Смирнов Олексій Пантелейович

Олексі́й Пантеле́йович Смирно́в (17 березня 1917(19170317) 6 липня 2005) — радянський військовий льотчик часів Другої світової війни, командир ескадрильї 99-го бомбардувального авіаційного полку 270-ї бомбардувальної авіаційної дивізії (8-а повітряна армія), капітан[1]. Герой Радянського Союзу (1942).

Олексій Пантелейович Смирнов
Народження 17 березня 1917(1917-03-17)
х. Биково
Смерть 6 липня 2005(2005-07-06) (88 років)
Львів
Країна  СРСР
 Україна
Приналежність  Радянська армія
Вид збройних сил  ВПС СРСР
Рід військ бомбардувальна авіація
Освіта Військово-повітряна академія імені Ю. О. Гагаріна
Роки служби 1936–1971
Партія КПРС
Звання  Полковник авіації
Формування 99-й бап
96-й гв. бап
Війни / битви німецько-радянська війна
Нагороди
Медаль «За бойові заслуги»
Медаль «За оборону Сталінграда»

Життєпис

Народився 17 березня 1917 року на хуторі Биково, нині Андреапольського району Тверської області Росії. Росіянин. Закінчив 7 класів школи і один курс Ленінградського технікуму механізації сільського господарства.

До лав РСЧА призваний Володарським РВК Ленінграда в 1936 році. У 1940 році закінчив Оренбурзьке військове авіаційне училище. Учасник німецько-радянської війни з червня 1941 року. Воював на Південно-Західному, Сталінградському, Донському, Центральному і 1-у Білоруському фронтах. Член ВКП(б) з 1942 року.

Всього за роки війни на бомбардувальниках СБ і Пе-2 здійснив 273 вдалих бойових вильоти, з них 83 — на повітряну розвідку. Протягом цього часу був одним з найбільш підготовлених пілотів у полку. Більшість бойових вильотів здійснив у складних умовах бою при протидії зенітної артилерії і винищувальної авіації супротивника. Кілька разів повертався на свій аеродром на пошкодженому літаку. Члени екіпажу О. П. Смирнова: штурмани О. М. Туріков і О. А. Царегородський, флагманський стрілець-радист Н. Б. Стратієвський у різний час були удостоєні звання Героя Радянського Союзу.[2]

Після закінчення війни продовжив військову службу в частинах ВПС СРСР. У 1949 році закінчив Військово-повітряну академію. З 1971 року полковник О. П. Смирнов — у запасі.

Мешкав у Львові, працював заступником начальника штабу авіаційного підприємства цивільної авіації. Помер 6 липня 2005 року, похований на Сихівському кладовищі.

Нагороди

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 5 листопада 1942 року «за зразкове виконання бойових завдань командування на фронті боротьби з німецькими загарбниками та виявлені при цбому відвагу і героїзм», капітанові Смирнову Олексію Пантелейовичу присвоєне звання Героя Радянського Союзу з врученням ордена Леніна і медалі «Золота Зірка» (№ 739)[3].

Також був нагороджений українським орденом Богдана Хмельницького 3-го ступеня (14.10.1999), радянськими двома орденами Червоного Прапора (04.07.1944, …), орденами Олександра Невського (24.08.1943), Вітчизняної війни 1-го ступеня (11.03.1985), трьома орденами Червоної Зірки (09.12.1941, …) і медалями.

Примітки

  1. Військове звання вказане на момент присвоєння звання Героя Радянського Союзу.
  2. «Аllaces.ru»: Алексей Пантелеевич Смирнов. (рос.)
  3. Указ Президиума Верховного Совета СССР "«О присвоении звания Героя Советского Союза начальствующему и рядовому составу Красной Армии» от 5 няобря 1942 года // Ведомости Верховного Совета Союза Советских Социалистических Республик: газета. — 1942. — 7 ноября (№ 40 (199)). — С. 3.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.