Стефан Гумецький
Стефан Гумецький (пол. Stefan Humiecki; 1660 — 28 травня 1736, Львів) — польський шляхтич, військовик, генерал коронної артилерії, урядник Королівства Польського. Кавалер Ордену Білого Орла (1730 р.), сенатор (1710, 1720, 1730 роки), в 1730 р. сенатор, коронний подстолій, полковник коронної артилерії, староста в м. Белз (1712 р.), староста в м. Вінниця (1731 р.), староста в м. Речиця, староста в м. Рава-Мазовецька (1704 р.), староста любицький, стольник подільський, воєвода подільський (від 13 квітня 1706 р.[1])
Стефан Гумецький | |
---|---|
пол. Stefan Kazimierz Humiecki | |
Герб Гумецьких Юноша | |
Ім'я при народженні | Stefan Humiecki |
Народився | 1660 |
Помер |
28 травня 1736 Львів |
Поховання | Львів |
Країна | Річ Посполита |
Місце проживання | Рихта |
Титул | генерал коронної артилерії |
Посада | Подільські воєводи, Podstola the Great Crown, староста річицькийd, вінницький старостаd, Белзький старостаd, Q65112835?, Q65720863?, Маршалок Сейму Речі Посполитої, Q66200953? і посол Сейму Речі Посполитоїd |
Військове звання | Воєвода подільський |
Попередник | Нікодем Жабоклицький |
Наступник | Вацлав Жевуський |
Конфесія | католицтво |
Рід | Гумецькі |
Батько | Войцех Гумецький |
Діти | Юзеф Гумецький |
Нагороди | кавалер Ордена Білого Орла |
Життєпис
Син подільського хорунжого Войцеха та його дружини Ізабелли (через матір пов'язаний родинно з Контськими; на початках кар'ри мав підтримку генерала артилерії Марціна Контського). За його сприяння 1692 року став подільським стольником.[2] 1696 року був обраний маршалком сейму. В 1699 розі після того як турки залишили Кам'янець, Рихту отримав син Войцеха Гумецького Стефан (1660—1736 рр.), котрий з 1698 по 1715 роки був полковником королівської артилерії, з 1706 по 1736 (день смерті) був подільським воєводою та дипломатом.
Мав значні маєтки в Польщі: в різних місцях він мав 8 містечок та 74 села у воєводствах Краківському, Сандомирському, Белзькому, Руському, Люблінському та Подільському. На Поділлі йому належало 3 містечка та 14 сіл, які становили 3 «ключі»: Соколецький (1723 року надав фундуш для будівництва костелу св. Роха в містечку Сокільці.[3]), Солобківський та Тиннинський. Але більш за всі маєтки він любив Рихти — своє родове гніздо на неспокійному пограниччі. Тому саме в Рихті Стефан Гумецький мешкав надалі. Він розбудував заново замок, побудувавши більші стіни та башти, в одній з башт влаштував костел. Удосконалив систему сухих оборонних ровів, бастіони та вали.
Стефан Гумецький помер 28 травня 1736 року, був похований у Львові.[4]
Герб Стефана Гумецького та с. Рихти Гумецької (пол. Junosza або альтернативна назва Agnus, Baran, Barany — Польський Військовий Герб, відомий з XIII ст., перший запис від 1335 року, з часів об'єднання Польщі та Литви. Під цим гербом об'єднались 328 шляхетних родів.) На гербі зображено срібного барана, що пасеться на траві в червоному полі.
Дружина — Уршуля з Кросновських гербу Юноша, донька коронного підстолія Яна.[5]
Примітки
- Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 101.
- Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 100.
- Sokolec (5), mko // Słownik geograficzny Królestwa Polskiego. — Warszawa : Druk «Wieku», 1890. — Т. XI. — S. 17. (пол.) — S. 17. (пол.)
- Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736)… — S. 102.
- Niesiecki K. Korona polska przy złotej wolności starożytnymi wszystkich katedr, prowincji i rycerstwa klejnotami… ozdobiona, potomnym zaś wiekom na zaszczyt i nieśmiertelną sławę pamiętnych w tej ojczyźnie synów podana… — Lwów, 1738. — S. 710. (пол.)
Джерела
- Gierowski J. Humiecki Stefan (zm. 1736) // Polski Słownik Biograficzny. — Wrocław — Warszawa — Kraków : Zakład Narodowy imienia Ossolińskich Wydawnictwo Polskiej Akademii Nauk, 1960—1961. — T. X/1, zeszyt 44. — S. 100—102. (пол.)