Старява (Самбірський район)

Старя́ва — село у Самбірському районі Львівської області (Україна).

село Старява
Герб Прапор
Країна  Україна
Область Львівська область
Район/міськрада Самбірський район
Громада Хирівська міська громада
Код КАТОТТГ UA46080210210051991
Основні дані
Перша згадка 1374
Населення 1403
Площа 2,74 км²
Густота населення 512,04 осіб/км²
Поштовий індекс 82062
Телефонний код +380 3238
Географічні дані
Географічні координати 49°30′23″ пн. ш. 22°45′45″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря		 359 м
Найближча залізнична станція Стар'ява
Місцева влада
Адреса ради 82060, Львівська обл., Самбірський р-н, м.Хирів
Карта
Старява
Старява
Мапа

 Старява у Вікісховищі

Населення становить 1403 осіб.

Орган місцевого самоврядування — Хирівська міська рада.

Загальні відомості

Територія населеного пункту — 442,5 га (під забудову та присадибні ділянки — 117,9 га, орна земля — 287,92 га, пасовища — 12,2 га, водойми — 10,8 га, громадські ліси — 200 га).

Відстань до Старого Самбора — 21 км, до Львова — 100 км, до пожежної частини — 23 км, лікарні — 7 км.

Історія

Чорна дата загарбання села поляками — 23 листопада 1374. Того дня Володислав Опольський віддав Старяву (також Добромиль, Смільницю, Сушицю, Хирів, Городовичі, Чаплі, Сусідовичі) своїм посіпакам братам Гербурту і Фрідріху Павезам.[1] До 1772 р. село знаходилося в Перемишльській землі Руського воєводства. В 1500 р. в селі вже задокументована церква. В цьому році перемишльський староста вирішує суперечку між війтами Артимом і Заньком й селянами та ченцем Савою. Селяни мали повернути ченцеві забране збіжжя під загрозою грошового штрафу.[2] Як стверджують місцеві жителі, монастир був побудований на горі, на цьому місці сьогодні стоїть пам’ятний хрест.[3]

Вид на церкву в Старяві, 1928 р.

У 1772—1918 рр. — у складі Австро-Угорської монархії, провінція Королівство Галичини та Володимирії. В 1872 р. в селі збудовані колія і станція Стар'ява Першої угорсько-галицької залізниці. В 1880 році в селі налічувалось 132 будинки і 758 мешканців (685 греко-католиків, 30 римо-католиків і 43 юдеї).

1865 року в селі була побудована церква Преп. М. Параскеви, була парафіяльною церквою Устрицького деканату Перемишльської єпархії УГКЦ[4].

У 1876—1939 рр. село належало до Добромильського повіту, в 1934—1939 р. входило до ґміни Кросьцєнко. У 1939 році в селі проживало 1710 мешканців, з них 1350 українців, 250 поляків (переважно приїжджі працівники лісової промисловості), 100 євреїв і 10 німців[5].

З 1940 р. село належало до Хирівського району Дрогобицької області УРСР. З 1953 року в складі Львівської області. До 2020 року входила до Старосамбірського району. З 2020 до Хирівської міської громади Самбірського району.[6]:

Сучасність

Церква Петра і Павла УГКЦ, побудована 2007 року. Церква преподобної Параскеви Сербської ПЦУ[7], побудована 1923 року (храмове свято — 27 жовтня).

Середня школа на 300 місць. Народний дім на 120 місць. Заклади охорони здоров'я — амбулаторія. Бібліотека.

Є стадіон і спортивний майданчики.

Відділення зв'язку. Телефонна станція (102 абоненти).

Крамниць — 13.

У селі є станція, куди ходить дизель-поїзд з Самбора

Примітки
  1. Ladislaus dux Opoliensis…(лат.)
  2. ЦДІАЛ України, ф. 364, оп. 1, спр. 73.
  3. Бегей О. Особливості розвитку чернецтва Старосамбірщини e XIII - XVII ст. // Історині записки. Серія "Історичне релігієзнавство", 2012, вип. 7, -С.29
  4. Старява (Старява Сяніцька). Церква Св. Параскеви 1868
  5. Кубійович В. Етнічні групи південнозахідної України (Галичини) на 1.1.1939. — Вісбаден, 1983. — с. 19, 118.
  6. Хирівська територіальна громада - склад громади. портал «Децентралізація». Архів оригіналу за 29 квітня 2021. Процитовано 28 червня 2021.
  7. Про парафію на сайті Львівської єпархії УАПЦ

Посилання

Starzawa (1) // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 278. (пол.)

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.