Союз німецьких дівчат

Пам'ятний значок Дня спорту «BDM». 1937 рік.

Перші нечисленні організації дівчат під егідою НСДАП виникли ще в 1923 році під назвою «сестри Гітлер'югенда». Їхнє об'єднання в Союз відбулось лише у 1930 році. В 1931 році склад Союзу німецьких дівчат збільшився до 1711 осіб, і в цьому ж році організація, котрою керувала Елізабет Грайфф-Вальден, увійшла до складу Гітлер'югенда. Процес утворення місцевих відділень «BDM», як і Націонал-соціалістичного союзу школярок (нім. Nationalsozialistischer Schülerinnenbund, NSS) та груп дівчат під крилом жіночої організації НСДАП (нім. NS-Frauenschaft, NSF), припадає на 1930-ті роки.

Відразу після свого призначення лідером імперської молоді 17 червня 1933 року Бальдур фон Ширах прийняв постанову про розпуск або заборону конкуруючих молодіжних об'єднань. Щоб уникнути втручання націонал-соціалістів, деякі молодіжні групи пішли на саморозпуск. Інші молодіжні об'єднання були змушені в примусовому порядку перейти в підпорядкування Гітлер'югенда та Союзу німецьких дівчат, що зумовило значний приріст складу цих організацій. Відповідно до Закону «Про Гітлер'югенд» від 1 грудня 1936 року усі юнаки та дівчата Німецького рейху були зобов'язані перебувати в лавах відповідно Гітлер'югенда та Союзу німецьких дівчат.

З 1934 по 1937 рік Союз очолювала Труде Мор, а з 1937 по 1945 рік — Ютта Рюдігер. Рюдігер спільно з фон Ширахом протидіяла зусиллям голови Націонал-соціалістичної жіночої організації Гертруди Шольц-Клінк, яка намагалася отримати контроль над Союзом.

Відповідно до ідеології націонал-соціалізму, Союз німецьких дівчат ставив своїм завданням виховання сильних та сміливих жінок, які стануть товаришами політичним солдатам рейху (вихованим у Гітлер'югенді), їхніми дружинами та матерями, будуть організовувати своє сімейне життя у відповідності з націонал-соціалістичним світоглядом, вирощуючи горде та загартоване покоління. Німецькі жінки знають про потреби та очікування німецького народу та працюють у цьому напрямі, а не ведуть дебати в в парламентах. Зразкова німецька жінка доповнює німецького чоловіка. Їхнє єднання символізує расове відродження народу. Союз німецьких дівчат прищеплює расову свідомість: справжня німецька дівчина має бути хранителькою чистоти крові та народу, виховуючи його синів героями.

Союз німецьких дівчат допомагає по господарству.

В офіційному друкованому органі «BdM» «Дівчина на службі» (нім. «Mädel im Dienst») друкувалися репортажі про дівчат віком 10-14 років, які не просто вміють готувати та вести домашнє господарство, але і створити затишок у будинку та зберегти «тепло домашнього вогнища».

Стандартний однострій Союзу німецьких дівчат — темно-синя спідниця, біла блуза та чорна краватка зі шкіряним вузлом. Дівчатам заборонялось носити високі підбори та шовкові панчохи. З прикрас дозволялися каблучки та наручні годинники. На думку Гітлера, форма одягу мала служити вихованню молоді.

Союз німецьких дівчат організовував туристичні походи, в які дівчата відправлялися з повними рюкзаками. На привалах розпалювали багаття, готували їжу та співали пісні. Користувалися успіхом нічні спостереження за повним місяцем з ночівлею у стозі сіна. Дівчата робили театральні постановки та лялькові вистави, займалися спортом та груповими іграми. Якщо у хлопчиків акцент робився на силу та витривалість, то гімнастичні вправи для дівчат мали на меті сформувати у них грацію, гармонію, відчуття тіла. Спортивні вправи підбиралися з врахуванням жіночої анатомії та майбутньої ролі жінки. В зимовий час дівчата займалися рукоділлям та декоративно-прикладним мистецтвом.

Під час Другої світової війни дівчата з «BdM» працювали в лазаретах, брали участь у протиповітряній обороні та працювали у сільському господарстві.

Після завершення війни Союз німецьких дівчат як підрозділ Гітлер'югенду був заборонений та розпущений відповідно до Закону № 2 Контрольної ради.

• Віра та краса
• Гітлер'югенд
• Юнгфольк
• Союз дівчаток
• Вервольф (партизанське формування)
• Вандерфогель

• G. Miller-Kipp (Hrsg.): «Auch Du gehörst dem Führer.» Die Geschichte des Bundes Deutscher Mädel (BDM) in Quellen und Dokumenten. Weinheim und München 2001.
• Birgit Jürgens: Zur Geschichte des BDM (Bund Deutscher Mädel) von 1923 bis 1939. 2. Auflage. Frankfurt am Main 1996.
• Michael H. Kater: Hitler-Jugend. Darmstadt 2005 (übersetzt von Jürgen Peter Krause).
• Martin Klaus: Mädchen im Dritten Reich. Der Bund deutscher Mädel. Köln 1998.
• Dagmar Reese: Mädchen im Bund Deutscher Mädel. In: Elke Kleinau, Claudia Opitz: Geschichte der Mädchen- und Frauenbildung — Vom Vormärz bis zur Gegenwart. Band 2. Frankfurt am Main/New York 1996.
• Arno Klönne: Jugend im Dritten Reich — Die Hitler-Jugend und ihre Gegner. Köln 1982.
• Gisela Miller-Kipp: «Der Führer braucht mich» — Der Bund Deutscher Mädel (BDM): Lebenserinnerungen und Erinnerungsdiskurs (Reihe: Materialien zur Historischen Jugendforschung), Juventa Verlag, 2007, ISBN 3-7799-1135-3
• Dagmar Reese: Straff, aber nicht stramm — herb, aber nicht derb. Zur Vergesellschaftung von Mädchen durch den Bund Deutscher Mädel im sozialkulturellen Vergleich zweier Milieus. Weinheim/Basel 1989.
• Gabriele Kinz: Der Bund Deutscher Mädel: ein Beitrag zur außerschulischen Mädchenerziehung im Nationalsozialismus. Frankfurt am Main 1990.
• С. В. Кормилицын. III Рейх. Гитлер-югенд. ИД «Нева», СПб., 2004 (рос.)
• С. В. Кормилицын. Молодёжная политика Третьего Рейха, 1933—1941 гг. (дис. канд. ист. наук : 07.00.03. — Санкт-Петербург, 2000. — 188 с.: ил. РГБ ОД, 61 01-7/595-9)
• О. Г. Шагалова. Государственная политика Третьего рейха в области воспитания и образования немецкой молодёжи (дис. канд. ист. наук : 07.00.03 : Тюмень, 2005 177 c. РГБ ОД, 61:05-7/572)

Вікісховище має мультимедійні дані за темою: Союз німецьких дівчат

• Інформація про Союз німецьких дівчат (нім.)
• Союз німецьких дівчат — підбірка німецьких плакатів та обкладинок 1933—1943 років