Снітків

Сні́тків  — село в Україні, у Мурованокуриловецькій селищній громаді Могилів-Подільського району Вінницької області. Відстань до центру громади — 21 км. Найближча залізнична станція Котюжани за 8 км.

село Снітків
Сільський будинок культури (колишня римо католицька церква), 2007
Сільський будинок культури (колишня римо католицька церква), 2007
Країна  Україна
Область Вінницька область
Район/міськрада Могилів-Подільський район
Рада Мурованокуриловецька селищна громада
Основні дані
Засноване 1320[1]
Населення 598
Площа 2,101 км²
Густота населення 284.7 осіб/км²
Поштовий індекс 23417
Телефонний код +380 4356
Географічні дані
Географічні координати 48°48′35″ пн. ш. 27°37′58″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 263 м
Водойми Караєць
Відстань до
районного центру		 21 км
Найближча залізнична станція Котюжани
Відстань до
залізничної станції		 8 км
Місцева влада
Адреса ради 23417, Вінницька обл., Мурованокуриловецький р-н, с. Снітків, вул. Шевченка, 56
Карта
Снітків
Снітків
Мапа

 Снітків у Вікісховищі

Відповідно до Розпорядження Кабінету Міністрів України від 12 червня 2020 року № 707-р «Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області.» увійшло до складу Мурованокуриловецької селищної громади [2]

Географія, клімат

Село Снітків лежить в південно-західній частині Вінницької області, межує з селом Супівка Копайгородської селищної громади. Клімат у селі помірний. Розташоване на горбистій місцевості (околиці теж гористі). Зі східної сторони села росте ліс, а з півночі яблуневий сад. Через село протікає річка Караєць, яка є притокою Дністра. Неподалік центру села є невеликй став, і за селом теж кілька ставків. В селі росте багато дерев: яблунь, груш, сливові та вишневі садки, кущі смородини та малини, морозостійкий виноград. Вздож доріг та на межах зростають високі дерева ясеня, акації, липи.

Історична довідка

Населення становить 688 осіб.

В часи Речі Посполитої — з 1720 року містечко у Летичівському повіті Подільського воєводства. В 1765 р. в Сніткові і сусідніх селах проживав 281 представник єврейської громади.

На рубежі 18-19 століть в селі була збудована Теодором Дзержеком садиба палацу у класичному стилі. Проіснувала до 1917 року.[3]

За переписом 1897 р. жителів у Сніткові 2886, серед яких 1126 євреїв. У роки Другої світової війни діяло гетто, куди нацистами насильно зганялися євреї[4].

Пам'ятки та їх історія
  • Старі частини польського-католицького, єврейського, православного кладовищ
  • Каплиця-усипальниця (костьол) роду Дзєржків (1800 р.)
  • Могили ксьондзів Антонія Кулеши і Яна Завадського (католицьке кладовище)
  • Склеп маршалка Йозефа Красовського
  • Склеп хіміка Вінценти Стадніцького
  • Могили жертв чуми 1798 р.
  • Костьол збудований 1857 р., з 1966 р. Будинок культури[5]
  • Земська (Біла)школа
  • Будинок єврейського купця Зібельберга («червона» школа) 1907 р.
  • Братська могила жертв нацизму, західна околиця села (1944)
  • Пам’ятний знак жертвам Голодомору та політичних репресій, дерев'яний хрест (2008)
  • Пам'ятник встановлений на місці снітківського гетто, де були розстріляні тисячі людей 21 серпня 1942 р. (встановлено 21 серпня 2014 р.)

У 2000 році у Сніткові працювала експедиція на єврейському кладовищі очолювана Борисом Хаймовичем. У експедиції працювала і кандидат архітектури, науковий співробітник, викладач Європейського університету в Санкт-Пертербурзі Алла Соколова. Фотографії мацейв снітківського кладовища були прочитані колегою Соколової Мариною Брук. Було розшифровано щонайменше 9 епітафій.[6]

  • Снітківська (Червона) школа 1907р.
  • Земська (Біла) школа
  • Біла школа
  • панський став в центрі села
  • Церква 1990р.
  • Склеп маршалка Йозефа Красовського
  • Єврейське кладовище (2019)
  • Пам'ятник на місці снітківського гетто
  • Пам'ятник воїнам, загиблим під час Другої світової (2015 р.)
  • Братська могила 12 жителів села, розстріляних нацистами

Економіка

На полях за селом фермерські господарства вирощують пшеницю, жито, цукровий буряк, соняшник. Ґрунти села родючі. Мешканці вирощують картоплю та різні овочі. На полях і пагорбах зростає багато медоносних рослин і трав, тому тут мешканці займаються і бджільництвом. Багато домогосподарств вирощують корів та свиней.

Снітків, ФАП
Сільський садочок

Відомі люди
  • Антоній Кулеша — ксьондз, збудував в 1857 р. костьол в Сніткові
  • Іона Семенович Мельниченко — земський лікар
  • Олена Семенівна Мельниченко — учителька
  • Онуфрій Антонович Трачук — учитель
  • Мар'ян Соколовський (1897—1988) — ксьонз у Сніткові з 1921 по 1927
  • Мельниченко О. С. — учитель
  • Трачук О. А. — учитель
  • Кучинський Йосип Антонович — доктор католицької соціології[7]
  • Вінсентій Стадніцький (1835 - 1869) — польський поміщик, хімік, похований на католицькому кладовищі

Власники села

Відомі уродженці
  • Джєк Фрейгер — журналіст, емігрував у США. Надрукував спогади про Снітків.
  • Іуд Ламед Маламут — журналіст, поет, гуморист. У 1930 р. написав книгу «Снітків. Моє містечко» на ідиш.
  • Марк Львович Кац (1906—1990)  — доктор фізичних наук, професор, декан фізичного факультету Саратовського університету
  • Гнат Опольський (1885—1937) — ксьондз репресований. Розстріляний в Соловецькій тюрмі. Реабілітований 1989 р.
  • Констянтин Сафронович Славінський (1882—1942) — архімандрит
  • Верхацький І. Т. — комбайнер
  • Грінченко Й. Д. — учасник жовтневого перевороту 1917 р.
  • Синчак Анатолій Анатолійович (1972—2015) — молодший сержант Збройних сил України, учасник російсько-української війни.
  • Гуцол Михайло Андрійович — музикант, Заслужений працівник культури України, керівник Зразкового дитячого духового оркестру «Партеніт» (АР Крим).

Пам'ятки природи

На північний захід за селом розмістилась цікава місцина ботанічний заказник місцевого значення, яка захоплює багатьох під час цвітіння диких жовтих ірисів — «Долина ірисів».

Примітки
  1. ВРУ
  2. Кабінет Міністрів України - Про визначення адміністративних центрів та затвердження територій територіальних громад Вінницької області. www.kmu.gov.ua (ua). Процитовано 31 жовтня 2021.
  3. Роман Афтаназі, Історія резиденцій на колишньому кордоні Речі Посполитої, — вид. друге переглянуто та доповнено, т. 9: Подільське воєводство, Вроцлав: Національний інститут ім Оссолінських, 1996, ст. 366—371, ISBN 83-04-04268-1, ISBN 83-04-03701-7 (усі).
  4. Maryna., Dubyk,; Марина., Дубик, (2000). Dovidnyk pro tabory, ti︠u︡rmy ta hetto na okupovaniĭ terytoriï Ukraïny (1941-1944) = Handbuch der Lager, Gefängnisse und Ghettos auf dem besetzten Territorium der Ukraine (1941-1944). Kyïv: Derz︠h︡avnyĭ komitet arkhiviv Ukraïny. ISBN 9665041886. OCLC 45595209.
  5. Костелы и каплицы Украины
  6. Ревуцький, Володимир (2013). Снітків Історія без акцентів (українська). Київ: ПрАТ "Інститут передових технологій". с. 512. ISBN 978-966-455-103-5.

Див. також

Література
  • Ревуцький В. Снітків: Історія без акцентів. — Київ, 2013. — 512 с.
  • Каталог-довідник: Пам’ятки історії та культури України. Зошит 5. Вінницька область / НАН України. Інститут історії України; Центр досліджень історико-культурної спадщини України. – К., 2015. – 482 с. [Електронний ресурс] ст. 280
  • Сні́тків // Історія міст і сіл Української РСР : у 26 т. / П.Т. Тронько (голова Головної редколегії). — К. : Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967 - 1974 — том Вінницька область / А.Ф. Олійник (голова редколегії тому), 1972 : 788с. — С.467

Посилання


This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.