Гамма
Γ, γ (назва: га́мма, грец. γάμμα) — третя літера грецької абетки; в системі грецького алфавітного запису чисел має значення «3». Походить від фінікійської літери (гімель); від неї походять кириличні літери Г і Ґ та латинські C і G.
Гамма | |
Вимова | |
---|---|
давня | [g] |
сучасна | [ɣ] |
Схожі | |
латиниця | G, g |
кирилиця | Г, г |
гебрейська | ג |
арабська | ج |
Транскрипція | |
Із давньої | g |
Із сучасної | g |
Кодування | |
Велика | |
Код Юнікод | U+0393 |
Назва Юнікод | GREEK CAPITAL LETTER GAMMA |
HTML | Γ |
HTML-сутність | Γ |
Мала | |
Код Юнікод | U+03B3 |
Назва Юнікод | GREEK SMALL LETTER GAMMA |
HTML | γ |
HTML-сутність | γ |
Використання
У давньогрецькій мові гамма позначала дзвінкий м'якопіднебінний проривний /ɡ/. У новогрецькій вона позначає дзвінкий спірант і реалізовується або як твердопіднебінний /ʝ/ (перед голосними переднього ряду, /e/, /i/), або як м'якопіднебінний /ɣ/ (в усіх інших випадках).
І в давній і в новогрецькій перед іншими велярними (κ, χ, ξ) гамма позначає м'якопіднебінний носовий /ŋ/. Подвійна гамма γγ позначає послідовність /ŋɡ/ (фонетична варіація [ŋɡ~ɡ]) або /ŋɣ/.
Інше використовування
Велика літера
- У математиці:
- — гамма-функція.
- — гамма-розподіл із параметрами і .
- — стрічковий алфавіт машини Тюрінга.
- У фізиці (спектроскопії) — ширина спектральної лінії
Мала літера
- В астрономії — найчастіше третя за видимою зоряною величиною зоря в сузір'ях (позначення Байєра).
- У математиці — стала Ейлера—Маскероні.
- У міжнародному фонетичному алфавіті — позначення дзвінкого м'якопіднебінного фрикативного звук. Маленька гамма, що лежить над базовою лінією, а не перетинає її, (ɤ) позначає неогублений голосний заднього ряду високо-середнього піднесення.
- У геометрії — традиційне позначення третього кута фігури, зазвичай, коли кути α і β вже є.
- У фізиці:
- У ядерній фізиці — гамма-квант (гамма-промені).
- У термодинаміці — показник адіабати.
- У матеріалознавстві — поверхнева енергія.
- — гіромагнітне співвідношення.
- У геофізиці гамма — одиниця вимірювання напруженості магнітного поля.
- У теорії відносності — фактор Лоренца.
- У спектроскопії — півширина спектральної лінії.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.