Середнє Село

Середнє Село
Країна	Польща
Воєводство	Підкарпатське воєводство
Повіт	Ліський повіт
Гміна	Лісько
Перша згадка	1376
Висота центру	360 м
Населення	1097 осіб (2011[1])
Часовий пояс	UTC+1, влітку UTC+2
Телефонний код	(+48) 13
Поштовий індекс	38-604
Автомобільний код	RLS
SIMC	0355766
GeoNames	758489
	Середнє Село Середнє Село (Польща)
	Середнє Село Середнє Село (Підкарпатське воєводство)

Середнє Село (пол. Średnia Wieś) — село в Польщі, у гміні Лісько Ліського повіту Підкарпатського воєводства. Велике село в Бескидах над річкою Сян, на висоті 360 м н.р.м., на теренах прадавніх українських земель. Населення — 1097 осіб (2011[1]).

Історія

Сторінка з метричної церковної книги Середнього Села, Ліського повіту. 1698 - 1776 роки.

Поселення було засноване на руському праві в роках, коли ті землі належали до Київської, а згодом Галицької Русі. Перша назва поселення була Терпичів і належала до Сяноцької Землі. Вперше зустрічається в документі 1376 р., а в документі 1407 р. записано Терпичіви. З того часу проводиться розмежування між Терпичівом і Мишківцями. Входило село до Сяноцької землі Руського воєводства.

Дзвіниця зруйнованої церкви Успіння Богородиці, 2013 р.

з 1427 року село у власності Балів — Матьяша зі Збойська. Крім того, весь басейн річки Гочівки був йому наданий королем. Онук Матьяша дав початок роду Балів з Гочіва.

Терпичів ділився спочатку на три частини: Терпичів Передній, Середній і Задній. З 1598 року, тобто до моменту розподілу власності між братами Балями, вказані частини не мало одного власника. В XVII ст. Терпичів Передній став називатися Бахлява, а Середній і Задній разом Середнє Село — родове гніздо Балів. З 1772 р. до 1918 р. у складі Австрії й Австро-Угорщини, провінція Королівство Галичини та Володимирії. В XIX ст. на місці особняка збудовано неоготичний палац. Будівля спалена під час ІІ світової війни. Мури ще стояли в 50-х рр. ХХ ст. До сьогодні залишились тільки фрагменти, колись великого, парку маєтку. В них можна побачити пам'ятки природи: дуби в обхваті 3 — 6 м, а також липи — близько 5 м в обхваті. У 1919—1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934—1939 рр. у складі гміні Гочев. На 01.01.1939 у селі було 1470 жителів, з них 910 українців-грекокатоликів, 520 українців-римокатоликів, 10 поляків і 30 євреїв[2]. В 1945-47 рр. все етнічне українське населення було примусово виселене до СРСР і новоздобутих північних районів Польщі[3]. На теренах села створено природний заповідник Град. У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

фрагмент карти 1779 року — Середнє Село

Церква Успіння ПреСвятої Богородиці

Ймовірно, перша церква була збудована в 2-ї пол. XVI ст. Є згадка про будівництво дерев'яної церкви в 1721 р. Церква філіальна, парафії Берески Балигородського деканату. Новий іконостас для неї писав Іван Павліковський. Остання мурована була збудована в 1906 р., освячена в 1907. Була то цегляна будівля в плані хреста з центральним куполом. Після 1946—1947 р. стояла зачинена і не діяла. В 1953 році комуністичний місцевий уряд Ряшова дав дозвіл на розбирання церкви, але в травні 1954 вона ще стояла і в ній знаходилось: 1 вівтар, 4 хоругви і 10 образів. Все це церковне майно було перенесено до церкви в с. Загочів'я. Незабаром святиню було розібрано. В скарбниці костела в с. Гочів зберігається вівтарець 1-ї пол. 17 ст. з церкви Середнього Села. Дзвіниця-брама, мурована, збудована в 1927 р. Дзвонів немає.

Демографія

1785 — 292 греко-католики (гр-кат.), 140 римо-католиків (р-кат.), 13 юдеїв.
1840 — 459 гр-кат.
1859 — 518 гр.-кат.
1879 — 561 гр.-кат.
1899 — 792 гр.-кат.
1926 — 875 гр.-кат.
1938 — 920 гр.-кат.

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][4]:


	Загалом	Допрацездатний вік	Працездатний вік	Постпрацездатний вік
Чоловіки	574	112	397	65
Жінки	523	93	318	112
Разом	1097	205	715	177

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Середнє Село

GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок
Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Література

Średnia Wieś // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 155. (пол.)
https://www.sredniawies.pl

Джерела

за посиланням — https://web.archive.org/web/20181023200050/https://boyko.info/places/srednia-wies-середнє-село/

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[nsp-1] GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.

[2] Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44.

[3] Акція «ВІСЛА»: Список виселених сіл і містечок

[age-4] Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.