Київські князі
Князь Київський — титул володаря та правителя міста Києва та Київського князівства Руської Держави.
Родовід київських князів до синів Ярослава Мудрого
Перші князі Київські
Вважають, що першим Київським князем був легендарний засновник міста Кий. Дослідники розходяться в оцінках, коли саме правив цей князь. Найпоширеніші дати правління Кия — 200—230 та 430-ті рр. В історичних джерелах зустрічаються й інші імена Київських князів ІІ-VI ст. Ян Длугош зазначає, що «після смерті Кия, Щека і Хорива, успадковуючи по прямій лінії, їхні сини і племінники багато років панували у русинів, поки спадкоємність не перейшла до двох рідних братів Аскольда і Діра»[джерело?].
Легенди та перекази дають такий список перших Київських князів:
Михайло Грушевський подає наступний список історично відомих пізніших Київських князів:
Великі князі Київські
Київські князі після 1240
.png.webp)
Кордони Руського королівства (1300)
Після завоювання монголо-татарами більшості території Київської Русі, руйнування Києва ханом Батиєм та об'єднання Галицько-Волинського князівства, Київ втрачає значення великокняжого міста й столиці держави східних слов'ян. Київські князі стають володарями лише удільного Київського князівства.
- Олександр Невський — можливо отримав в Золотій Орді ярлик на Велике князівство Київське, однак в Києві ніколи не був і самого ярлика від чингізидів на князювання у Києві немає, 1249–1263.
- Ярослав Ярославич — Великий князь Владимирський, спадкоємець Олександра, ярлика від чингізидів на князювання у Києві немає, 1263—1271.
- Лев Данилович — Король Русі, Великий князь Київський. Правив зі Львова, 1271—1301.
- Іван-Володимир Іванович, кінець XIII ст. — перша чверть XIV ст.
- Станіслав Іванович, до 1321 р., відомий з пізніх литовських хронік.
- Міндовг Гольшанський, князь Гольшанський, 1321—1324
- Ольгимонт Гольшанський, 1324—1331
- Федір (князь Київський), 1331—1362
- Володимир Ольгердович, 1362—1394
- Скиргайло Ольгердович — 1395—1397, Великий князь Литовський (1386—1392),
- Іван Ольгимонтович, князь Гольшанський, 1397—1401
- Іван Борисович, 1397—1399
- Андрій Іванович Гольшанський, князь В'язинський, 1435 — 1439
- Михайло Іванович Гольшанський, 1422—1432
- Михайло Семенович Болобан, 1433—1435
- Олелько Володимирович, кн. Слуцький, 1443—1454
- Семен Олелькович, кн. Слуцький, 1454—1470
Київські воєводи
Литовські намісники
- Мартин Гаштовт, 1471—1480
- Іван Ходкевич, 1480—1482
- Юрій Пац, 1486—1492
- Князь Дмитро Путятич, 1492—1505
- Юрій Михайлович Монтовтович, 1507—1508
- Андрій Якубович Немирович, 1514—1541
- Андрій Михайлович Санґушко, 1540—1542
- Януш Юрійович Гольшанський, 1542—1544
- Семен (Фридерик) Пронський, 1544—1555
- Григорій Олександрович Ходкевич, 1555—1559
- Князь Василь Костянтин Острозький, 1559—1608
- Іван Чорторийський, 1564[1]
Київські воєводи часів Речі Посполитої
- Князь Василь Костянтин Острозький, 1569—1608
- Князь Андрій Сапіга, 1608[2]
- Станіслав Жолкевський 1608—1620
- Томаш Замойський, 1621—1628
- Стефан Хмелецький 1628—1630
- Князь Олександр Заславський
- Януш Тишкевич
- Адам Кисіль 1649—1653
- Станіслав «Ревера» Потоцький
- Іван Виговський 1659—1664
- Стефан Чарнецький
- Міхал Єжи Станіславський
- Єнджей Потоцький
- Стефан Немирич[3]
Кастеляни часів Речі Посполитої
- Князь Михайло Вишневецький, з 1569
- Павло Іванович Сапіга[4]
- Яків Чаплич гербу Кердея, бл. 1600
- князь Юрій Вишневецький, з 1609
- Адам Олександр Санґушко, з 7 листопада 1619
- Георгій Якович Чаплич
- Гаврило Госцький (Гойський) гербу Кердея, помер 1623[5]
- Роман Гойський (Госцький) гербу Кердея, 1632
- Марцін Каліновский
- Александер Пясечинський гербу Лис, помер 1646
- Адам Кисіль, до 1647
- Максиміліян Бжозовський, воєвода берестейський, православний; з 1648[6]
- Збіґнєв Ґорайський гербу Корчак, помер 1655
- Стефан Чарнецький
- Александер Тарновський, до 1662
- Стефан Замойський
- Миколай Подлодовский гербу Яніна
- Станіслав Маріуш Яскульський гербу Лещиць
- Франциск Дідушицький гербу Сас
- Ярош Куропатницький гербу Нечуя, помер 1696
- Станіслав Миколай Коссаковський гербу Сліповрон, помер 1706
- Юзеф Станіслав Потоцький, помер 1722
- Никодим Казимир Воронич
- Ян Казімеж Стецький гербу Радван[7]
- Александер Любомирський 1785-1790
Див. також
Примітки
- Czartoryscy (01) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… S. 145
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… S. 145—146
- Sapiehowie (02) Архівовано 21 вересня 2013 у Wayback Machine. (пол.)
- латинізований варіант імені Ґабріель
- Władysław Tomkiewicz. Brzozowski Maksymilian, herbu własnego (†1659) / Polski Słownik Biograficzny.— Kraków, 1937.— t. III/1, zeszyt 11.— 480 s.— S. 66. (репринт 1989 р.) ISBN 83-04-03291-0 (пол.)
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci… S. 221—222
Джерела
- Князі Київські та правителі Києва до часу видання «Синопсиса»
- М. Грушевський. Історія України-Руси.
- Niesiecki Kasper. Korona Polska przy Złotey Wolnosci Starożytnemi Wszystkich Kathedr, Prowincyi y Rycerstwa Kleynotami Heroicznym Męstwem y odwagą, Naywyższemi Honorami a naypierwey Cnotą, Pobożnością y Swiątobliwością Ozdobiona … — T.1 — Lwów: w drukarni Collegium Lwowskiego Societatis Jesu, 1728. — S. 221—222. (пол.)
- М. Маркевич Історія Малоросії. Глава 1
Література
- Князі України-Русі: Укладені на основі «Історії України-Русі» Миколи Аркаса та «Літопису Руського» / Упоряд. Я. Мельничук, Б. Карабін; Ред. А. М. Монтасевич. — Л.: Край, 1993. — 120 с.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.