Список країн за кількістю емігрантів
Спи́сок 30 краї́н з найбі́льшим число́м емігра́нтів, та 30 пе́рших краї́н за кі́лькістю емігра́нтів (у відсотках) від всього населення.
Дані
Дані отримані із Статистичного довідника «Міграція і грошові перекази 2011» який підготували фахівці відділу Світового банку по оцінці перспектив розвитку. У свою чергу даний довідник містить дані з Бази даних Відділу ООН з народонаселення (англ. UNPD 2010) — найповнішого джерела відомостей про обсяги міжнародної міграції за період з 1960 р. по 2010 р. Також використовуються інші джерела, зокрема дані із статистичних органів різних країн. Список відображає показники станом на жовтень 2010 р.
Згідно з «Рекомендаціями щодо статистичних даних про міжнародну міграцію» (1998 р.) Відділу ООН по статистиці, особами, які перебувають в довгостроковій міграції, вважаються особи, які переїхали в країну, яка не є для них країною постійного проживання, на термін не менше 1 року, таким чином, країна призначення фактично стає для них новою країною постійного проживання. Особи, які перебувають в короткостроковій міграції, вважаються особи, які переїжджають в країну, яка не є для них країною постійного проживання, на термін не менше 3 місяців, але не більше 1 року, крім випадків, коли переїзд пов'язаний з відпочинком, відпусткою, відвідуванням друзів і родичів, з комерційними цілями, лікуванням, паломництвом (англ. UN Statistics Division 1998).
Терміни перебування іноземців в країні, після закінчення яких вони вважаються мігрантами, в різних країнах різні. Наприклад, згідно з визначенням ООН, іноземні студенти, що проходять навчання в країні більше 1 року, повинні вважатися мігрантами.
Враховуються будь-які території з населенням понад 30 тис. мешканців, в яких органи влади ведуть окрему статистику соціально-економічних показників. Єдиний виняток — Палау; населення цієї держави менше 30 тис., але вона включена в класифікацію, так як є членом Світового банку.
Зверніть увагу на те, що офіційні дані окремих країн про міжнародну міграцію нерідко є неповними, неактуальними, а показники по деяких країнах не піддаються коректному порівняльному аналізу. Також оцінка чисельності мігрантів може бути заниженою в силу використання нелегальних каналів перетину кордонів, невпорядкованості процесу міграції та відсутності чіткого визначення поняття - «мігрант».
Кількість емігрантів на жовтень 2010
Місце | Країна | Млн чол. |
---|---|---|
1 | Мексика | 11,9 |
2 | Індія | 11,4 |
3 | Росія | 11,1 |
4 | КНР | 8,3 |
5 | Україна | 6,6 |
6 | Бангладеш | 5,4 |
7 | Пакистан | 4,7 |
8 | Велика Британія | 4,7 |
9 | Філіппіни | 4,3 |
10 | Туреччина | 4,3 |
11 | Єгипет | 3,7 |
12 | Казахстан | 3,7 |
13 | Німеччина | 3,5 |
14 | Італія | 3,5 |
15 | Польща | 3,1 |
16 | Марокко | 3,0 |
17 | Західний берег річки Йордан | 3,0 |
18 | Румунія | 2,8 |
19 | Індонезія | 2,5 |
20 | США | 2,4 |
21 | Афганістан | 2,3 |
22 | Португалія | 2,2 |
23 | В'єтнам | 2,2 |
24 | Колумбія | 2,1 |
25 | Південна Корея | 2,1 |
26 | Узбекистан | 2,0 |
27 | Шрі-Ланка | 1,8 |
28 | Білорусь | 1,8 |
29 | Франція | 1,7 |
30 | Пуерто-Рико | 1,7 |
Відсоток емігрантів від всього населення на жовтень 2010
Місце | Країна | % від населення |
---|---|---|
1 | Західний берег річки Йордан | 100 |
2 | Самоа | 67,3 |
3 | Гренада | 65,5 |
4 | Сент-Кіттс і Невіс | 61,0 |
5 | Гаяна | 56,8 |
6 | Монако | 56,4 |
7 | Антигуа і Барбуда | 48,3 |
8 | Тонга | 45,4 |
9 | Албанія | 45,4 |
10 | Барбадос | 41,0 |
11 | Суринам | 39,0 |
12 | Боснія і Герцеговина | 38,9 |
13 | Палау | 38,8 |
14 | Сент-Вінсент і Гренадини | 37,6 |
15 | Кабо-Верде | 37,5 |
16 | Ямайка | 36,1 |
17 | Вірменія | 28,2 |
18 | Тринідад і Тобаго | 26,7 |
19 | Мальта | 26,2 |
20 | Грузія | 25,1 |
21 | Бермудські Острови | 24,1 |
22 | Казахстан | 23,6 |
23 | Сент-Люсія | 23,2 |
24 | Югославія (колишня) | 21,9 |
25 | Сан-Томе і Принсіпі | 21,9 |
26 | Молдова | 21,5 |
27 | Фіджі | 21,3 |
28 | Португалія | 20,8 |
29 | Лесото | 20,5 |
30 | Сальвадор | 20,5 |