерства Внутреннихъ Делъ. Обработанъ редакторомъ И Вильсономъ. 1859. — IV + 452 с., (стор. 921) (рос. дореф.)
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с., (стор. 1-63)
  4. рос. дореф. Списокъ населенныхъ мѣстъ Бахмутскаго уѣзда Екатеринославской губерніи съ приложеніемъ карты. Изданіе Екатеринославской Губерной Земской Управы. Екатеринославъ. Типографія Губернскаго земства. 1911, (код 17-1)
  5. Гапеев А.А. (1927). Геологический очерк Западной окраины Донецкого бассейна. Л.
  6. Мотиль Сергій Анатолійович
  7. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.