Старо-Олексинецька волость

Староолексинецька волость адміністративно-територіальна одиниця Кременецького повіту Волинської губернії Російської імперії. Волосний центр — село Старий Олексинець.

Староолексинецька волость
Центр Старий Олексинець
Площа 10 253 (1885)
Населення 5706 осіб (1885)
Густота 50.9 осіб / км²
Наступники ґміна Старий Олексинець
Гміна Старий Олексинець
1921-1939
Воєводство Волинське
Повіт Кременецький
Адмінцентр гміни Старий Олексинець
Тип гміни Сільська
Громади 18

Склад

Станом на 1885 рік складалася з 12 поселень об'єднаних у 9 сільських громад. Населення — 5706 осіб (2762 чоловічої статі та 2944 — жіночої), 737 дворових господарства[1].

Основні поселення волості

  • Старий Олексинець — колишнє власницьке село при верхів'ї річки Горинь за 43 версти від повітового міста; волосне правління; 872 особи, 102 двори, православна церква, школа, постоялий двір, постоялий будинок, з водяних млини, ярмарок — у 10-у п'ятницю по Великодню.
  • Башуки (Бошуки) — колишнє власницьке село, 866 осіб, 103 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Велика Горинка (Горянка) — колишнє власницьке село при верхів'ї річки Горинь, 600 осіб, 83 двори, православна церква, 2 водяних млини.
  • Івання — колишнє власницьке село, 265 осіб, 30 дворів, каплиця.
  • Новий Олексинець — колишнє власницьке містечко, 825 осіб, 134 двори, православна церква, синагога, базар по неділях, 6 ярмарок.
  • Свинюхи — колишнє власницьке село при річці Горинь, 629 осіб, 83 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Устечко — колишнє власницьке село при річці Горинь, 597 осіб, 83 двори, православна церква, постоялий будинок, 2 водяних млини.
  • Хотовиця — колишнє власницьке село, 349 осіб, 61 двір, православна церква, постоялий будинок.

Історія

Волость існувала у 1861 — 1920 році у складі Кременецького повіту Волинської губернії. 18 березня 1921 року Західна Волинь відійшла до складу Польщі. У Польщі існувала під назвою ґміна Старий Олексинець Кременецького повіту Волинського воєводства в тому ж складі, що й до 1921 року. В 1921 р. складалася з 24 населених пунктів, налічувала 12 939 жителів (12 431 православний, 404 римо-католики, 22 євангелісти, 10 греко-католиків, 2 старообрядці і 70 юдеїв)[2].

1 жовтня 1933 р. до ґміни включені:

На 1936 рік гміна складалася з 18 громад[4]:

  1. Бакоти село: Бакоти та хутори: Буківщина, Гусака і Кузик;
  2. Башуки село: Башуки;
  3. Хотовиця село: Хотовиця;
  4. Ходкевичі село: Ходкевичі;
  5. Гніздичне село: Гніздичне;
  6. Горинка Мала село: Горинка Мала та хутір: Мельників;
  7. Горинка Велика село: Горинка Велика та хутір: Фалінського;
  8. Івання село: Івання та хутір: Баришівка;
  9. Коршилівка село: Коршилівка;
  10. Міцкевичі село: Міцкевичі;
  11. Олексинець Новий село: Олексинець Новий;
  12. Олексинець Старий село: Олексинець Старий та хутори: Бабинець, Казюрів і Крутигорб;
  13. Раковець Чоснівський село: Раковець Чеснівський;
  14. Ридомиль село: Ридомиль, селище: Мар'янівка та хутори: Міхотин, Романюків і Радомльщина;
  15. Свинюхи село: Свинюхи та хутори: Блащиків і Латуринського;
  16. Устечко село: Устечко та хутір: Мазуркевича;
  17. Волиця село: Волиця.

Після радянської анексії західноукраїнських земель ґміна ліквідована у зв'язку з утворенням районів.

Джерела

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.