Середина-Буда
Сере́дина-Бу́да (МФА: [seˈrɛd̪ɪn̪ɐ ˈbud̪ɐ] ( прослухати)) — місто районного підпорядкування в Сумській області, центр Середино-Будського району. Розташоване на р. Бобрику, на залізниці Конотоп—Брянськ. Відстань до облцентру становить 211 км (автошлях Р44, який переходить у Т 1915). Населення — 7500 осіб (станом на 2001 рік).
Середина-Буда | |||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
| |||||||||
Основні дані | |||||||||
Країна | Україна | ||||||||
Регіон | Сумська область | ||||||||
Район | Середино-Будський район | ||||||||
Рада | Середино-Будська міська рада | ||||||||
Засноване | 1650 | ||||||||
Перша згадка | 1689 | ||||||||
Статус міста | з 1964 року | ||||||||
Населення | ▼ 7144 (01.01.2017)[1] | ||||||||
- повне | ▼ 7144 (01.01.2017)[2] | ||||||||
Площа | 27,03 км² | ||||||||
Густота населення | 270 осіб/км² | ||||||||
Поштові індекси | 41000 | ||||||||
Телефонний код | +380-5451 | ||||||||
Координати | 52°11′02″ пн. ш. 34°02′10″ сх. д. | ||||||||
Висота над рівнем моря | 185 м | ||||||||
Водойма | р. Бобрик | ||||||||
Відстань | |||||||||
Найближча залізнична станція | Зернове | ||||||||
До обл./респ. центру | |||||||||
- залізницею | 261 км | ||||||||
- автошляхами | 211 км | ||||||||
До Києва | |||||||||
- залізницею | 353 км | ||||||||
- автошляхами | 364 км | ||||||||
Міська влада | |||||||||
Адреса | 41000, Сумська обл., Середино-Будський р-н, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 5 | ||||||||
Вебсторінка | Середино-Будська міська рада | ||||||||
Міський голова | Ген Олександр Григорович | ||||||||
|
Географія
Місто Середина-Буда розташоване біля витоків річок Уличка і Бобрик. До міста прилягає селище Зарічне.
Місто розташоване на кордоні з Росією; на протилежній стороні кордону розташоване село Зернове (Суземський район Брянської області). Поряд із Семенівкою Чернігівської області є найпівнічнішим містом України.
Через місто проходять автомобільні дороги Т 1908, Т 1915 і залізнична лінія Брянськ-Хутір-Михайлівський (станція Зернове).
Історія
Засноване в другій половині XVII ст. старообрядцями, які переселилися з Росії на територію Стародубського полку. Сюди втікали також кріпаки з Правобережної України. Назву пов'язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово буда означало підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ. За переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма.
У 1689 р. гетьман Іван Мазепа віддав Середину-Буду своєму прибічникові Гамалії. На початку XVIII ст. Середина-Буда перейшла в розряд рангових сіл.
Із 1668 р. по 1781 р. населений пункт перебував у складі Новгород-Сіверської сотні Стародубського полку. На початку XVIII ст. під час воєнних дій проти шведів тут перебував з військами Петро І. Понад 100 років Середина-Буда була селом, а з другої половини 80-х років XVIII ст. стала містечком. Після ліквідації полкового устрою містечко ввійшло до складу Новгород-Сіверського намісництва, потім — Малоросійської губернії, Чернігівської губернії, в 1918—1919 рр. — повітовий центр, в 20-х роках XX ст. — районний центр.
У другій половині XVIII ст. містечко стало торговим центром з розвинутими промислами, зокрема винокурінням. Великий винокурний завод на 48 котлів належав К. Розумовському. Широко велася торгівля хлібом, пенькою, конопляним маслом, рибою, м'ясом. Приїжджі купці торгували сукном, шовком, залізними виробами. Згідно з описом Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. тут нараховувалось 10 козацьких дворів та 383 двори рангових селян.
У 1858 р. тут жило 4674 чол. і було 473 двори. У 1844 р. було відкрите двокласне училище, існувала невелика бібліотека-читальня. На початку XX ст. у Серединій-Буді діяло 20 невеликих підприємств. Багато жителів займалося ремеслами — ковальським, шевським, кравецьким, бондарським, слюсарним. Частина жителів в пошуках заробітку виїхала на роботу в промислові центри, сезонно працювала в Курській, Полтавській, Подільській губерніях. З побудовою вузькоколійки Ворожба-Середина-Буда (1895 р.), а пізніше ділянки Навля-Конотоп на залізниці Москва-Київ (1905—1907 рр.) почала розвиватись лісорубна промисловість. Частина населення займалась городництвом та садівництвом. З розвитком господарства зростала і Середина-Буда. У 1910 р. в ній проживало 6290 чол.
5 травня 1918 року відповідно до «Телеграми про замирення на німецько-українському фронті» місто Середина-Буда опинилася в «нейтральній зоні». Тут формувалися повстанські загони Боженка та Щорса, тут бували Станіслав Косіор, Артьом (Сергєєв), Андрій Бубнов, Володимир Затонський, Юрко Коцюбинський, Віталій Примаков.
Середина-Буда постраждала внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[3].
Зайнята нацистськими військами 1 жовтня 1941 року[4]
У роки Другої світової війни на Серединобудщині діяли три партизанські загони та партизанські з'єднання С. А. Ковпака, О. М. Сабурова та інші.
Відомі люди
- Маслюков Олексій Терентійович (1879—?) — народний музикант-лірник[5].
- Єлизавета Данилова — дбн, фахівець з антропологічної гематології.
- Сергій Ковальов — російський дисидент, політик, перший омбудсмен РФ.
- Красовицький Беніамін Ісакович — учитель, ветеран німецько-радянської війни.
- Зиновій Красовицький — український науковець, професор, дмн, заслужений лікар України.
- Хочина Ірина Вікторівна (* 1994) — українська лучниця.
Цікаві факти
- Середина-Буда згадується в науково-фантастичному романі «Хвилі гасять вітер» братів Стругацьких як місце народження одного з персонажів — українського науковця Богдана Гайдая.
- До середини лютого 2016 року в центрі Середини-Буди стримів пам'ятник Леніну[6].
Примітки
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
- стор 137—138 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 травня 2015.
- Бойові донесення (рос.)
- Сборник Историко-филологического общества при Институте князя Безбородко в Нежине. — Киев: тип. И. И. Чоколова, 1904. — Т. V. — С. 154. (рос.)
- В Україні демонтують Ленінів (рос.)
Джерела та література
- Бажан О. Г. Середина-Буда // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 542. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.