Суботник (село)
Субо́тник (до 1945 року — Конурча, крим. Qoñurça) — село Джанкойського району Автономної Республіки Крим. Населення становить 496 осіб. Орган місцевого самоврядування — Маслівська сільська рада. Розташоване в центрі району.
село Суботник | |
---|---|
Країна | Україна |
Регіон | Автономна Республіка Крим |
Район/міськрада | Джанкойський район |
Рада | Маслівська сільська рада |
Код КАТОТТГ | UA01060230040047884 |
Облікова картка | Суботник |
Основні дані | |
Населення | 496 |
Поштовий індекс | 96145 |
Телефонний код | +380 6564 |
Географічні дані | |
Географічні координати | 45°49′45″ пн. ш. 34°23′42″ сх. д. |
Місцева влада | |
Адреса ради | 96143, АРК, Джанкойський район, с.Маслове, вул.Калініна, 6 |
Карта | |
Суботник | |
Суботник | |
Мапа | |
|
Географія
Суботник — село на півночі району, в степовому Криму, на правому березі маловодний балки Алкали, що впадає в Сиваш, висота над рівнем моря — 7 м[1]. Найближчі села: Пушкіне — за 0,7 кілометра на північ, Маслове — за 3,5 км на південь і Вітвисте за 4 км на південний схід, там же найближча залізнична станція — Мамут (по шосе св. 8 км). Відстань до райцентру — близько 13 кілометрів.
Історія
Сучасне село виникло приблизно на місці старовинного селища Конурча, або Конурчі [2]. Перша документальна згадка зустрічається в Камеральному Описі Криму … 1784 року, судячи з якого, в останній період Кримського ханства Кокердже входив в Діп Чонгарській кадилик Карасубазарського каймакамства[3]. Після приєднання Криму до Російської імперії (8) 19 квітня 1783 року [4], на території колишнього Кримського Ханства була утворена Таврійська область і село була приписане до Перекопського повіту [5].
В «Списку населених місць Таврійської губернії за відомостями 1864 року», складеному за результатами VIII ревізії 1864 року, Конурчі — власницьке село, з 2 дворами і 14 жителями при балці безіменній [6], а, згідно з «Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1867 рік» , село Конурча була покинуте мешканцями в 1860 роках, в результаті еміграції кримських татар, особливо масової після Кримської війни 1853—1856 років, в Туреччину[7] та залишалося незаселеним в руїнах[8].
Відроджене село було в самому кінці століття — за «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1892 рік» у відомостях про Богемську волость записаний Конурчі, але ніяких даних про село, крім назви, не наведено <[9]. За «… Пам'ятною книгою Таврійської губернії за 1900 рік» ' на хуторі Конурча значилося 22 жителя в 3 подвір'ях[10]. У 1903 році, згідно з енциклопедичним словником «Німці Росії» , при селі, на орендній землі, був заснований німецький лютеранський хутір[11]. В Статистичному довіднику Таврійської губернії 1915 року [12] в Богемській волості Перекопського повіту значиться село Конурчі (вакуф) [13]. Населення, згідно німецької енциклопедії, становило 14 осіб[11], але було це населення німецького хутора, або всього поселення, з наявних документів не ясно.
Після встановлення в Криму Радянської влади, за постановою Кримревкома від 8 січня 1921 року № 206 «Про зміну адміністративних кордонів» була скасована волосна система і в складі Джанкойського повіту був створений Джанкойський район[14]. У 1922 році повіти перетворили в округу[15].
Час виникнення сучасного села і присвоєння йому нинішньої назви поки не з'ясовано: на кілометровій карті Генштабу Червоної армії 1941 року позначені Конурчі[16] на карті «Старі назви і зниклі міста Криму» позначено, що село раніше називалося Ударник[17], але джерело цієї інформації, як і час перейменування, поки невідомий.
12 травня 2016 року Верховна рада України прийняла постанову про перейменування села в Конурчу, відповідно до закону про декомунізацію, однак дане рішення не вступає в силу до «повернення Криму під загальну юрисдикцію України»[18].
Населення
Згідно з переписом УРСР 1989 року чисельність наявного населення села становила 552 особи, з яких 274 чоловіки та 278 жінок[19].
За переписом населення України 2001 року в селі мешкало 496 осіб[20].
Мова
Розподіл населення за рідною мовою за даними перепису 2001 року[21]:
Мова | Відсоток |
---|---|
російська | 36,90 % |
українська | 33,67 % |
кримськотатарська | 27,42 % |
білоруська | 0,20 % |
інші | 1,81 % |
Примітки
- Прогноз погоди в с. Суботник (Крим). Weather.in.ua. Процитовано 5 квітня 2015.
- X = 34.396293 & y = 45.821622 Карта Шуберта - Крим (Таврійська губернія). Військово-топографічне депо - 3 версти. ЕтоМесто.ru. 1865. Процитовано 20 березня 2015.
- Лашков Ф. Ф. каймаканства і в оних каймаканамі хто перебуває. // {{{Заголовок}}}. — 1888.
- Гржибовська, 1999, Маніфест про прийняття півострова Кримського, острова Тамані та всієї Кубанської сторони під російську державу. 1783 рік з. 96.
- Гржибовська, 1999, Указ Катерини II про утворення Таврійської області. 8 лютого 1784 року, стор. 117.
- page = 59 Таврійська губернія. Список населених місць за відомостями 1864 Стор. 72. Санкт-Петербург. Друкарня Карла Вульфа. 1865. Процитовано 22 березня 2015.
- Сейдаметов Е. Х. Еміграція кримських татар в XIX-поч. XX ст. // {{{Заголовок}}}. — Таврійський Національний Університет, 2005.
- Ханацкій К. В. {{{Заголовок}}}. — Сімферополь : друкарня Таврійського Губернського Правління, 1867. — С. 421. Архівовано 2015-06-26 у Wayback Machine.
- Таврический Губернский Статистический комитет. Список волостей Таврической губернии // Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1892 год. — Симферополь: Таврическая губернская типография, 1892. — 270 с. (рос.)
- Таврический Губернский Статистический комитет (1900). Календарь и Памятная книжка Таврической губернии на 1900 год. Симферополь. Таврическая Губернская типография.
- В. А. Ауман, В. Ф. Баумгертнер, В. Бретт и другие (гл. ред. В. Ф. Дизендорф). Немцы России. Населенные пункты и места поселения: энциклопедический словарь. — М.: ЭРН, 2006. — 470 с. ISBN 5-93227-002-0 (рос.)
- Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.1-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 г.
- Гржибовська, 1999, Статистичний довідник Таврійської губернії. Ч.I-я. Статистичний нарис, випуск четвертий Перекопський повіт, 1915 рік, с. 234.
- Історія Джанкойського района. Архів IDpub = 26 оригіналу за 29 серпня 2013. Процитовано 16 серпня 2013.
- Население і промисловість. І.М.Саркізов-Серазини, 1925. Архів оригіналу за 8 червня 2013. Процитовано 8 червня 2013.
- Карта Криму Генштабу Червоної армії 1941 г.
- Старі назви і зниклі міста Криму. Топонімічна карта. 2009 рік
- Про перейменування окремий населених пунктів та районів Автономної Республики Крим та міста Севастополя
- Кількість наявного та постійного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон, Рік, Категорія населення , Стать (1989(12.01)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Кількість наявного населення по кожному сільському населеному пункту, Автономна Республіка Крим (осіб) - Регіон , Рік (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.
- Розподіл населення за рідною мовою, Автономна Республіка Крим (у % до загальної чисельності населення) - Регіон, Рік , Вказали у якості рідної мову (2001(05.12)). database.ukrcensus.gov.ua. Банк даних Державної служби статистики України.