Болотене

Болоте́не — село в Україні, Щастинський район (до 2020р.-Станичо-Луганському районі) Луганської області. Населення становить 87 осіб. Орган місцевого самоврядування — Станично-Луганська селищна громада

село Болотене
Країна  Україна
Область Луганська область
Район/міськрада Станично-Луганський
Рада Валуйська сільська рада
Основні дані
Засноване 1899
Населення 87
Площа 1,07 км²
Густота населення 81,31 осіб/км²
Поштовий індекс 93650
Телефонний код +380 6472
Географічні дані
Географічні координати 48°36′18″ пн. ш. 39°35′44″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 38 м
Місцева влада
Адреса ради 93650, Луганська обл., Станично-Луганський р-н, с.Валуйське, вул.Центральна,274
Карта
Болотене
Болотене
Мапа

Географія

Географічні координати: 48°36' пн. ш. 39°35' сх. д. Часовий пояс — UTC+2. Загальна площа села — 1,07 км².

Село розташоване у східній частині Донбасу за 9 км від села Валуйське.

Історія

Поблизу села виявлено поселення епохи неоліту, поселення раннього середньовіччя, 4 поселення епохи бронзи.

Поселення засноване донськими козаками зі Станиці Луганської, росіянами і українськими селянами в кінці XVIII — початку XIX століть.

Назва села утворена від слова «болото», вибір утворюваного слова назви мотивований болотистим рельєфом місцевості, де розташоване село.

У березні 1923 року представником у с. Болотне працював Григорій Анісимович Горський.

Національний склад на 1 травня 1926 року у с. Болотене:

Усього проживало – 701 особа

Укринцев – 10 чол. - 1.42%

Російських - 691 чол. - 98.58%

У 1927 р. у с. Болотенном було створено перший перетиральний пункт із переробки помідорів у вигляді напівфабрикату.[1]

У 1932–1933 роках Болотенська сільська рада постраждала від Голодомору. За свідченнями очевидців кількість померлих склала щонайменше 6 осіб, імена яких встановлено[2].

У вересні 1948 року у с. Болотне запрацювала аптека, акушерсько-гінекологічний пункт, санстанція, малярстанція, молочна кухня.

У вересні 1952 року було скасовано Болотенську сільську раду і перейшов у підпорядкування Валуйській сільській раді.[3]

Війна на сході України

З 2014 року село потрапило у зону бойових дій. 17 лютого 2015 року в ході боїв Болотене було звільнено батальйоном «Айдар» від бойовиків ЛНР.[4] 14 липня 2015 року під час виконання завдань щодо перевірки надійності мінних укріплень поблизу кордону між селами Сизе та Болотене підірвались на вибуховому пристрої п'ятеро українських військовиків 534-го інженерного батальйону на чолі з капітаном Сергієм Мелимукою.

Населення

За даними перепису 2001 року населення села становило 87 осіб, з них 5,75 % зазначили рідною мову українську, 91,95 % — російську, а 0,3 % — іншу[5].

Пам'ятки

У Болотеному знаходиться братська могила радянських воїнів, де поховано 12 бійців, які загинули в лютому 1943 року під час звільнення села від німецьких військ[6].

Поблизу села також виявлені стоянки неоліту (V — початок IV тисячоліття до н. е.)[7].

Також

Примітки
  1. История Станично-Луганского района : [сборник научных статей] / [Боровская Наталья Васильевна [и др.] ; отв. ред. Карпенко Н. М.]. - Луганск : Глобус, 2008. - 360 с.
  2. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область, 2008, с. 514.
  3. История Станично-Луганского района : [сборник научных статей] / [Боровская Наталья Васильевна [и др.] ; отв. ред. Карпенко Н. М.]. - Луганск : Глобус, 2008. - 360 с.
  4. «Айдарівці» звільнили від терористів два села на Луганщині
  5. Розподіл населення за рідною мовою на ukrcensus.gov.ua
  6. Информационный портрет Луганского региона Архівовано 16 березня 2014 у Wayback Machine.(рос.)
  7. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область, 1968, с. 840.

Джерела
  • Тронько П. Т. (голова головної редколегії) та ін. Історія міст і сіл Української РСР. Луганська область. — Київ : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1968. — 939 с.
  • Михайличенко В.В., Борзенко М.О., Жигальцева В.Л. Національна книга пам'яті жертв Голодомору 1932-1933 років в Україні. Луганська область. — Луганськ : Янтар, 2008. — 918 с. — 3500 прим.
  • Высоцкий В. И. Исторические аспекты топононимов Луганщины.- Луганск, 2003. 196с.
  • Міста і села України. Луганщина: історико-краєзнавчі нариси/ упор. В. В. Болгов. — К: Українська академія геральдики, товарного знаку та логотипу, 2012. — 472 с. — ISBN 978-966-8153-83-9

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.