Стадник Йосип Дмитрович
Йо́сип (Йосиф[2]) Дми́трович Ста́дник (18 березня 1876, Валява, Перемишльський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина — 8 грудня 1954, Львів, Львівська область, Українська РСР, СРСР) — український галицький актор, режисер і театральний діяч; чоловік Софії і батько Стефанії Стадник. Депутат Верховної Ради УРСР 1-го скликання (з 1940 року).
| Йосип Дмитрович Стадник | ||||
|---|---|---|---|---|
 | ||||
| Народився |
18 березня 1876 Валява, Перемишльський повіт, Королівство Галичини та Володимирії, Австро-Угорщина | |||
| Помер |
8 грудня 1954 (78 років) Львів, Львівська область, Українська РСР, СРСР | |||
| Поховання | ||||
| Громадянство |
.svg.png.webp){kind=small} Австро-Угорщина ЗУНР.svg.png.webp){kind=small} Польська Республіка.svg.png.webp){kind=small} СРСР | |||
| Діяльність | актор, режисер і театральний діяч | |||
| Заклад | Державний музично-драматичний інститут імені М. В. Лисенка | |||
| У шлюбі з | Стадникова Софія Андріївна | |||
| Діти | Стадниківна Стефанія Йосипівна | |||
| IMDb | nm0821185 | |||
| Нагороди та премії | ||||
|
| ||||
 Йосип Дмитрович Стадник у Вікісховищі | ||||
.jpg.webp)
Життєпис
Дитячі та шкільні роки провів у Романівці та Великих Бірках (тут батько працював залізничником). У 1890—1894 роках навчався в Тернопільській чоловічій учительській семінарії.[3] Тут 1894 під час гастролей Львівського українського театру склав із Іваном Рубчаком конкурсні іспити і вступив до театру товариства «Руська бесіда» в м. Львові. Закінчив польську драматичну студію Конопка.
1894—1913 — у «театрі товариства Руська Бесіда» у Львові, з 1906 його режисер і директор. 19 січня 1902 року одружився з Софією-Кароліною Мужик-Стечинською, у 1903 народився перший син Ярема. 21 листопада 1904 — народження другого сина Михайла.
1917—1918 — актор і режисер у Театрі Миколи Садовського в Києві. 1919 — очолював Український Театр ЗОУНР у Станиславові і в Кам'янці Подільському. 1921—1924 (до 1923 р. разом з О. Загаровим) — завідував театром «Української Бесіди» у Львові. Пізніше очолював різні трупи і власну («Артистичне Турне»). 1939—1941 — мистецький керівник Державного Українського драматичного театру імені Лесі Українки у Львові.
24 березня 1940 року обраний депутатом Верховної Ради УРСР 1-го скликання по Радехівському виборчому округу № 332 Львівської області. 1941 — у Львівському оперному театрі.
1942—1944 — очолював Підкарпатський театр у Дрогобичі. 1944—1947 — режисер «Театру мініатюр» у Львові. Репресований, по поверненні з заслання (з Углича над Волгою) до Львова незабаром помер 8 грудня 1954 року.
Серед учнів Стадника: Микола Бенцаль, Амвросій Бучма, Ярослав Геляс, Мар'ян Крушельницький, Євген Коханенко, Лесь Курбас та інші.
Творчий доробок
Йосип Стадник — багатогранний актор, зіграв понад 130 ролей у різних жанрах драматургії. Його акторськими шедеврами були:
- Гарпаґон і Тартюф («Скупар», «Тартюф» Жана Батиста Мольєра),
- Іван («Війт Заламейський» Педра Кальдерона),
- Урієль Акоста (в однойменній драмі Карла Ґуцкова),
- Хлестаков («Ревізор» Миколи Гоголя),
- Яґо («Отелло» Вільяма Шекспіра),
- Франц Моор («Розбійники» Фрідріха Шіллера),
- Шалапут (в однойменному фарсі К. Ілінського) та інші.
Як режисер поставив понад 240 вистав, у тому числі 160 драматичних творів, 15 опер, 50 оперет і близько 10 сцен у «Театрі Мініатюр».
- Західно-європейський репертуар:
- «Загибель Надії» (Г. Геерманса),
- «Примари» (Г. Ібсена),
- «Романтичні» (Е. Ростана),
- «Хвилі моря й любови» (Ф. Ґрільпарцера),
- «Вільгельм Телль» (Ф. Шіллера) та інші;
- опери:
- «Жидівка» (Ш. Галеві),
- «Мадам Батерфляй» (Д. Пуччіні),
- «Кармен» (Ж. Бізе),
- «Травіата» (Дж. Верді),
- «Фавст» (Ш. Ґуно),
- «Казки Гофмана» (Ж. Оффенбаха),
- «Продана наречена» (Б. Сметани),
- «Галька» (С. Монюшка) та інші;
- оперети:
- «Баядерка», «Маріца» (І. Кальмана),
- «Кльокльо» (Ф. Легара) та інші.
Переклав понад 50 драматичних творів і лібретто опер зі світової літератури. Залишив спогади.
Примітки
- Личаківський некрополь — С. 183.
- Рудницький М. Визначний український артист // Кандидат у депутати Верховної Ради УРСР Йосиф Дмитрович Стадник / Вільна Україна. — 1940. — 4 бер.
- Медведик П., Миськів В., Іванко Н. (укладачі). Театральна Тернопільщина… — С. 65.
Джерела
- Васильєва Н. Ф., Корнієвська О. В. Стадник Йосип Дмитрович // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2012. — Т. 9 : Прил — С. — С. 781. — 944 с. : іл. — ISBN 978-966-00-1290-5.
- Стадник Йосип // Енциклопедія українознавства : Словникова частина : [в 11 т.] / Наукове товариство імені Шевченка ; гол. ред. проф., д-р Володимир Кубійович. — Париж—Нью-Йорк : Молоде життя, 1955—1995.
- Медведик П., Миськів в., Іванко Н. (укладачі). Театральна Тернопільщина. Бібліографічний покажчик. — Тернопіль: Підручники і посібники, 2001. — 264 с. — С. 65—66. ISBN 966-562-435-0
- Щербак Л. Стадники // Тернопільський енциклопедичний словник : у 4 т. / редкол.: Г. Яворський та ін. — Тернопіль : Видавничо-поліграфічний комбінат «Збруч», 2008. — Т. 3 : П — Я. — С. 327–329. — ISBN 978-966-528-279-2.
- Стадник Йосип Дмитрович: облікова картка депутата Верховної Ради УРСР // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 5, арк. 164—165.
- Список депутатів Верховної Ради УРСР першого скликання, обраних 26 червня 1938 року // ЦДАВО України, ф. Р-1, оп. 31, спр. 2, арк. 73.
- Список депутатів, обраних у Верховну Раду УРСР // Вісті [Рад депутатів трудящих УРСР]: газета. — Київ, 1940. — № 72 (5861). — 28 березня. — С. 1.
- Стадник Йосип // Українська мала енциклопедія : 16 кн. : у 8 т. / проф. Є. Онацький. — Накладом Адміністратури УАПЦ в Аргентині. — Буенос-Айрес, 1965. — Т. 7, кн. XIV : Літери Сен — Сті. — С. 1830. — 1000 екз.
- Ведмідь (Шутка на 1 дію А. П. Чехова / переклав з російської мови Йосип Стадник). — Львів : вид. «Русалка», 1922.
Посилання
- Стадник Йосип Дмитрович // Шевченківська енциклопедія: — Т.5:Пе—С : у 6 т. / Гол. ред. М. Г. Жулинський.. — Київ : Ін-т літератури ім. Т. Г. Шевченка, 2015. — С. 932.
