Спасове

Історія

Переказ про заснування села. Записаний М. Шереметом.

Неозорий степ, помережаний балками i яругами, що віддалялися у бік Інгульця, нагадував розпанаханого навпіл звірюку. Балки та яруги – то ніби ребра чи гілля дерева, а Інгулець – то хребет або стовбур. Жили в тому степу відставні запорожці. Од їхніх зимівників започаткувалося село. Кажуть, що саме там з давніх-давен ховалися християни від панської неволі й татар. Як набіжить орда, то християни i спасаються в козацьких зимівниках. Тому село i прозвали Спасовою. Відставні козаки сповіщали січовикам про татар, i ті гнали ординців шаблями i ратищами аж до Криму. Щоб ті не занаджувались i не допікали християн, січовики почали частіше навідуватись до спасівців. На храмові свята приїздили з кошовим. А несила комусь було орудувати ратищем чи панахати шаблюкою – записувались у громаду й доживали вік у Спасовій. Отож i знаходять тепер молоді спасівці всіляке запорозьке залізяччя, пістолі, стволи та кулі.''

З 1772-го року діяла Свято-Михайлівська церква, одна з перших в краї. З цього року грудня місяця відома перша метрична книга сл. Спасове. "Села Спасовки, Михайлівська, дерев'яна, Бобринецького пов. Споруджена за проханням капітана Спаського, який писав, що «село Спаське лежить у Кислякової балки, яка впадає в ричку Буг, від Херсона знаходиться в 75 верстах, на цій відстані ніде церков, крім Херсона, немає".

На 1776 р. "В 17-й роті в сл. Спасовій церква Святого Архистратига Михайла, священик Федір Василів, дяк Павло Шарков, пономар Федір Куроїд, ктитор Яків Федорів, прихідських дворів 49".

Історію входження в різноманітні адміністративні одиниці 18-19 ст. див. на сторінці с. Бокове (Долинський район).

В 1874 році в Спасовому відкрила двері земська школа.

Станом на 1886 рік у селі, центрі Верблюзької волості Олександрійського повіту Херсонської губернії, мешкало 2243 особи, налічувалось 439 дворових господарств, існували православна церква, школа та 3 лавки[2].

СШ с. Спасове

Населення

Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 924 особи, з яких 422 чоловіки та 502 жінки.[3]

За переписом населення України 2001 року в селі мешкала 791 особа.[4]

Мова

Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року:[5]

МоваВідсоток
українська 98,23 %
російська 1,39 %
угорська 0,25 %

Відомі люди

Література
  • Інгульський Степ, альманах. Випуск І. Київ, 2016. — https://web.archive.org/web/20180526093134/http://library.kr.ua/elib/alminhulstep/index.html
  • Інгульський Степ, альманах. Випуск ІІ. Львів, 2017. С. 47 - 212.
  • Інгульський Степ, збірник. Випуск ІІІ. Київ, 2018. С. 118, 132, 179, 321.
  • Реабілітовані історією. Кіровоградська область. Книга друга. Кіровоград, 2004.
  • Реабілітовані історією. Дніпропетровська область. Том 4 — 5. Повернені імена. Мартиролог. Дніпропетровськ, 2002.
  • Мельник О. О. Антибільшовицький рух опору на Криворіжжі (1919—1923). Кривий Ріг, 2018.
  • Б. Кузик, В. Білошапка. Кіровоградщина: історія та сучасність Центру України. Т.1. Дніпропетровськ, 2005. — https://web.archive.org/web/20161022012225/http://school3.net/books/kirovogradshina%20tom1.pdf
  • Г. П. Міщенко. Кіровоградська область. Київ, 1961. С. 67.
  • В. Маруценко. Боковенька — 2000, історико-краєзнавчий збірник. Долинська, 2001.
  • В. Маруценко. Л. Федорова. Боковенька-2002. Літературно-художній альманах. Кіровоград, 2003. С. 15 — 18, 79 — 87.
  • В. Маруценко. Боковенька 2004. Дослідження, спогади і документи до 70-річчя Голодомору на Долинщині. Долинська, 2004.
  • В. Маруценко. Боковенька 2006. Степовики. Біографічний довідник. Долинська, 2007.
  • М. Шеремет. Осінні мотиви. Дніпропетровськ, 2006.
  • Михайло Шеремет. Я родом з Варварівки. в 2 томах. . — Дніпропетровськ: 2009.
  • Григорій Гусейнов. Господні зерна. Книга 2. Кривий Ріг, 2000. С. 315—320, 324—329, 339.
  • Григорій Гусейнов. Легенди та перекази Криворіжжя. На землі на рідній… Книга перша. . — Дніпропетровськ: 2005.
  • Григорій Гусейнов. Кривий Ріг. Україна. Дніпро, 2018.
  • Полное географическое описание нашего отечества. Том 14. Новороссия и Крым. Харьков, 2011. С. 385.
  • Історія міст і сіл Української РСР. Кіровоградська область. — К.: Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1972.

Примітки
  1. Погода в селі Спасовому
  2. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По данным обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутренних Дѣл, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпуск VIII. Губерніи Новороссійской группы. СанктПетербургъ. 1886. — VI + 157 с. (рос. дореф.)
  3. Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  4. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Кіровоградська область (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
  5. Розподіл населення за рідною мовою, Кіровоградська область (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.