Сигма

Си́гма (велика Σ, мала σ, мала наприкінці слів ς) — вісімнадцята літера грецької абетки, в системі грецьких чисел, має значення 200.

Сигма
Вимова
давня [s]
сучасна [s]
Схожі
Транскрипція
Кодування
Велика
Код Юнікод U+03A3
Назва Юнікод GREEK CAPITAL LETTER SIGMA
HTML Σ
HTML-сутність Σ
Мала
Код Юнікод U+03C3
Назва Юнікод GREEK SMALL LETTER SIGMA
HTML σ
HTML-сутність σ
Варіант малої1
Код Юнікод U+03C2
Назва Юнікод GREEK SMALL LETTER FINAL SIGMA
HTML ς
HTML-сутність ς
1 остання літера слова
Грецька абетка
Α α — альфа Β β — бета
Γ γ — гамма Δ δ — дельта
Ε ε — епсилон Ζ ζ — дзета
Η η — ета Θ θ — тета
Ι ι — йота Κ κ — каппа
Λ λ — лямбда Μ μ — мю
Ν ν — ню Ξ ξ — ксі
Ο ο — омікрон Π π — пі
Ρ ρ — ро Σ σ ς — сигма
Τ τ — тау Υ υ — іпсилон
Φ φ — фі Χ χ — хі
Ψ ψ — псі Ω ω — омега
Застарілі
Ϝ ϝ — дигамма Ϛ ϛ — стигма
Ͱ ͱ — хета Ϻ ϻ — сан
Ϟ(Ϙ) — коппа Ϡ(Ͳ) — сампі
Ϸ ϸ — шо

Історія

Згідно з однією з гіпотез,[1] назва «сигма» може походити від фінікійської 𐤎 («самех») .

Нащадки

Від сигми походять латинська S і кирилична С.

Використовування

Велика літера

Мала літера

Інше

Примітки

  1. Jeffery, Lilian H. (1961). The Local Scripts of Archaic Greece. Oxford: Clarendon. с. 25–7.
  2. Кузнецов П. С. Очерки по морфологии праславянского языка. — М. : КомКнига, 2006. — С. 103—106. — ISBN 5-484-00328-8.
  3. Schenker A. Proto-Slavic // The Slavonic Languages / Comrie B., Corbett G. — London, New York : Routledge, 1993. — P. 98. — ISBN 0-415-04755-2, ISBN 978-0-415-04755-5.
  4. Т. А. Иванова Старославянский язык Учебник. С.-П.: Авалон, Азбука-классика, 2005
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.