Канівський полк
Канівський полк — адміністративно-територіальна і військова одиниця XVII століття. Полковий центр — місто Канів. Утворений в 1625 році як полк реєстрових козаків.
Канівський полк | |
Герб полкового центру | |
Утворено | 1625 |
Ліквідовано | 1678 |
Центр | Канів |
Сотні | 16 (1649) 3167[1] (2957)[2] Івана Стародуба Павла Волинця Якима Кулаги Феська Богданенка Федора Гуняка Петра Рощенка Клима Мелашенка Юхима Рощенка Андріївська Межиріцька Трахтемирівська Ржищівська Стаєцька Михайлівська Маслівська Канівська полкова |
Полковники | |
1630 | Іван Кулага |
1637 | Андрій Лагода |
1644 - 1646 | Юрій Голуб |
1648—1654, 1658 | Семен Савич |
1650 | Семен Павицький |
1653—1654 | Федір Стародуб |
1655—1657 | Андрій Бутенко |
1659, 1662—1663 | Іван Кіндратович Лизогуб |
1666—1669, 1672—1673 | Лизогуб Яків Кіндратович |
1673 - 1674 | Матвій Павлович |
1674 – 1676 | Іван Гурський[3] |
1674 - 1678 | Давид Пушкаренко[4] |
Історичні відомості
Стратегічним завданням новоствореної формації була охорона переправи через Дніпро у районі Трахтемирова, Іржищева та Канева. На заході полк межував із Корсунським, на півдні з Черкаським, на сході з Переяславським полками.
У державі часів Хмельницького за стратегічним значенням та особовим складом формація посідала трете місце після Корсуньского та Чигиринського полків. В одному лише Каневі концентрувалося десять сотень і 2263 козаки.
За Зборівським реєстром Канівський полк мав 3167 козаків особового складу та 16 сотень.
Протягом 1649 — 1665 років територія полку була ареною жорстокої боротьби проти польсько-шляхетського війська та внутрішніх міжусобиць.
Від Білоцерківського миру 18 (28) вересня 1651 р. і до Переяславської ради 8 січня 1654 р. адміністративний склад полку зазнав змін. Були ліквідовані Маслівська та Трахтемирівська сотні, скоротилася кількість Канівських сотень до п'яти, а також з'явилися дві нові сотні — Бубнівська (на Лівобережжі) та Конончанська (створена, ймовірно, з однієї Канівської та з Маслоставської сотень). Всього ж у 1654 році Канівський полк нараховував 11 сотень, з яких 9 тих, що виникли 1649 року, та 3152 реєстрових козаки. 1660 року полковником Канівським був Трощено Степан.
З 1668-го входив до вілаєта Дорошенка. Після капітуляції останнього (1676) формація, за винятком трьох придніпровських сотень, фактично припинила існування. Остаточної ліквідації полк зазнав у результаті Чигиринського походу та послідуючого договору про перемир'я 1681 року, а рештки козаків переселилися на територію Переяславського полку.
У 1685 р. польський сейм прийняв ухвалу про поновлення на території колишніх українських полків козацтва з усіма його правами та вольностями. Внаслідок цього правобережні полки було відроджено, почалось швидке заселення території людьми, що прибували сюди з інших українських земель.[джерело?]
У 1711–1712 рр. за наказом російської влади більшу частину козаків та цивільних мешканців було силою переселено на Лівобережжя, а полк ліквідовано разом з іншими правобережними полками.[джерело?]
Склад та територіальний поділ
За умовами Зборівського миру 1649 р., чисельність реєстрових козаків Війська Запорозького зменшилася до 40 тис. осіб [5], зокрема й чисельність особового складу Канівського полку, який після значного скорочення налічував у своєму складі - 16 сотень або 3167 козаків [6].
Сотні Канівського полку (1649 р.) | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Найменування | Чисельність,
осіб |
Очільник | Місце розташування | |||||||||||
Стародуба | полковник Іван Стародуб | |||||||||||||
Волинця | Павло Волинець | |||||||||||||
Кулаги | Яким Кулага | |||||||||||||
Богданенка | Фесько Богданенко | |||||||||||||
Гуняка | Федір Гуняк | |||||||||||||
Рощенка | Петро Рощенко | |||||||||||||
Климова | Клим Малашенко | |||||||||||||
Юхимова | Юхим Рощенко | |||||||||||||
Андріївська | Андрій | |||||||||||||
Межиріцька | 147 | Супрун Михайлович | Межиріч | |||||||||||
Трахтемирівська | 167 | Цепковський | Трахтемирів | |||||||||||
Ржищівська | 222 | Чугуй | Ржищів | |||||||||||
Стаєцька | 170 | Тарас Шеремет | Стайки | |||||||||||
Михайлівська | 98 | Данило Юхимович | Михайлівка | |||||||||||
Маслівська | 100 | Семен Євлашенко | Маслівка | |||||||||||
Канівська полкова | Іван Голота | Канів | ||||||||||||
Писарем Канівського полку, згідно зі Зборівським реєстром 1649 р., був Герасим Савич, а полковим осавулом – Богдан Шабельниченко.
За Білоцерківським миром 1651 р. чисельність реєстрового козацького війська скоротилася до 20 тис. осіб, у тому числі й Канівського полку [7]. Після ліквідації Маслівської та Трахтемирівської сотень загальна чисельність канівських (іменних) сотень скоротилася до п'яти, натомість з'явилося дві нових сотні - Бубнівська (іноді називали Прохорівською) та Конончацька. Тобто, до часу проведення Переяслівської Ради 1654 р., Канівський полк налічував у своєму складі - 11 сотень або 3152 реєстрових козаків, які поділялися по назвах місцевостей, містечок або сіл, де вони дислокувалися [8].
Сотні Канівського полку (1651 р.) | ||||||||||||||
---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|---|
Найменування | Підпорядковані села | |||||||||||||
Канівська городова | Чернище, Ходорів, Туліблє на Дніпрі, Соркланов, Студенець | |||||||||||||
1-а (Литвинецька) | Литвинець | |||||||||||||
2-а (Пекарська) | Пекарі | |||||||||||||
3-я (Костенецька) | Костенець (мікрорайон "Костянець" м. Канева), Ратки, Рудка | |||||||||||||
4-а (Келебердинська) | Керебердеїв | |||||||||||||
5-а (Клепачівська) | Клепачі, Доманчиць | |||||||||||||
6-а (Леплявська) | Леплява, Решітки за Дніпром | |||||||||||||
7-а | ||||||||||||||
8-а (Бубнівська) | Бубнів, Прохорівка | |||||||||||||
Таганська | Таганча, Голяки, Мельники, Ключники, Поташня, | |||||||||||||
Межиріцька | Межирічка, Вороб'їв | |||||||||||||
Терехтемирівська | Терехтемирів, Мале Підсінне, Велике Підсінне | |||||||||||||
Іржавицька | Ржавець, Ржавець, Македонець, Лазарчиця, Бабичі | |||||||||||||
Маслівська | Маслівка | |||||||||||||
Стайківська | Стайки на Дніпрі | |||||||||||||
Михайлівська | Михайлівка | |||||||||||||
Конончацька | Кононча, Бобриця, Богородична Слобода, Глинча, Григорівка,
Бурнелівщина, Дударці, Колтягаєв, Курильчиці, Лука, Малудовче, Процьки, Романівка, Россохате, Совин, Степанчинці, Тулинці, Піє, Хмільна, Чаплинці, Черленків, Юсків Млинок, Яриловичі, Сушка | |||||||||||||
Гетьмани поховані у Каневі
- Іван Підкова — 1578
- Яків Шах — 1578
- Самійло Кішка — 1602
- Іван Петражицький-Кулага — 1632
- Яків Остряниця — 1638[9]
Галерея
- Пам'ятний знак «Пам'яті Гетьманів Війська Запорізького, похованих у Каневі»
Посилання
- Сергій Павленко. Родовід гетьмана Івана Мазепи
- Сайт видавництва «Стікс»[недоступне посилання з липня 2019]
Джерела
- В. В. Панашенко. Канівський полк // Енциклопедія історії України : у 10 т. / редкол.: В. А. Смолій (голова) та ін. ; Інститут історії України НАН України. — К. : Наукова думка, 2007. — Т. 4 : Ка — Ком. — С. 81. — 528 с. : іл. — ISBN 978-966-00-0692-8.
- Горбаченко Ю. Адміністративно-територіальний поділ Канівського полку (1648—1678 рр.) // Гілея: Збірник наукових праць.- Київ, 2007. — с.120-141.
- Горбаченко Ю. Адміністративно-територіальний поділ Канівського полку (1648—1678 рр.) // Козацька скарбниця. Гетьманські читання. Вип. 4. — Чернівці: Видавничий дім «Букрек», 2007. — с. 120—140.
- Заруба В. М. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр. — Дніпропетровськ: «Ліра ЛТД», 2007. — 380 с.
- Коваленко С. Канівський полк // Україна під булавою Богдана Хмельницького. Енциклопедія у 3-х томах. Том 2. — Київ: Видавництво «Стікс-Ко», 2007. — 478 с.
- Кривошея В. В. Генеалогія українського козацтва. Канівський полк. — Київ: ВД «Стилос», 2006. — 220 с.
- Кривошея В. В. Козацька еліта Гетьманщини. — Київ: ІПіЕНД ім. І. Ф. Кураса НАН України, 2008. — 452 с.
- Малий словник історії України / відпов. ред. В. А. Смолій. — Київ: Либідь, 1997. — 464 с.
- Реєстр Війська Запорозького 1649 року / Підгот. до друку О. В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін.; Редкол.: Ф. П. Шевченко (відп. ред.) та ін. — Київ: Наукова думка, 1995. — 592 с. — (Джерела з історії українського козацтва). ISBN 5-12-002042-9.
- ЦДІАУК, фонд 51.
Примітки
- «Реєстр Війська Запорозького 1649 року» Київ, «Наукова думка», 1995
- Реестра всего Войска Запорожского послѣ Зборовскаго договора с королемъ Польскимъ Яномъ Казимиромъ составленные 1649 года, октября 16 дня / Изданные по подлиннику О. М. Бодянскимъ. — Москва: Изданіе Императорскаго Общества Исторіи и Древностей Российскіхъ при Московскомъ Университетѣ, 1875. — С.VIII-IX.
- Ставленик П.Дорошенка
- Ставленик І.Самойловича
- Заруба В. Адміністративно-територіальний устрій та адміністрація Війська Запорозького у 1648—1782 рр....С.52
- Реєстр Війська Запорозького 1649 р. / Підгот. до друку О.В. Тодійчук (голов. упоряд.) та ін....С. 95-128
- Мицик Ю. Канівський полк // Українське козацтво. Мала енциклопедія...с. 227
- Горбаченко Ю. Канівський полк (деякі питання історичної географії)
- Канівська РДА. Архів оригіналу за 23 квітня 2013. Процитовано 25 травня 2013.