Недолюдина

У контексті нацистської расової політики «недолюдей» протиставляли «надлюдям» (нім. Übermensch) «арійської раси», хоча нерідко ідеологи наголошували не на фізіологічних відмінностях, а відмінності у способі мислення. Первісно термін «арійська раса» стосувався групи племен, що були носіями праіндоєвропейської мови та був ужитий Фрідріхом Максом Мюллером у «Лекціях з науки про мову» (1861)[21]. Французький письменник Артюр де Гобіно в книзі «Есе про нерівність людських рас» (1853—1855), виділив найцивілізованішу, на його думку, «нордичну» расу, для котрої потім узяв Мюллеровий термін «арійська раса»[22]. Також, на формування думки про вищість німців-аріїв вплинули дослідження французького антрополога Жоржа де Лапужа, який вважав, що будова мозку мешканців Північної Європи сприятлива для розвитку цивілізації та панування над менш розвиненими антропологічними типами людей[23].

Пізніше, в 1890-1930-і, арманізм, виниклий на ґрунті теософії, став підносити «арійську расу» як найпізнішу, засновницю стародавніх цивілізацій, таких як Атлантида, а тому найрозвиненішу. Головними представниками такої ідеї в арманізмі були Гвідо фон Ліст і його послідовники, такі як Ланц фон Лібенфельс, які наголошували на провідній ролі тевтонської (німецької) гілки «арійської раси»[24]. Антрополог Ганс Гюнтер характеризував раси за фізіологічними параметрами (відтінок шкіри, колір очей і волосся), особливостями емоційності та схильністю до тієї чи іншої релігії, найрозвиненішою виділяючи «арійську расу», а конкретно німців[25].

Брошура «Недолюдина» (Der Untermensch, також характеризується як памфлет) описувала таку людину як представника людського виду, що відрізняються паразитичним, нетворчим існуванням. «Недолюди» лише крадуть у розвиненіших людей винайдені ними блага, а ті, що не можуть освоїти, прагнуть знищити. Вони існують здавна, скільки існує людство, але вони роз'єднані; євреї використовують «недолюдей», згуртовуючи їх навколо особи вічного Жида. Першим масовим злочином євреїв проти цивілізації за допомоги «недолюдей» Гіммлер називав знищення 75 тис. персів. До «недолюдей» він зараховував племена гунів і монголів[16]. Але передусім ідея «недолюдини» зосереджувалася на «сучасних варварах», якими визначалися євреї, цигани та слов'яни[26], а також більшовики[16].

Німецька нацистська ідеологія барвисто описувала зовнішні відмінності між аріями та «недолюдьми». «Недолюди» вказувалися як брудні та потворні. Арії живуть у просторих світлих будинках, носять чистий одяг, у якому багато білого кольору, на противагу тісному, брудному побуту «недолюдей». Окремий акцент робився на житті в Радянському Союзі: «Життя жахливе для молоді в так званому радянському раю, але ще гірше життя в старості!» Таким чином, аріям належало би прийти у Східну Європу та заселити її для поширення порядку та тріумфу цивілізації над дикістю. Інакше «недолюди», як варвари давнини, знищать і спаклюжать усе, що людство створило завдяки своєму духові та розуму[16]

Недолюдина — це біологічно, на перший погляд, тотожний до людини витвір природи з руками, ногами, свого роду мізками, очима і ротом. Але це геть інше, жахливе створіння. Це лише подоба людини, з людиноподібними рисами обличчя, що перебуває в духовному відношенні значно нижче за звіра. У душах цих людей панує жорстокий хаос диких неприборканих пристрастей, необмежене прагнення до руйнування, примітивна заздрість, неприкрита підлість. Одним словом, недолюдина. Отже, не все те, що має людську подобу, одне й те ж. Горе тому, хто забуває про це. Пам'ятайте про це.

— Брошура «Der Untermensch» (1942)

Більшовицька загроза світові. Обкладинка буклета Великої антибільшовицької виставки, 1937 р.

Керівна роль у загрозі «недолюдей» відводилася євреям. Ганс Гюнтер у книзі «Расова наука німецького народу» (1922) описав їх як представників «близькосхідної раси», якій приписував здібності до психологічної маніпуляції та експлуатації задля досягнення економічної вигоди[25]. Ця книга з огляду на вивищення «нордичного» типу європейців, з якими ототожнювалися більшість німців, і думку про необхідність «расової чистоти», зацікавила Адольфа Гітлера[27]. Вину за бідність, гіперінфляцію, безробіття у Веймарській республіці, та поразку в Першій світовій війні було покладено на євреїв та більшовиків як світових маніпуляторів, що потім було використано в жидобільшовицькому міфі[28].

Дискримінація євреїв розпочалася відразу після захоплення влади нацистами в 1933 році[29]. Проте відсутність чітких критеріїв єврейства зумовила доволі широке трактування «недолюдяності» євреїв та людей, які мали єврейських предків. Наявність одного чи двох євреїв у третьому поколінні були підставою до зарахування до «напівчистих» чи інакше «мішлінгів»[30]. Виступаючи у рейхстазі 30 січня 1939 року, Адольф Гітлер сказав, що «якщо міжнародні єврейські фінансисти в Європі та за її межами зуміють ще раз втягнути народи у світову війну, то результатом війни буде не більшовизація світу, а отже, тріумф єврейства, але знищення єврейської раси в Європі»[31]. Загальна кількість убитих євреїв за нацистського режиму складає 5,1 млн, зокрема 3 млн в таборах смерті[32].

Циган нацистська Німеччина почала переслідувати у 1936 році, що стало прелюдією до депортації 23 тис. їх до концтаборів. У той же до 10 % циган вважалися носіями достатньої кількості арійських рис[33].

Східну Європу, вкриту необробленими дикими лісами та степами, Гіммлер протиставляв упорядкованій сільсько-господарській Німеччині. Східна Європа «лежить занедбана та марнотратна, загублена в прірві культурного нігілізму… Однак її східноєвропейські господарі не піднялися вище своїх первісних шляхів». Готи та варяги намагалися принести високу культуру в ці землі, впорядкувати їх; потім з тією ж метою туди приходили шведи, фламандці, голландці, шваби та нижньосаксонські поселенці[16].

Крик про допомогу лунав віками з цих країв.

Навіть Петро Великий, Катерина II та всі інші кликали німецького селянина та німецького офіцера, європейського вченого! Лікаря та інженера. Але знову сили темряви й недолюдське взяло гору, німецький дух, який прийшов на ці землі на допомогу, був жорстоко і безглуздо знищений.

...

Надолюдина завжди буде недолюдиною, як єврей залишається євреєм, незалежно від того, яким ім’ям вони називають себе: Черчілль, Рузвельт або Сталін.

— Брошура «Der Untermensch» (1942)

«Недолюдина». Обкладинка однойменної брошури Гіммлера 1942 р.

У той же час щодо слов'ян допускалося, що частина їхніх представників мала арійських предків, тому такі слов'яни можуть бути «германізовані». Слов'яни поділялися на ранги за «расовою повноцінністю». Босняки, болгари та хорвати вважалися найближчими до аріїв. Нижче стояли чехи, українці, білоруси та словаки. Поляки, серби та росіяни перебували на останньому місці. Припускалося, що «германізувати» можливо до 50 % чехів, 35 % українців і до 25 % білорусів. Непридатних до германізації планувалося виселити в Західний Сибір — за межі майбутньої території проживання німців. Зокрема, мали бути депортовані 80-85 % поляків. Генеральний план «Ост» приділяв відносно мало місця російському питанню, хоча у своєму меморандумі Ерхард Ветцель підкреслював, що його правильне вирішення має велике значення для нацистської політики у Східній Європі. Попри поширений стереотип, депортованих на схід, як і росіян, які вже проживали там, не пропонувалося масово винищувати, натомість розселити по зумисне створених рейсхкомісаріатах, де підтримувати «недолюдей» роз'єднаними[34]. Також, частину дітей, у яких є достатньо «арійських» рис зовнішності, задумувалося переселити в Німеччину. Впродовж Другої світової війни від 20 тис. до 40 тис. дітей з території Польщі та Радянського Союзу, були вивезені до Німеччини[35][36]. Для цього обиралися діти віком 6-10 років, яким давалися нові імена[37]. В той же час щодо поляків думки були радикальніші. В директиві No. 1306 Імперського міністерства народної освіти та пропаганди від 24 жовтня 1939 року стверджувалося: «Усім у Німеччині, навіть останній доярці, має стати зрозумілим, що поляцтво дорівнює недолюдству. Поляки, євреї та цигани знаходяться на однаково низькому рівні. Це має бути чітко окреслено […], доки кожен громадянин Німеччини не закодує у своїй підсвідомості, що з кожним поляком, будь то робітник чи інтелектуал, слід поводитися як зі шкідниками»[38][39].

Щодо представників негроїдної та монголоїдної рас як «недолюдських» думки також були доволі радикальними, хоча їх реалізація була ускладнена невеликою кількістю їхніх представників, які проживали на підконтрольних Рейху територіях. У «Моїй боротьбі» Адольф Гітлер писав, що «євреї відповідальні за введення негрів у Рейнланд, з кінцевою ідеєю бастардизації білої раси, яку вони ненавидять, і, таким чином, зниження її культурного та політичного рівня, щоб єврей міг панувати»[40]. З 1933 по 1945 роки в нацистській Німеччині та окупованих німцями територіях провадилося ув'язнення, репресії, стерилізація, медичні експерименти, різні прояви насильства та вбивства темношкірих. Однак, систематизованої програми їх ліквідації, такої як для євреїв, не існувало[41]. Представники монголоїдної раси, що проживали в Німеччині, особливо китайці, також переслідувалися і знищувалися. В січні 1938 було створено центр для контрою їх кількості[42], а коли в 1941 Китай оголосив війну Німеччині, гестапо запустило кампанію геноциду німецьких китайців[43]. Підставою до цього була не лише расова політика, а й прокомуністські настрої багатьох китайців[44].

Частина «недолюдей» визнавалися корисними з огляду на співпрацю з нацистами. Статус фінів та угорців був суперечливим[45]. Угорці нацистськими ідеологами вважалися спорідненими з німцями, проте «племінно чужими». В 1934 році їх було визнано «аріями»[46], але це твердження оскаржувалося аж до 1943 року[47]. Сам Гітлер заявляв, що угорці «расові сусіди» німців[48]. Після серії поразок і значних втрат особового складу Рейх став приймати на службу на окупованих територіях і слов'ян[49]. Зокрема хорвати визнавалися нащадками готів[50]. Ставлення до чехів водночас було презирливе[51], Гітлер відносив їх до нащадків монголів[52].

Сумнівним було і становище італійців, попри те, що Італія виступала союзницею Німеччини. Нацистська ідеологія вбачала падіння Римської імперії в порушенні расової чистоти темношкірими африканцями. Гітлер висловлював це Беніто Муссоліні в 1934 році, та вважав північних італійців більш «аріями», ніж південних[53].