Сирим Датули

Сирлибай (пестливо Сирим) Датули походить з роду Байбакти, що належав до племінного союзу Байули Молодшого жузу. Народився він десь у 1742 році (за іншими джерелами у 1742—1743 роках[1]) на території сучасної Західно-Казахстанської області Республіки Казахстан[2].

Сирим Датов увійшов в історію Казахстану як лідер першого великого антиколоніального і антіханского повстання казахів, яке в 1783—1797 роках охопило степи всього Західного Казахстану.

Сирим з юних років був розумною і справедливою людиною, у двадцяитрічному віці він став бієм роду Байбакти[2]. Сирим Датов одним з перших очочолив збройне повстання казахів Молодшого жузу проти імперських устремлінь Росії. У 1773—1775 роках брав участь у селянській війні під проводом Омеляна Пугачова. Восени 1778 року Сирим захопив у полон і продав у рабство в Хівинське ханство похідного отамана Чаганова, який неодноразово грабував казахські аули. В грудні 1783 року козаки захопили Датова і чотири місяці утримували його в Уральській в'язниці, звідки його в квітні-травні 1784 викупили родичі «за 350 рублів і 70 коней». Повернувшись в Орду Сирим очолив антиколоніальний збройний виступ шаруа Молодшого жузу. Дії повсталих змусили російський уряд і сибірського намісника барона Ігельстрома розпочати реформу: на з'їзді казахів західної частини Орди був обраний Курултай (Народні збори) на чолі з батиром Сиримом, а ханське правління було скасоване. Ігельстром, як представник російського уряду, дав з'їзду і зборам обіцянку, що більше хана в Малій Орді, тим більше з нащадків Абулхаїра, не буде. 3 червня 1786 року Нурали-хан був усунений від влади і засланий до Уфи (де й помер у 1790 році). Діти Нурали-хана, особливо султан Єрали, встали на шлях помсти Датову і 1 жовтня 1786 року: під час проведення батиром релігійного обряду, його змогли раптово полонити. Однак у листопаді Катерина II наказала барону Ігельстрому звільнити Датова. Фактично він був звільнений з ув'язнення тільки у 1787 році. 23 жовтня того ж року указом Оренбурзької експедиції прикордонних справ від імені імператриці Катерини II Сирим був затверджений головним старшиною Молодшого жузу і зведений в гідність Тархана. В період управління жузом, Сирим Датов, хоча і зберіг систему традиційного васального правління, в основному спирався на таку демократичну структуру, як Ханська рада (Хан кенесі)[1].

Згодом барон Ігельстром запропонував нову форму адміністративного устрою Орди. За нею західна частина Орди мала бути поділена на шість розправ, а Сирим Датов мав обійняти посаду Генерального прокурора. Однак уряд не схвалив цю ідею в цілому, підтримавши її лише в частині посилення ханського правління. Одночасно Росія стала обмежувати казахам право використовувати землі між Волгою і Яїком, що призвело до повторного протистояння Датова і російських урядових структур — батир Сирим оголосив війну. Його підтримали і казахи з узбережжя Аралу і південних відрогів Мангістау. Соратники Датова вели боротьбу одночасно з козаками, що з виступили на їх упокорення, і прибічниками правителів-султанів. Кровопролиття тривало до травня 1974 року[1].

Взимку 1796 року, після великого джуту, аксакали вирішили примирити ханську сторону і прихильників Датова. Однак міжособистісні відносини взяли верх — хан Єсім не хотів першим розпочинати переговори, а Сирим Датов, не володіючи реальною владою, але користуючись величезним впливом серед різних політичних груп, замість втягнути себе у безперспективну боротьбу між ворогуючими угрупованнями, перейшов із своїми аулами до Сирдар'ї і також зайняв вичікувальну позицію. Протистояння закінчилося тим, що 27 квітня 1797 сарбази Датова вбили Єсіма — Орда опинилася на межі громадянської війни. 29 серпня на зібранні султанів і біїв Молодшого жузу на річці Хобда Сирим Датов оголосив, що бажаючи єдності народу і у зв'язку зі скасуванням ханського правління і формуванням Ханських зборів, він припиняє протистояння владі і розпускає своїх сарбазів. Присутні обрали Сирим Датова головним членом Хан кенесі. Таке рішення не влаштувало одного з синів хана Нурали — султана Каратая. Каратай вирішив помститися Датову за смерть батька і брата і продовжив війну. Ухиляючись від численних нападів прибічників Каратая на повсталих, Сирим із своїми наближеними перекочував у середню течію Сирдар'ї в Хівинські кордони.

Активної участі в політичному житті Молодшого жузу після поразки повстання Сирим Датов не брав і будь-яких документальних матеріалів про цей період його життя немає. На початку XIX століття організатор великого народного повстання з невідомих причин помер — за різними даними був отруєний чи вбитий прихильниками султана Каратая. Роком його смерті у багатьох дослідженнях вказується 1802 — за твердженнями російського дослідника Я. Гавердовського, на території Хівинського ханства ранньою весною 1803 року відбулися поминки за Сримом Датовим. Звідси вченими був зроблений висновок про смерть Датова у 1802 році. Інших, більш точних відомостей, не виявлено, хоча в архівах Хіви працювали багато вчених[2].

Сирим Датов похований у мавзолеї, що розташований на території Республіки Узбекистан в місцевості Майлишенгел селища Навої Гурленського району Хорезмской області[2].

За народними переказами, батько Сирима Датули — Дат був спокійним, врівноваженим чоловіком, мав дванадцять синів. Сирлибай народився від другої дружини — Дурдан.

Молодша сестра Сирима Датова, Орин, була дружиною сина хана Нурали Абулхаіра. Історики та літературознавці також вважають, що хан Нурали видав заміж за Датова одну з своїх дочок. Проте це не допомогло налагодити дружні стосунки — Нурали і Сирим до кінця життя залишалися ворогами. Старша сестра Сирима, Акліма, — мати знаного казахського композитора і поета, прозваного в народі Сегізсері.

Серед нащадків Датова найбільш відомий син від першої дружини Торгин — Жусуп, який народився у 1770 році. Він став старшиною, бієм і волосним управителем Байбактинського роду. Ще при житті батька Жусупа був удостоєний звання Тархан, а після його смерті Жусуп разом з султаном Абилгази активно захищав від козацьких поселень межиріччя річок Урал і Ілек, разом зі своєю дружиною боровся з колонізаторами в загоні вірного соратника батира Сирима Жоламана Тленшиули. Жусуп загинув у 1840 році, як і його батько, на чужині. А одна з дочок Жусупа стала дружиною брата Хівинського хана — Аллакули, що сприяло підтриманню союзницьких зв'язків, між Сиримом Датовим, а потім і Жусупом з хівинцями. Нерідко їх військо отримували від ханства озброєння і продовольство, а також моральну допомогу.

Від другої дружини Сирима Датова, уродженки багатого роду Алимули, що кочував пустелею Кизилкум, Конир, у 1790 році народився син Кази, згодом названий Кази-бі. Після смерті Сирима Кази виховувався у свого кизилкумського діда. Кази також пішов по стопах батька, — очолював Байбактинській рід, був сміливим і рішучим бієм. Політичні та адміністративно-господарські питання з Росією він завжди прагнув залагодити мирним шляхом, не допускаючи протистояння. Він також дослужився до звання військового старшини і Тархана. Помер Кази-бі 16 січня 1854.

Багаторічні пошуки могили Сирим-батира успішно завершились у травні 2007 року. Міжнародна науково-дослідницька експедиція в Узбекистан «Слідами Сирима Датова» під керівництвом професора М. Н. Сдикова, яка була організована Західно-Казахстанським центром історії та археології, в 60 кілометрах від Ургенча виявила поховання, відоме під назвою «Гаіп-ата», яке різко відрізнялося від місцевих узбецьких. «Гаіп» узбецькою означає «сторонній», «невідомий». За низкою ознак експедиція встановила, що це мавзолей Сирима Датова. У 2007 році в селищі Гурлен Хорезмской області, поруч із мавзолеєм, був встановлений пам'ятний надгробок з чорного мармуру з написом «Гаіп-ата Сирим Датули»[2][3].

У 1947 році історик Михайло Вяткін, за результатами власної докторської дисертації, яку він успішно захистив у 1944 році, написав книгу «Батир Сирим», за яку був удостоєний Сталінської премії. Але часи швидко змінилися і через кілька років ім'я Сирима Датова виявилося в СРСР під забороною[4].

Після відновлення незалежності казахстанці гідно вшанували пам'ять батира: на честь Сарима Датова названий район в Західно-Казахстанській області, у 2000 році в Уральську, перед будівлею обласного Масліхату, встановлено пам'ятник батиру. Для студентів заснована стипендія Сирима Датова. В селищі Жанбай також встановлено пам'ятник, відкрито музей батира Сирима[1].

• Повстання Сирима Датова

• Вяткін М. П. Батир Сирим. — Издание второе. — Алмати : «Санат», 1998. — С. 4-10. — ISBN 5-7090-0262-3. (рос.)

• Проф. Сдыков М. Н. (30.07.2007). Заключение Научной экспедиции Западно-Казахстанского областного центра истории и археологии по выявлению и определению места захоронения выдающегося деятеля казахской истории и культуры, рукводителя национально-освободительного движения 1783-1797 годов. Сайт Западно-Казахстанского центра истории и археологии. Архів оригіналу за 07.05.2017. (рос.)
• Куаныш Китаров. Сырым Датов // Еженедельная газета «Надежда». — 2007, 13 сентября. — № 37 (231). (рос.)