Солонін Марк Семенович
Марк Семенович Соло́нін (рос. Марк Семёнович Соло́нин; нар. 29 травня 1958, Куйбишев, Російська РФСР) — російський історик[джерело?], дослідник історії німецько-радянської війни, публіцист, критик сталінізму і путінізму[2], бандерофоб, за попереднім фахом авіаційний інженер.
Марко Солонін | ||||
---|---|---|---|---|
| ||||
Народився |
29 травня, 1958 Куйбишев, РРФСР | |||
Громадянство |
СРСР Росія | |||
Національність | єврей[1] | |||
Діяльність | публіцист, воєнний історик | |||
Alma mater | Куйбишевський авіаційний інститут (нині — Самарський державний аерокосмічний університет) | |||
Мова творів | російська | |||
Роки активності | 2004 — донині | |||
Напрямок | початок німецько-радянської війни 1941—1945 років | |||
Жанр | історичний ревізіонізм | |||
Magnum opus | «Фальшивая история Великой войны» (рос.) | |||
Сайт: solonin.org/books | ||||
| ||||
Солонін Марк Семенович у Вікісховищі |
Життєпис
Батько працював технологом на підшипниковому заводі, мама викладала німецьку мову в інституті.
Закінчив середню школу з золотою медаллю. З 1975 по 1980 рік навчався в Куйбишевському авіаційному інституті (тепер — Самарський державний аерокосмічний університет). По закінченню навчання в інституті працював шість років інженером-конструктором в закритому конструкторському бюро.
У 1987 році був звільнений[3] з роботи в конструкторському бюро й почав працювати кочегаром в одній з котелень Куйбишева.
Під час «Перестройки» (1985—1990) був одним з організаторів громадсько-політичних клубів у Куйбишеві.
У 1989 році починає працювати над книгою про причини нищівних поразок радянських військ на початку німецько-радянської війни 1941—1945 років. Роботі над написанням книги передувала велика пошукова робота в архівах. Написання книги тривало чотири роки.
З 2003 року почався пошук видавництва. 32 російських і 14 українських видавництв відмовились друкувати книжку. Згоду дало тільки "Видавнича фірма «Відродження» в Дрогобичі (Україна), де директором був І. М. Бабик — колега Солоніна по роботі в аерокосмічній промисловості.
Перша книга «Бочка і обручі, або коли почалася Велика Вітчизняна війна?» в авторській редакції вийшла великим на той час тиражем 6000 примірників і була в короткий термін розкуплена. Після цього перевидати книгу під іншою назвою та з редакційними правками та обмеженнями погодилось російське видавництво «Яуза»[4].
Успіх першої книги дозволив Солоніну продовжити дослідницьку роботу і написання книг. В 2006—2011 роках вийшли наступні книги, в яких деталізувалась основна концепція першої книжки. Нині тираж книг, виданих у Росії, перевищує 250 тисяч.
Продовжує працювати над темою «радянсько-німецької війни 1941—1945 років», відвідав з цією метою Німеччину і працював у німецьких архівах.
Книги перекладені іншими мовами й вийшли в Польщі, Естонії, Литві, Словаччині, Румунії, Фінляндії та Німеччині.
Учасник багатьох прямих ефірів на радіостанціях «Ехо Москви» і «Свобода», виступав з лекціями в університетах Таллінна, Вільнюса, Каунаса, Братислави, Бостона, Вашингтона.
У 2015 був змушений з політичних мотивів емігрувати з Росії до Естонії, а у 2019 перебрався до України[5].
Твори
Опубліковані окремими книгами:
- Бочка і обручі, або коли почалася Велика Вітчизняна війна? («Бочка и обручи, или когда началась Великая Отечественная война?») — Дрогобич: Видавнича фірма «Відродження», 2004. — 448 с., іл. ISBN 966-538-147-4).
- 22 червня, або коли почалася Велика Вітчизняна війна? («22 июня, или Когда началась Великая Отечественная война?» Издательства: Яуза, Эксмо, 2005 г.).
- На мирно сплячих аеродромах… («На мирно спящих аэродромах…» — Яуза, Эксмо, 2007 г.).
- 23 червня: «День М» (23 июня: «День М» — Эксмо, Яуза, 2007 г.).
- 25 червня: дурість чи агресія? («25 июня: глупость или агрессия?» — Эксмо, Яуза, 2008 г.).
- Мозгоіменіє: Фальшива історія Великої війни (Мозгоимение. Фальшивая история Великой войны.- Яуза, Эксмо, 2008 г.).
- 22 червня. Анатомія катастрофи («22 июня. Анатомия катастрофы» — Яуза, Эксмо, 2009 г.).
- Розгром 1941. На мирно сплячих аеродромах («Разгром 1941. На мирно спящих аэродромах» — Яуза, Эксмо, 2009 г.).
- Немає благ на війні («Нет блага на войне» — Яуза, Эксмо, 2010 г.[6]).
- Нова хронологія катастрофи («Новая хронология катастрофы» — «Эксмо», 2010 г.).
- Друга хронологія катастрофи («Другая хронология катастрофы» — «Эксмо», 2011 г.[7]).
- Куди пропали сталінські армади? («Куда исчезли сталинские армады?» — М., « Яуза-ЭКСМО», 2013 г.[8]).
- Червень 41-го. Остаточний діагноз. («Июнь 41-го. Окончательный диагноз». — М., «Яуза-ЭКСМО», 2013 г.)
Опубліковані в збірниках:
- «СССР-Финляндия: от мирного договора к войне». В збірнику «Überfall auf Europa. Plante die Sowjetunion 1941 einen Angriffskrieg?», Pour le Merite, 2009, ISBN 978-3-932381-53-9
- «Три плана товарища Сталина». В збірнику «Die Rote Walze», Pour le Merite, 2011, ISBN 978-3-932381-60-7
- «Дурман-трава». В збірнику «Анти-МЕДИНСКИЙ: Псевдоистория Второй Мировой: Новые мифы Кремля».- Москва: Яуза-пресс, 2012.
- Куди полетіли сталінські соколи (Куда улетели сталинские соколы? К вопросу об исчезновении советской авиации в первые недели войны), 26.01.2000 г.
Окремі оцінки творчості М. Солоніна[9]
Негативні оцінки(рос.):
- «Ряд историков, специализирующихся на Великой Отечественной войне резко критикуют Солонина, указывая на его многочисленные логические ошибки, документальную неподтверждённость его теорий и общую ярко выраженную антисоветскую и русофобскую предвзятость.» (редактор сайту)[неавторитетне джерело]
- "В действительности Солонин (и его «творчество») закономерно вызывает отвращение не только у специалистов по военной истории, но и у любого адекватно воспринимающего историю войны человека, в том числе и у его соплеменников и единоверцев, поскольку он демонстрирует не только ярко выраженную ненависть к солдатам, спасшим от тотального уничтожения его народ, и вообще ко всем жителям многонационального СССР, но и откровенный имморализм, не стесняясь тиражировать такие выдумки геббельсовской пропаганды, как утверждения о массовой сдаче в плен советских солдат в начальный период войны (в действительности гитлеровцы загоняли в лагеря военнопленных и уничтожали вообще все население призывного возраста), о якобы тотально изнасилованных в советской зоне оккупации жителях Германии, о «нападении в 1941 году СССР на мирную Финляндию» (в действительности уже предоставившую свою территорию вермахту и люфтваффе для нападения на СССР), о «спасенных добрыми финнами от голодной смерти» жителях Карелии (в действительности финны загнали в лагеря и частично уничтожили едва ли не 95 % «неродственного населения», изымая вообще все продукты) и т.п. (редактор сайту)[неавторитетне джерело]
- «Завершая знакомство с книгой М. Солонина, вынуждены заключить: как бы автор не открещивался от единокровного родства с Суворовым (Резуном), но оценку последнего, назвавшего труд М. Солонина „золотым кирпичом в фундаменте той истории войны, которая когда-то будет написана“, нельзя не признать наиболее точной. Добавив лишь: „история“ эта уже пишется самим Суворовым (Резуном) „со товарищи“. И методология, и методика этой „истории“ так же далеки от науки, как и ее цели. Но, если цели В. Суворова (Резуна) достаточно очевидны (он никогда их не скрывал), то относительно мотивации М. Солонина остается предположить, что его „исследование“ — суть очередной коммерческий проект, продукт „коммерческой истории“.» (А. А. Киличенков, доцент Историко-архивного института РГГУ)[10].
- «Подобным образом рассуждают те, кто хочет скомпрометировать нашу победу. И это не только американцы или англичане, но и некоторые наши, которые ни черта не понимают и не знают войны, но постоянно что-то говорят о ней… Много чего пишут, много чего развенчать пытаются. Лишь бы очернить, отобрать у нас победу. Надо же, сколько до сих пор желающих принизить подвиг народа находится» (Д. Язов, останній міністр оборони СРСР)[11].
Позитивні оцінки(рос.):
- «Все-таки это невероятно поучительное зрелище. Более полувека тысячи и тысячи специальных людей в специальных же институтах, академиях, управлениях, издательствах производили и воспроизводили специальное Военное Вранье. И оно казалось таким прочным. Документы — какие уничтожены, какие подделаны, какие засекречены, а главное — мозги обработаны так, чтобы пошевелить ими было невозможно. В мавзолее, построенном из циклопических глыб вранья, Великая Отечественная лежала мертвее Ленина. Вдруг вошел — как его только пустили? как прозевали? — человек без погон, зашуршал бумажками. Всякими там накладными, докладными. Разными отчетами, сводками, директивами. Канцелярию, короче, разворошил, бухгалтерию. Калькулятором защелкал. Включил самый обыкновенный, евклидов, так сказать, здравый смысл. И румяный труп стал таять в воздухе, оказавшись наведенной галлюцинацией. И стало очевидно: с нашей страной во время войны случилось что-то такое, что необходимо понять. Хотя бы для того, чтобы хоть когда-нибудь, если получится, забыть. Конечно, Марк Солонин — не единственный деятель этого умственного переворота. Но его ненавидят особенно сильно. Потому что пишет ярко, с интонациями живого человека, и при этом до занудства неопровержим: под каждой (буквально) строчкой — факт, и указано, чем удостоверен». (С. Гедройц, письменник та історик літератури, критик журналу «Звезда»)[12].
- «Позвольте выразить Марку Солонину свою признательность, снять шляпу и поклониться до земли этому человеку… Когда я читал его книгу, я понимал чувства Сальери. У меня текли слезы — я думал: отчего же я вот до этого не дошел? Мне кажется, что Марк Солонин совершил научный подвиг, и то, что он делает — это золотой кирпич в фундамент той истории войны, которая когда-нибудь будет написана…» (письменник Віктор Суворов)[13].
Примітки
- Марк Солонін: «Радянський Союз спокійно міг завадити Гітлеру почати війну» Радіо НВ
- Марк Солонин: Россия никогда не будет Европой // YouTube
- В доступних джерелах немає даних про причини звільнення, але, беручи до уваги практику тих років, можна припустити, що звільнення було з політичних мотивів.
- На 2013 рік книга перевидана цим видавництвом 12 разів загальним тиражем 80 тис. примірників.
- YouTube: Виступ Марка Солоніна в CEO Club Ukraine 29.08.2021
- Перевидається під назвою: «Запретная правда о Великой Отечественной».
- Другий том «Новая хронология катастрофы».
- Два томи «Новой хронологии катастрофы», видані під одною обкладинкою. Вона ж — «Падение сталинских соколов».
- Взято з сайту antisys
- Киличенков А. А. Рецензия на книгу: Солонин М. С. 22 июня, или Когда началась Великая Отечественная война. М.: Яуза, 2006. — 512 с.(рос.)
- Язов Д. Т. Красная Армия отступала, имея в три раза больше солдат, чем у Гитлера // Комсомольская правда. — 24-08-2008.(рос.)
- Гедройц С. Марк Солонин. 23 июня: «день М». — М.: Яуза, Эксмо, 2007. // Журнал «Звезда»(рос.)
- Солонин М. С. 23 июня: «день М». — М.: Яуза, Эксмо, 2007.(рос.)