Ставчани (Львівський район)

Ставча́ни — село в Україні, в Львівському районі Львівської області. Населення становить 1775 осіб. Орган місцевого самоврядування — Оброшинська сільська рада.

село Ставчани
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Львівський район
Громада Оброшинська сільська громада
Код КАТОТТГ UA46060310060020988
Основні дані
Засноване 1396 рік
Населення 1775 осіб
Площа 4,56 км²
Густота населення 389,25 осіб/км²
Поштовий індекс 81118[1]
Телефонний код +380 3230
Географічні дані
Географічні координати 49°45′27″ пн. ш. 23°50′21″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 281 м
Водойми Ставчанка
Місцева влада
Адреса ради 81115, Львівська обл., Львівський р-н, с.Оброшино,вул.Шевченка 5
Карта
Ставчани
Ставчани
Мапа

 Ставчани у Вікісховищі

Розташування

Село розташоване при магістралі Львів-Ужгород, знаходиться за 5 км на схід від Львова. На півночі межує із селами Оброшине і Бартатів, на півдні з Полянкою та Лісневичами, на південному сході з Глинною — районом міста Пустомити, на сході з Годовицею, на заході - з Підгайцями.

Населення

За даним всеукраїнським переписом населення 2001 року, в селі мешкало 1773 особи[2]. Мовний склад села був таким[3]:

Мова Число ос. Відсоток
українська 1 772 99,94
інші мови 1 0,06

Назва

Топонім села походить, очевидно, від назви річки Ставчанка, від ставків, які є на території села і сьогодні. Назва ця давньослов'янська, жодного разу не змінювалася, вказує на те, що село утворилося в глибоку давнину. Село розбудувалось і виникали все нові його частини: центр (так звана Біла гора), Виздра, Куспісі, Закуття Перше, Закуття друге, Яньків, Дібрівки, Фердинанівка (згодом Підгайці), Ферданівка.[4]

Церква

Вже у 1578 році в Ставчанах була дерев'яна церква, яка згоріла. З документів 1690-их років відомо, що в селі збудували нову церкву з дерева. Коли перестала існувати давніша церква, невідомо.[4]

В акті ревізії парохії Ставчан 1765 року також записано, що в селі є відремонтована церква, а навкруги розташовано цвинтар. У церкві зберігалися книги, надрукувані в Києві, Вільнюсі, Львові. В селі було 125 «парохіян», кожен господар двору давав священику на рік три гроші «на вино» і 18 грошів «на просфору».[4]

Сучасна церква збудована у 1910 року. Іконостас малював художник Антін Манастирський у 1937 році. Але невідомо, хто виготовляв дерев'яну частину іконостасу. Реставрував іконостас у 70-их роках художник Микола Кухарський. На образах збереглися імена меценатів.[4]

Дзвіниця
Дерев'яна дзвіниця

Поруч з церквою розташовується дерев'яна дзвіниця, яку було зведено на початку ХІХ століття. Дзвіниця є квадратною в плані, трьохярусною каркасною конструкцією, яка завершена куполом на восьмерику. Перший ярус оточений піддашшям на кронштейнах. На другому ярусі прорізано по два прямокутних отвори з кажної сторони. На восьмерику є невеликі напівциркульні отвори. За формою і стильовими особливостями споруда нагадує дерев'яну оборонну башту.[5] Початково дзвіницю було покрито вертикальною шалівкою[5], яку після останнього ремонту замінили на горизонтальну[джерело?].

Дзвіницю внесено до реєстру пам'яток архітектури національного значення за охоронним номером 1400.

Просвіта

Старанням місцевого греко-католицького священика пароха Івана Божейка у 1912 році в Ставчанах була заснована читальня «Просвіти». Збереглися архівні документи, що свідчать про діяльність просвітян. Членами «Просвіти» було 116 людей, зокрема 50 хлопців та 16 дівчат. Вклад до читальні був 3 злотих щорічно. Читальня мала бібліотеку, в якій була 51 книжка. Перша світова війна перервала роботу читальні «Просвіти». Відновлено діяльність Товариства лише у 1922 році.[4]

Економіка
Завод «Оліяр»

Річка

Річка Ставчанка входить до Ставчан з північного заході, з лісу Киприн (село Бартатів), тече до Лісневич, а далі впадає до річки Щирки — притоки Дністра. Навколо села — рівнина. Найвище місце (310 м над рівнем моря) — узгір'я Ставчани на півночі (41°26' сх. д. і 49°46' пн. ш.).[4]

Цікаво знати

Прізвища селян

За метричним записом 1782 року, найпоширенішими були прізвища: Бурак, Войтишин, Денис, Дідик, Гурняк, Коваль, Кметь, Жеребух, Співак, Панахид, Пришляк, Мазепа, Базарник, Хміль, Сухар, Цибух, Зварич, Музика, Кадило, Мерцало, Шпортайло, Небога, Качмарик, Капарник, Котельмах, Цюра, Кулик, Яріш, Гинда, Мельник, Присяжний, Лучка, Савка, Лесько, Тимчишин, Яцишин тощо. Чимало прізвищ збереглись дотепер.[4]

Назви полів, сіножатей і доріг

Привертає увагу і список назв полів, сіножатей, лісів. доріг, скажімо: «лан двірський», «лан за горбом», «поле до Киприна», «поле під Закуттям», «нива Верхолівка», «Гниле поле», «Хмелівка», «поле Грехове»; пасовища «на Янкові», «Круп'ясте», «Старий запуст», «На дібровах»; луки — «на болотах», «на полянках», «в чащах», а ще «Закуття», «Заставне», «на загумінку»; дороги — Львівська, Городецька, Наварійська, Поперечна.[4]

Відомі люди

Примітки
  1. Довідник поштових індексів України. Львівська область. Пустомитівський район
  2. Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Львівська область (1,2,3,4). database.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 29 березня 2021.
  3. Розподіл населення за рідною мовою, Львівська область (1,2,3,4). database.ukrcensus.gov.ua. Процитовано 29 березня 2021.
  4. Яріш, Наталія (2002). Ставчани: нарис історії села.
  5. Ставчаны // Памятники градостроительства и архитектуры Украинской ССР. (Главный редактор: Н. Л. Жариков). — К. : «Будівельник», 1983—1986. — Т. 3. — С. 186. (рос.)
  6. Контакти, Оліяр
  7. Компанія «Оліяр» перша в Україні почала випускати рафіновану ріпакову олію, Agravery, 28 квітня 2017

Посилання
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.