Гусейнов Григорій Джамалович

Григо́рій Джама́лович Гусе́йнов (нар. 23 серпня 1950, м. Помічна Кіровоградської області) — український письменник, журналіст україно-азербайджанського походження[1]. Редактор літературного часопису «Кур'єр Кривбасу», Член Національної спілки письменників України (з 1996). Лауреат Національної премії України імені Тараса Шевченка.

Гусейнов Григорій Джамалович
Народився 23 серпня 1950(1950-08-23) (71 рік)
Помічна, Добровеличківський район, Кіровоградська область, Українська РСР, СРСР
Країна  СРСР
 Україна
Діяльність письменник, журналіст
Alma mater Одеський національний університет імені І. І. Мечникова
Мова творів українська
 Висловлювання у Вікіцитатах

Життєпис

Закінчив філологічний факультет Одеського державного університету (1976—1982).

Працював теслею, був залізничником.

1979 — 1981 — відповідальний секретар газети «Радянська правда» в місті Вознесенськ Миколаївської області.

1981—1994 — кореспондент, завідувач відділу пропаганди, відповідальний секретар міської газети «Червоний гірник», Кривий Ріг.

Нині — головний редактор журналу «Кур'єр Кривбасу».

Є членом Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка (з грудня 2016).[2]

Творчість

Автор прозових книжок «Незаймані сніги», «Чаша ювеліра Карла Фаберже», «Станційні пасторалі», «На землі на рідній…» (у восьми томах), «Господні зерна» (в десяти томах), «Сповідь дитинства», «Піщаний Брід та його околиці», «Друга соната», «Одіссея Шкіпера та Чугайстра».

За його редакцією 1997 року вийшла книжка найстарішого українського письменника Івана Шаповала «Козацький батько» (Кривий Ріг), присвячена постаті історика Дмитра Яворницького.

Підготував до друку антологію поезії «Крицевий край» (у трьох книгах). У восьмитомнику «На землі, на рідній… Легенди та перекази Криворіжжя» (2000—2005) уперше зібрав народні оповідання, перекази про минуле Придніпров'я. Це видання є однією з найґрунтовніших розвідок в окремо узятому регіоні України; найповніше в степовому краї.

Громадська діяльність

Був ініціатором створення Товариства азербайджанської культури в Кривому Розі.[3]

Бібліографія
  • Незаймані сніги (1993, у 3 томах, 2010)
  • Чаша ювеліра Карла Фаберже (1995)
  • Станційні пасторалі. Сповідь дитинства (1999, 2005)
  • Господні зерна (у 10 книгах, 2000—2005)
  • Тіні забутого парку (у 2 томах, 2007)
  • Піщаний Брід та його околиці (2007)
  • Повернення в Портленд (2011)
  • Між часом і морем (2013)
  • Друга соната (2014)
  • Одіссея Шкіпера та Чугайстра. Окупаційний роман (2015)
  • Принцеси революції (2017)
  • Кривий Ріг. Україна (2018)

Нагороди

Лауреат премій:

Примітки
  1. Гусейнов Григорій Джамалович. librarychl.kr.ua. Архів оригіналу за 29 вересня 2017. Процитовано 10 вересня 2017.
  2. Указ Президента України від 23 грудня 2016 року № 575/2016 «Про склад Комітету з Національної премії України імені Тараса Шевченка»
  3. Григорій Гусейнов: «Я людина українського Степу» Галина ВДОВИЧЕНКО
  4. Архівована копія. Архів оригіналу за 28 жовтня 2016. Процитовано 27 жовтня 2016.

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.