Смільник (Бещадський повіт)

Назва

Під час кампанії перейменування українських назв село в 1977—1981 рр. називалось Остра (пол. Ostra).

Історія

Закріпачене в 1580 року в маєтностях Кмітів на волоському праві. До 1772 р. село було в складі Перемишльській землі Руського воєводства.

У 1772–1918 рр. село було у складі Австро-Угорської монархії, у провінції Королівство Галичини та Володимирії. У 1876 р. був відкритий перший у Західних Бескидах паровий тартак. У 1889 році село належало до Ліського повіту, в селі нараховувалося 58 будинків (9 у фільварку) і 562 жителі (179 у фільварку), з них 371 греко-католик, 73 римо-католики, 74 юдеї та 34 інших віровизнань.

У 1919–1939 рр. — у складі Польщі. Село належало до Ліського повіту Львівського воєводства, у 1934–1939 рр. входило до складу ґміни Літовищі. У 1921 р. в селі було 87 будинків і 580 мешканців (433 греко-католиків, 64 римо-католики, 79 юдеїв і 4 інших віровизнань). На 01.01.1939 у селі було 800 жителів, з них 630 українців-грекокатоликів, 20 українців-римокатоликів, 50 поляків і і 100 євреїв[2].

У 1940–1951 рр. село належало до Нижньо-Устрицького району Дрогобицької області, була Смільницька сільрада. У 1950 р. в 47 будинках проживало 270 осіб. У рамках договору обміну територіями 1951 року все українське населення насильно виселене до УРСР, більшість — до села Гаврилівка Херсонської області.

У 1975-1998 роках село належало до Кросненського воєводства.

Церква

Перша згадка про наявність у селі церкви походить із податкового реєстру 1589 року. Спалена татарами в 1672 році, але того ж року збудована нова.

У 1791 р. на новому місці в центрі села збудована дерев'яна церква св. Михаїла, була парафіяльною церквою Затварницького деканату (з 1924 р. — Лютовиського деканату) Перемишльської єпархії УГКЦ. Після виселення українців стояла пусткою, в 1974 р. перетворена на костел, при цьому було знищене автентичне внутрішнє оздоблення. Завдяки збереженню зовнішнього вигляду колишня церква все ж була занесена до Списку Світової спадщини ЮНЕСКО в числі дерев'яних церков карпатського регіону Польщі й України. Дві ікони зі смільницької церкви, датовані 1547 роком перебувають у львівському музеї.

Школа

Перша згадка походить з 1848 р., вчителем був Іван Шимчак, який навчав 11 дітей. У 1895 р. збудована нова школа, яка з 1904 р. розпочала діяльність як однокласова (тобто, навчання дітей різного віку одним учителем) школа з 1904 р., однак згоріла під час першої світової війни. У 1922 р. почали будову нової і з 1928 р. відкрили школу з українською мовою навчання. Також у селі діяла читальня «Просвіти».

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][3]:

Загалом Допрацездатний
вік		 Працездатний
вік		 Постпрацездатний
вік
Чоловіки 92 20 65 7
Жінки 88 25 53 10
Разом 180 45 118 17

Примітки

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Смільник (Бещадський повіт)

  1. GUS. Ludność w miejscowościach statystycznych według ekonomicznych grup wieku. Stan w dniu 31.03.2011 r. [Населення статистичних місцевостей за економічними групами віку. Стан на 31.03.2011]. Процитовано 12 серпня 2018.
  2. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 44.
  3. Згідно з методологією GUS працездатний вік для чоловіків становить 18-64 років, для жінок — 18-59 років GUS. Pojęcia stosowane w statystyce publicznej [Терміни, які використовуються в публічній статистиці]. Процитовано 14 серпня 2018.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.