Студенок (Шосткинський район)

село Студенок
Країна	Україна
Область	Сумська область
Район/міськрада	Шосткинський район
Рада	Студеноцька сільська рада
Код КАТОТТГ	UA59100070200079325
Облікова картка	Студенок
Основні дані
Населення	903
Площа	4 км²
Поштовий індекс	41441
Телефонний код	+380 5444
Географічні дані
Географічні координати	51°41′40″ пн. ш. 34°07′28″ сх. д.
Середня висота; над рівнем моря	154 м
Водойми	річки Лиманка, Клевень
Місцева влада
Адреса ради	41441, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Студенок, вул. Центральна, 17
Сільський голова	Гричаник Микола Миколайович
Карта
	Студенок
	Студенок
Мапа
	Студенок у Вікісховищі

Студено́к — село в Україні, у Шосткинському районі Сумської області. Населення станом на 2001 рік становило 903 особи. Орган місцевого самоврядування — Студеноцька сільська рада.

Після ліквідації Глухівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].

Географія

У селі бере початок річка Лиманка, яка впадає у річку Клевень. Вище за течією на відстані 6 км розташоване село Харківка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Білокопитове. До районного центру міста Глухова — 20 км.

На південний захід від села знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Дівоча гора.

По річці Клевень проходить кордон з Росією.

Назва

Назва «Студенок» — від студених (холодних) ключів, яких безліч на сільському ставку. Головний «Синя криниця» витікає з-під крейдяної гори.

Історія

Село відоме з XVII століття.
Дем'ян Пилипович Уманець (? — 1687), протопіп соборної Троїцької церкви у Глухові (є відомості за 1680 р.), володів селом Студенком та слободою Сліпород[2].
У селі у полкового осаула Олексія Федоровича Уманця були греблі «на одну млинову комору на два кола» і два партикулярні будинки — один старий на чотири покої та інший новий на шість покоїв, «писареві земському» Петру Васильовичу Уманцю належав партикулярний будинок на три покої, «сотнику янпольському» Василю Васильовичу Уманцю — будинок на чотири покої, у нього ж була пасіка «за півтретини версти» від села на правому березі Клевені в урочищі Старому. У Студенці також мав володіння і Семен Федорович Уманець[3].
У 1859 році у казенному та власницькому селі налічувалось 108 дворів, мешкало 760 осіб (373 чоловічої статі та 387 — жіночої), була православна церква[4].
Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 978 осіб, налічувалось 150 дворових господарств, існувала православна церква, постоялий будинок, водяний та 2 вітрові млини[5].
За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1350 осіб (669 чоловічої статі та 681 — жіночої), з яких 1349 — православної віри[6].
З 1917 — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.
Під час Другої Світової Війни комуністи провокували спалення села, але неуспішно.

Динаміка населення
1859	1885	1897	1980[7]	2001
760	978	1 350	1 283	903
	▲	▲	▼	▼

Соціальна сфера

В Студенку є дев'ятирічна школа, будинок культури з залом на 300 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, 3 магазини, відділення зв'язку.


Будинок культури	Школа

Пам'ятки

В Студенку споруджені пам'ятник на братській могилі борців за Радянську окупацію та пам'ятник радянським воїнам, загиблим при звільненні села від гітлерівців, і меморіал на честь односельців, полеглих в боротьбі проти нацистів (299 чоловік віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини).


Пам'ятник радянським воїна	Меморіал на честь односельців	Пам'ятник на братській могилі борців за Радянську владу

Відомі люди

В селі народилися:

учасник Другої Світової війни, Герой Радянського Союзу — Безуглов Григорій Вікторович.
Гордєйчук Катерина Іллівна — доярка АТ «Широке» Сімферопольського району, Герой України (з врученням ордена Держави, 21 серпня 1999 року) «за досягнення найвищих у регіоні показників із надоїв молока, багаторічну сумлінну працю в сільському господарстві».
Маслюк Григорій Андрійович (1944) — народний артист України.

Галерея


Початок села	Церква	Учні Студенецького НВК у 2016 році

Примітки

Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
Купцов Олександр Уманцы в Ворголе // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4
Купцов Олександр Уманцы в Ворголе // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4-5
рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с.
«История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)

Посилання

История Городов и Сел, Студенок, Глуховский район^{[недоступне посилання з травня 2019]} (рос.)
Погода в селі Студенок

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.

[1] Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»

[Купцов_Уманцы_2021_4-2] Купцов Олександр Уманцы в Ворголе // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4

[Купцов_Уманцы_2021_4-5-3] Купцов Олександр Уманцы в Ворголе // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4-5

[4] рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.

[5] Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)

[6] рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с.

[7] «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)