Студенок (Шосткинський район)

Студено́к село в Україні, у Шосткинському районі Сумської області. Населення станом на 2001 рік становило 903 особи. Орган місцевого самоврядування Студеноцька сільська рада.

село Студенок
Країна  Україна
Область Сумська область
Район/міськрада Шосткинський район
Рада Студеноцька сільська рада
Код КАТОТТГ UA59100070200079325
Облікова картка Студенок 
Основні дані
Населення 903
Площа 4 км²
Поштовий індекс 41441
Телефонний код +380 5444
Географічні дані
Географічні координати 51°41′40″ пн. ш. 34°07′28″ сх. д.
Середня висота
над рівнем моря
154 м
Водойми річки Лиманка, Клевень
Місцева влада
Адреса ради 41441, Сумська обл., Глухівський р-н, с. Студенок, вул. Центральна, 17
Сільський голова Гричаник Микола Миколайович
Карта
Студенок
Студенок
Мапа

 Студенок у Вікісховищі

Після ліквідації Глухівського району 19 липня 2020 року село увійшло до Шосткинського району[1].

Географія

У селі бере початок річка Лиманка, яка впадає у річку Клевень. Вище за течією на відстані 6 км розташоване село Харківка, нижче за течією на відстані 2 км розташоване село Білокопитове. До районного центру міста Глухова — 20 км.

На південний захід від села знаходиться ботанічна пам'ятка природи місцевого значення Дівоча гора.

По річці Клевень проходить кордон з Росією.

Назва

Назва «Студенок» — від студених (холодних) ключів, яких безліч на сільському ставку. Головний «Синя криниця» витікає з-під крейдяної гори.

Історія

  • Село відоме з XVII століття.
  • Дем'ян Пилипович Уманець (? — 1687), протопіп соборної Троїцької церкви у Глухові (є відомості за 1680 р.), володів селом Студенком та слободою Сліпород[2].
  • У селі у полкового осаула Олексія Федоровича Уманця були греблі «на одну млинову комору на два кола» і два партикулярні будинки — один старий на чотири покої та інший новий на шість покоїв, «писареві земському» Петру Васильовичу Уманцю належав партикулярний будинок на три покої, «сотнику янпольському» Василю Васильовичу Уманцю — будинок на чотири покої, у нього ж була пасіка «за півтретини версти» від села на правому березі Клевені в урочищі Старому. У Студенці також мав володіння і Семен Федорович Уманець[3].
  • У 1859 році у казенному та власницькому селі налічувалось 108 дворів, мешкало 760 осіб (373 чоловічої статі та 387 — жіночої), була православна церква[4].
  • Станом на 1885 рік у колишньому державному та власницькому селі Есманської волості Глухівського повіту Чернігівської губернії, мешкало 978 осіб, налічувалось 150 дворових господарств, існувала православна церква, постоялий будинок, водяний та 2 вітрові млини[5].
  • За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1350 осіб (669 чоловічої статі та 681 — жіночої), з яких 1349 — православної віри[6].
  • З 1917 — у складі УНР, з квітня 1918 — у складі Української Держави Гетьмана Павла Скоропадського. З 1921 тут панує стабільний окупаційний режим комуністів, якому чинили опір місцеві мешканці.
  • Під час Другої Світової Війни комуністи провокували спалення села, але неуспішно.
Динаміка населення
1859188518971980[7]2001
760 978 1 350 1 283 903

Соціальна сфера

В Студенку є дев'ятирічна школа, будинок культури з залом на 300 місць, бібліотека, фельдшерсько-акушерський пункт, дитсадок, 3 магазини, відділення зв'язку.

Будинок культури
Школа

Пам'ятки

В Студенку споруджені пам'ятник на братській могилі борців за Радянську окупацію та пам'ятник радянським воїнам, загиблим при звільненні села від гітлерівців, і меморіал на честь односельців, полеглих в боротьбі проти нацистів (299 чоловік віддали життя в боях за свободу і незалежність Батьківщини).

Пам'ятник радянським воїна
Меморіал на честь односельців
Пам'ятник на братській могилі
борців за Радянську владу

Відомі люди

В селі народилися:

Галерея

Початок села
Церква
Учні Студенецького НВК у 2016 році

Примітки

  1. Постанова Верховної Ради України від 17 липня 2020 року № 807-IX «Про утворення та ліквідацію районів»
  2. Купцов Олександр Уманцы в Ворголе // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4
  3. Купцов Олександр Уманцы в Ворголе // Соборний майдан. 2021 — № 4 (106). — С. 4-5
  4. рос. дореф. Черниговская губернія. Списокъ населенныхъ мѣстъ по свѣдѣніямъ 1864 года, томъ XLIII. Изданъ Центральнымъ статистическимъ комитетомъ Министерства Внутренних Дѣлъ. СанктПетербургъ. 1866 — LXI + 196 с.
  5. Волости и важнѣйшія селенія Европейской Россіи. По даннымъ обслѣдованія, произведеннаго статистическими учрежденіями Министерства Внутреннихъ Дѣлъ, по порученію Статистическаго Совѣта. Изданіе Центральнаго Статистическаго Комитета. Выпускъ III. Губерніи Малороссійскія и Юго-Западныя / Составилъ старшій редактор В. В. Зверинскій — СанктПетербургъ, 1885. (рос. дореф.)
  6. рос. дореф. Населенныя мѣста Россійской Имперіи в 500 и болѣе жителей съ указаніем всего наличнаго въ них населенія и числа жителей преобладающихъ вѣроисповѣданій по даннымъ первой всеобщей переписи 1897 г. С-Петербург. 1905. — IX + 270 + 120 с.
  7. «История городов и сел Украинской ССР», Том «Сумская область» (рос.)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.