Сокуон
Сокуон (яп. 促音) — японський символ у формі зменшеного символу Хіраґани або катакани цу. Менш формально цей символ називається чіісай цу (яп. 小さいつ) або чіісана цу (яп. 小さなつ), що дослівно означає "маленька цу".[1] Цей символ виконує декілька функцій в японській мові.
Вигляд
При написанні як хіраґаною так і катаканою? сукуон виглядає як символ, що позначає склад цу, але зменшеного розміру:
Повнорозмірний склад | Сукуон | |
---|---|---|
Хіраґана | つ | っ |
Катакана | ツ | ッ |
Застосування в японській мові
Основне використання сукуон це позначення подвоєння приголосного при написанні слів,[1]що при транслітерації як правило записується повторенням приголосної літери. Цей символ позначає подвоєння приголосного звуку наступної за ним кани.
Приклад:
- Поккі, назва японських паличок, що вкриті шоколадом, записується наступним чином: ポッキー, де
- ポ по
- ッ (сокуон)
- キ кі
- ー (довга риска Чоонпу)
- латинською транслітерацією це записується як pokkī, де сокуон передає подвоєння приголосного к.
- 待って (матте), те-форма дієслова 待つ (мацу, "чекати"), складається із:
- 待 ма (канджі)
- っ (сокуон)
- て те
- Читається матте.
- こっち (коттчі), означає "тут", і складається із:
- こ ко
- っ (сокуон)
- ち чі
- Читається коттчі, але цей звук важко однозначно передати транслітерацією, але він маж звучати подовжено і представляє звук [t͡ɕ] (Глухий ясенно-твердопіднебінний африкат), а сокуон перед ним подовжує звук [t].
Сокуон як правило не може з'явитися на початку слова, перед голосними кана (а, і, у, е, або о), або перед кана, що задають приголосні звуки н, м, р, в/уо, або й. Крім того, він не використовується перед дзвінкими приголосними (г, з, д, або б), або перед х, крім випадків запозичення слів, або в діалектах мови. Але із стилістичних міркувань існують деякі не часті випадки.
Примітки
- Kawahara, Shigeto. The phonetics of obstruent geminates, sokuon. Semantic Scholar. Процитовано 28 червня 2019.