Студян

Історія

Село вперше згадане в 1394 р. у привілеї переворському кляштору (римо-католицькому монастирю) меховитів на закріпачення ряду сіл, серед яких був і Студян. Так була розпочата колоніальна політика асиміляції українців. Село знаходилося до 1772 р. в Перемишльській землі Руського воєводства.

У 1772—1918 р. — у складі Австрійської імперії. У 1868 р. в селі Студян було 12 греко-католиків, які належали до парохії Миротин Каньчуцького деканату Перемишльської єпархії[2]. На той час унаслідок півтисячоліття латинізації та полонізації українці лівобережного Надсяння опинилися в меншості.

Відповідно до «Географічного словника Королівства Польського» в 1880 р. село знаходилося в Ланцутському повіті Королівства Галичини і Володимирії, було 146 будинки і 763 мешканці, з них 747 римо-католиків, 2 греко-католики і 14 юдеїв.[3]

У 1937 р. в селі проживало 7 українців-грекокатоликів, які належали до парохії Миротин Лежайського деканату Перемишльської єпархії[4]. Село входило до ґміни Переворськ Переворського повіту Львівського воєводства. Українська меншина села не могла чинити спротив хвилі антиукраїнського терору і державного етноциду після Другої світової війни.

У 1975-1998 роках село належало до Перемишльського воєводства.

Демографія

Демографічна структура станом на 31 березня 2011 року[1][5]:

Загалом Допрацездатний
вік
Працездатний
вік
Постпрацездатний
вік
Чоловіки 747 155 523 69
Жінки 819 168 470 181
Разом 1566 323 993 250

Примітки

Див. також

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.