Середина-Буда

Сере́дина-Бу́да (МФА: [seˈrɛd̪ɪn̪ɐ ˈbud̪ɐ] ( прослухати)) — місто районного підпорядкування в Сумській області, центр Середино-Будського району. Розташоване на р. Бобрику, на залізниці КонотопБрянськ. Відстань до облцентру становить 211 км (автошлях Р44, який переходить у Т 1915). Населення — 7500 осіб (станом на 2001 рік).

Середина-Буда
Герб Середини-Буди
Собор Різдва
Основні дані
Країна  Україна
Регіон Сумська область
Район Середино-Будський район
Рада Середино-Будська міська рада
Засноване 1650
Перша згадка 1689
Статус міста з 1964 року
Населення 7144 (01.01.2017)[1]
 - повне 7144 (01.01.2017)[2]
Площа 27,03 км²
Густота населення 270 осіб/км²
Поштові індекси 41000
Телефонний код +380-5451
Координати 52°11′02″ пн. ш. 34°02′10″ сх. д.
Висота над рівнем моря 185 м
Водойма р. Бобрик
Відстань
Найближча залізнична станція Зернове
До обл./респ. центру
 - залізницею 261 км
 - автошляхами 211 км
До Києва
 - залізницею 353 км
 - автошляхами 364 км
Міська влада
Адреса 41000, Сумська обл., Середино-Будський р-н, м. Середина-Буда, вул. Вокзальна, 5
Вебсторінка Середино-Будська міська рада
Міський голова Ген Олександр Григорович


Карта
Середина-Буда
Середина-Буда

Географія

Залізнична станція Зернове

Місто Середина-Буда розташоване біля витоків річок Уличка і Бобрик. До міста прилягає селище Зарічне.

Місто розташоване на кордоні з Росією; на протилежній стороні кордону розташоване село Зернове (Суземський район Брянської області). Поряд із Семенівкою Чернігівської області є найпівнічнішим містом України.

Через місто проходять автомобільні дороги Т 1908, Т 1915 і залізнична лінія Брянськ-Хутір-Михайлівський (станція Зернове).

Історія

Миколаївська церква

Засноване в другій половині XVII ст. старообрядцями, які переселилися з Росії на територію Стародубського полку. Сюди втікали також кріпаки з Правобережної України. Назву пов'язують з розвитком ремесел у цих місцях: слово буда означало підприємство, на якому виготовляли з попелу поташ. За переказом, селище заснували переселенці, які прийшли сюди на чолі з козаком Середою, від прізвища його й виникла перша частина топоніма.

У 1689 р. гетьман Іван Мазепа віддав Середину-Буду своєму прибічникові Гамалії. На початку XVIII ст. Середина-Буда перейшла в розряд рангових сіл.

Із 1668 р. по 1781 р. населений пункт перебував у складі Новгород-Сіверської сотні Стародубського полку. На початку XVIII ст. під час воєнних дій проти шведів тут перебував з військами Петро І. Понад 100 років Середина-Буда була селом, а з другої половини 80-х років XVIII ст. стала містечком. Після ліквідації полкового устрою містечко ввійшло до складу Новгород-Сіверського намісництва, потім — Малоросійської губернії, Чернігівської губернії, в 1918—1919 рр. — повітовий центр, в 20-х роках XX ст. — районний центр.

У другій половині XVIII ст. містечко стало торговим центром з розвинутими промислами, зокрема винокурінням. Великий винокурний завод на 48 котлів належав К. Розумовському. Широко велася торгівля хлібом, пенькою, конопляним маслом, рибою, м'ясом. Приїжджі купці торгували сукном, шовком, залізними виробами. Згідно з описом Новгород-Сіверського намісництва 1779—1781 рр. тут нараховувалось 10 козацьких дворів та 383 двори рангових селян.

У 1858 р. тут жило 4674 чол. і було 473 двори. У 1844 р. було відкрите двокласне училище, існувала невелика бібліотека-читальня. На початку XX ст. у Серединій-Буді діяло 20 невеликих підприємств. Багато жителів займалося ремеслами — ковальським, шевським, кравецьким, бондарським, слюсарним. Частина жителів в пошуках заробітку виїхала на роботу в промислові центри, сезонно працювала в Курській, Полтавській, Подільській губерніях. З побудовою вузькоколійки Ворожба-Середина-Буда (1895 р.), а пізніше ділянки Навля-Конотоп на залізниці Москва-Київ (1905—1907 рр.) почала розвиватись лісорубна промисловість. Частина населення займалась городництвом та садівництвом. З розвитком господарства зростала і Середина-Буда. У 1910 р. в ній проживало 6290 чол.

5 травня 1918 року відповідно до «Телеграми про замирення на німецько-українському фронті» місто Середина-Буда опинилася в «нейтральній зоні». Тут формувалися повстанські загони Боженка та Щорса, тут бували Станіслав Косіор, Артьом (Сергєєв), Андрій Бубнов, Володимир Затонський, Юрко Коцюбинський, Віталій Примаков.

Середина-Буда постраждала внаслідок геноциду українського народу, проведеного урядом СССР в 1932—1933 роках[3].

Зайнята нацистськими військами 1 жовтня 1941 року[4]

У роки Другої світової війни на Серединобудщині діяли три партизанські загони та партизанські з'єднання С. А. Ковпака, О. М. Сабурова та інші.

Відомі люди

Цікаві факти

  • Середина-Буда згадується в науково-фантастичному романі «Хвилі гасять вітер» братів Стругацьких як місце народження одного з персонажів — українського науковця Богдана Гайдая.
  • До середини лютого 2016 року в центрі Середини-Буди стримів пам'ятник Леніну[6].

Також

Примітки

  1. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  2. Статистичний збірник «Чисельність наявного населення України» на 1 січня 2017 року (PDF(zip))
  3. стор 137—138 Голодомор на Сумщині. Спогади очевидців. Архів оригіналу за 4 березня 2016. Процитовано 4 травня 2015.
  4. Бойові донесення (рос.)
  5. Сборник Историко-филологического общества при Институте князя Безбородко в Нежине. Киев: тип. И. И. Чоколова, 1904. — Т. V. — С. 154. (рос.)
  6. В Україні демонтують Ленінів (рос.)

Джерела та література

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.