Сирецька вулиця

Сире́цька вулиця вулиця в Подільському та Оболонському районах міста Києва, місцевості Сирець, Куренівка. Пролягає від вулиці Семена Скляренка до Північно-Сирецької та Білицької вулиць.

Сирецька вулиця
Київ
Завод шампанських вин «Столичний» на Сирецькій вулиці
Завод шампанських вин «Столичний» на Сирецькій вулиці
Місцевість Сирець, Куренівка
Район Подільський, Оболонський
Назва на честь місцевості Сирець
Загальні відомості
Протяжність 3,45 км
Координати початку 50°29′37″ пн. ш. 30°28′01″ сх. д.
Координати кінця 50°29′20″ пн. ш. 30°25′20″ сх. д.
Поштові індекси 04073, 04078, 04136
Транспорт
Найближчі станції метро  «Почайна»,
 «Дорогожичі»
Автобуси А 32
Трамваї Т 11, 12, 19 (по Кирилівській вулиці)
Тролейбуси Тр 5;
6, 18, 25, 33 (по Кирилівській вулиці)
Маршрутні таксі Мт 464, 518, 537, 575
Зупинки громадського транспорту «Копилівська вулиця»
Найближчі залізничні станції з. п. Вишгородська
Рух двосторонній
Покриття асфальт
Зовнішні посилання
Код у реєстрі 11541
У проєкті OpenStreetMap r530681
Мапа
 Сирецька вулиця у Вікісховищі

Прилучаються вулиці Кирилівська, Копилівська, Бондарська, Подільський провулок, вулиці Павлоградська, Одоєвського, провулки Одоєвського та Лодигіна, вулиці Яблочкова, Ольжича. У кінцевій частині залізниця відділяє окрему ділянку вулиці.

Поруч з вулицею розташований ландшафтний заказник «Зелене озеро».

Історія

Вулиця виникла у 2-й половині XIX століття під цією ж назвою (від р. Сирець, уздовж якої вона простягалася). До початку 1960-х років доходила лише до Тираспольської вулиці. В перші роки 1960-х, після реконструкції проїзної частини Сирецької вулиці, до неї приєднано шлях, відомий у 1930-х роках як Дачно-Білицька вулиця194050-х роках — без назви; простягалася до вулиці Івана Виговського). Пізніше Сирецьку вулицю було скорочено, від неї було відокремлено Північно-Сирецьку вулицю[1].

У багатьох картографічних джерелах і в довідниках (у тому числі в довіднику «Вулиці Києва», 1995) маршрут пролягання Сирецької вулиці визначено від вулиці Семена Скляренка до вулиці Івана Виговського, тобто Сирецьку вулицю подано як єдину магістраль із Північно-Сирецькою вулицею.

Палеонтологічні та археологічні знахідки

У 1955 році в кар'єрі другого цегельного заводу (нині — Сирецька вул., 33) знайдено добре збережені рештки (кістяк) викопного ссавця епохи пізнього еоцену базилозавра (нині експонуються в Палеонтологічному музеї НАН України)[2]. У районі Куренівського кладовища на пагорбах уздовж Сирецької вулиці знайдено три ділянки одного поселення трипільської культури (мідна доба)[3].

Установи та заклади

  • Інститут мікроприладів НАН України (буд. № 3)
  • Музична школа № 31 (буд. № 13)
  • Ясла-садок № 47 (буд. № 32/1)
  • Куренівське тролейбусне депо (колишнє Київське тролейбусне ремонтно-експлуатаційне депо № 4) (буд. № 25)
  • Київська державна інспекція охорони праці на транспорті та у зв'язку (буд. № 25)
  • Київський завод шампанських вин «Столичний» (буд. № 27)
  • Обласна лікарня № 2 (буд. № 49)

Пам'ятки та історично цінні будівлі

  • № 27 — Пивоварний завод Вільгельма Ріхерта (2-га половина ХІХ ст., надбудова, ймовірно, середини ХХ ст.). З 1894 року належав його синові, купцеві другої гільдії Якову Ріхерту. У 1929—1954 роках тут діяв консервний завод імені Мікояна, підприємство згадується в автобіографічному романі-документі Анатолія Кузнецова «Бабин яр». З 1954 будівля є головним виробничим корпусом заводу шампанських вин «Столичний»[4].
  • № 29 — колишній Будинок культури Київського заводу шампанських вин, до 1954 року — клуб консервного заводу. Споруджений на початку 1950-х років. У цьому будинку 13 вересня 1971 року відбувся концертний виступ Володимира Висоцького[5]. На згадку про це артист залишив запис у книзі почесних гостей КЗШВ:

Сегодня выступал. Один!
Нет, не один — вдвоём с гитарой!
Виват, Завод шампанских вин,
Я ваш навек — поклонник старый![6]

Зображення

Див. також

Примітки

Джерела

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.