Стайки (Кагарлицький район)
Ста́йки — село Обухівського району Київської області. Раніше був під управлінням Кагарлицького району. Розташоване на березі Дніпра.
село Стайки | |||
---|---|---|---|
| |||
Країна | Україна | ||
Область | Київська область | ||
Район/міськрада | Обухівський | ||
Рада | Стайківська сільська рада | ||
Код КАТОТТГ | UA32120130190041234 | ||
Основні дані | |||
Засноване | 1095, 1627[1] | ||
Перша згадка | 1095 | ||
Населення | 2203 | ||
Площа | 4,866 км² | ||
Густота населення | 452,73 осіб/км² | ||
Поштовий індекс | 09210 | ||
Телефонний код | +380 4573 | ||
Катойконіми | стайківчанин, стайківчанка | ||
День села | 14-15 вересня | ||
Географічні дані | |||
Географічні координати | 50°03′51″ пн. ш. 30°54′13″ сх. д. | ||
Середня висота над рівнем моря |
189 м | ||
Водойми | річки: Дніпро, Приставка | ||
Місцева влада | |||
Адреса ради | 09210, Київська обл., Обухівський р-н, с.Стайки, Шкільна,1а | ||
Карта | |||
Стайки | |||
Стайки | |||
Мапа | |||
|
Географія
У селі бере початок річка Приставка.
Історія
Поблизу села виявили рештки поселення Трипільської культури, знайдено скарб 1 тис. срібних римських монет II століття нової ери. Рештки давнього поселення вчені ідентифікують з літописним містом Новгород Святополчий, що його заснував у 1095 році Святополк Ізяславич.
За Хмельниччини Стайки було сотенним містечком Канівського полку, опорним пунктом повсталих козаків і населення. Село декілька разів повставало проти самих козаків. Нині в селі нараховується понад 2 тис. мешканців, вони займаються сільським господарством, рибальством на Дніпрі.
Це, порівняно до інших, нове село, що згадується в літописах лише з XVII століття. Спочатку Стайки належали славнозвісним князям Глинським. У середині XVII ст. Стайками володів Максимільян Бржозовский, каштелян київський. За часів Хмельниччини козаки захопили Стайки, і Бржозовський вже в свій маєток не повернувся.
З 1649 р. Стайки — сотенне містечко канівського полку. Гетьман Петро Дорошенко віддав спустошене й безлюдне село Стайки митрополитові київському Іосифу Тукальскому, котрий подарував Стайки Братській Колегії, за якою воно було аж до одібрання церковно-монастирських маєтків за Катерини ІІ. У 1673 р. московське військо, що йшло проти Дорошенка, зайняло Стайки без бою. Згідно з трактатом 1686 р. Стайки лишилися за Росією; це був прикордонний пункт. Цікавий опис місцевості біля Києва, який дійшов до нас з 1686 р. і був зроблений київськими воєводами: «Меж Стайками и Трипольем луга и озера многія и на лугах покошено сена в копнах и в стогах многое число, а прозваніе тем лугам и озерам никаково, то сено кошено кем не ведомо, потому что в тех местах жителей никого нет, а город Стайки на горе над рекой Днепром, на устье реки Приставки…А в Стайках было два города, по земляному валу остроги и башни, а тот острог и башня пожжены и вал во многих местах развалился, и нет в Стайках строения и никаких крепостей около города нет».
У 1707 р. гетьман Мазепа подарував Стайки Братському монастиреві. У 1783 р. в Стайках була влаштована митна російська комора. У церкві зберігається Євангеліє, датоване 1627 р., подароване двома запорозькими козаками. За трактатом 1686 р. вся місцевість, починаючи від Стайок аж до гирла р. Тясмин, не повинна була заселятись і залишалась пусткою аж до XVIII ст. Після Стайок аж до самого Ржищева, власне, нема жодної оселі, про котру можна було б щось цікаве розповісти з історичних подій старого часу. Біля села виявлено рештки поселень трипільської культури, досліджено близько 30 жител. В урочищі Писаревиці, розташованому поблизу Стайок, збереглися рештки старослов'янського поселення черняхівської культури. Знайдено також скарб з 1000 срібних римських монет (ІІ ст. н. е.). У районі Стайок збереглися рештки давньорусського поселення й городища, яке окремі вчені вважають літописним містом Святополка (яке у 1095 р. збудував Свя'тополк Ізяславович). Біля села знайдено скарб з монетних гривень та розкопано слов'янський могильник. Клірові відомості, метричні книги, сповідні розписи церкви Успіння Пресвятої Богородиці м-ка Стайки Київської сот. Київського п., з 1781 р. Київського пов. Київського нам., з 1797 р. Київського пов. Київської губ. зберігаються в ЦДІАК України. http://cdiak.archives.gov.ua/baza_geog_pok/church/stai_001.xml
Сьогодення
В с. Стайки є комунальний опорний заклад "Стайківська загальноосвітня школа І-ІІІ ступенів" . Рівень викладання дозволяє дітям з легкістю виборювати призові місця в районних та обласних олімпіадах. В селі є Будинок Стайківської сільської ради, пошта "Укрпошта", Будинок Культури, церква Успіння Пресвятої Богородиці, лікарня, пошта "Нова пошта", дошкільний навчальний заклад "Струмочок". В селі є пам'ятники Невідомому солдату, Жертв голодомору. Збудована дорога до р. Дніпро.
Відомі уродженці
- Олексенко Галина Савелівна — українська радянська письменниця. Дружина компартійного діяча Степана Олексенка, мати актора Степана Олексенка.
- Пігідо Федір Петрович — український історик-емігрант.
- Шестопал Сергій Якович (1938—2009) — директор Львівської дослідної станції садівництва Інституту садівництва Української Національної академії аграрних наук, кандидат сільськогосподарських наук.
- Червяк Петро Іванович (нар. 1948) — доктор медичних наук, професор, академік, автор понад 150 наукових робіт.
Галерея
- Пам'ятні хрести на могилах жертв Голодомору
Примітки
Посилання
- Stajki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 176. (пол.)
- Stajki, gmina Stajki // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1902. — Т. XV, cz. 2. — S. 616. (пол.)
- Облікова картка села[недоступне посилання з травня 2019]
- Зображення на карті google
- http://stayki.blogspot.com/2010/09/blog-post_22.html