Солом'янка
Соло́м'янка — історична місцевість, житловий масив міста Києва. Розташована між залізницею, вулицею Кудряшова і Повітрофлотським проспектом.
Солом'янка Київ | ||||||
Вулиця Митрополита Василя Липківського | ||||||
Загальна інформація | ||||||
---|---|---|---|---|---|---|
50°26′08″ пн. ш. 30°29′17″ сх. д. | ||||||
Країна | Україна | |||||
Район | Солом'янський район | |||||
Адмінодиниця | Київ | |||||
Транспорт | ||||||
Метрополітен | «Вокзальна» | |||||
Залізнична інфраструктура | Київ-Пасажирський | |||||
Зовнішні посилання: | ||||||
У проєкті OpenStreetMap | ↑421866 ·R (Київ) | |||||
Карта | ||||||
Солом'янка Солом'янка (Київ) | ||||||
Солом'янка у Вікісховищі |
Історія
Місцевість почала розвиватися у 1840-ві роки як передмістя Києва, вперше будиночки на місці сучасної Нижньої Солом'янки позначено на карті 1846 року. З 1858 року використовувалася як пасовисько. У 1857–1858 роках майбутню Солом'янку разом із навколишніми землями згідно з наказом Сенату було віддано у підпорядкування Києву. На той час там проживало 68 мешканців. А вперше назва хутір Солом'янка зафіксовано на карті 1865 року. Прокладення залізниці, будівництво вокзалу і залізничних майстерень у 1868—1870 роки спричинило бурхливий розвиток селища. З 1860-х роках Солом'янка — робітниче селище, поділялося на Нижню Солом'янку (довкола сучасної площі Петра Кривоноса) і Верхню Солом'янку (поблизу Кавказької і Кубанської вулиць). Включає в себе також Залізничну колонію.
В 1895–1897 роках у селищі споруджується кам'яна Покровська церква (архітектор Іполит Ніколаєв), що в наш час є найстарішим храмом Солом'янського району. З цим храмом пов'язане ім'я Василя Липківського — творця і першого митрополита УАПЦ. З 1905 по 1919 рік він був настоятелем у цій церкві.
В 1902–1903 роках існували плани виділення Солом'янки у окреме місто — Олександрію. Однак міська дума всіляко протидіяла цьому.
Згідно з положенням від 2 червня 1910 року Солом'янка разом із передмістями Батиєва гора, Кучмин яр і Протасів яр увійшла до міської межі. Станом на 1916 рік населення становило 23 384 особи.
Солом'янка мала ряд освітніх закладів: парафіяльне училище при Покровській церкві, 4-класне вище початкове училище, гімназія Брагінцевої. Від 1914 року існував кінотеатр. У 1920–30-ті роки місцевість мала назву Січні́вка (від назви району Січневого повстання, яка, у свою чергу, походила від Січневого повстання 1918 року).
1923 року на Солом'янку прокладено трамвайну лінію. У 1960–70-ті роки Солом'янку майже повністю перебудовано (із знесенням майже усієї первісної 1-2 поверхової забудови), проведено генеральну реконструкцію її центральної вулиці — Урицького (нині — вулиця Митрополита Василя Липківського).
Існують Солом'янські вулиця і площа, однойменний парк і кладовище. 3 2002 року у Києві утворено Солом'янський район.
- Солом'янка з північного сходу
- Солом'янка з півночі
Посилання
- Солом'янський район міста Києва. Історична довідка // Офіційний сайт Солом'янської районної в місті Києві адміністрації.
Джерела
- Киев: энциклопедический справочник / под ред. А. В. Кудрицкого — 2-е изд. — К. : Гл. ред. Украинской Советской Энциклопедии, 1985. — 760 с., ил. (рос.)
- Архипова С. І. Київське передмістя Солом'янка наприкінці XIX — на початку XX ст. // Краєзнавство: науковий журнал. — 2013. — Ч. 4 (85). — С. 23–30. — ISSN 2222-5250.
- Рибаков М. О. Київська околиця Солом'янка // Архіви України. — 1980. — № 6.
- Рибаков М. О. Невідомі та маловідомі сторінки історії Києва. — К. : Видавництво «Кий», 1997. — 374 с. — ISBN 966-7161-15-3.
- Солом'янський район міста Києва вчора, сьогодні, завтра / авт. тексту: М. Б. Кальницький, Н. М. Вітюк, С. В. Євсєєв. — К.: Друкарня Діапринт, 2010. — 230 с. — ISBN 978-966-8886-11-9.
- Солом'янський район міста Києва: історична довідка / авт. тексту: М. Б. Кальницький // Сайт Солом'янської районної в місті Києві державної адміністрації.