Сульфадимідин

Сульфадимідин — синтетичний антибактеріальний препарат з групи сульфаніламідних препаратів для перорального застосування. На сьогодні його вважають морально застарілим, тому практично не використовують у медичній практиці.

Сульфадимідин
Систематизована назва за IUPAC
4-amino-N-(4,6-dimethylpyrimidin-2-yl)
benzenesulfonamide
Класифікація
ATC-код J01EB03
PubChem 5327
CAS 57-68-1
DrugBank
Хімічна структура
Формула C12H14N4O2S 
Мол. маса 278,33 г/моль
Фармакокінетика
Біодоступність 70-100%
Метаболізм Печінка
Період напіввиведення 5-7 год.
Екскреція Нирки
Реєстрація лікарського засобу в Україні
Назва, фірма-виробник, країна, номер реєстрації, дата СУЛЬФАДИМЕЗИН,
ТОВ«Агрофарм»,Україна
UA//6875/01/01
16.11.2012-16/11/2017

Фармакологічні властивості

Сульфадимідин — синтетичний препарат з групи сульфаніламідних препаратів короткої дії. Препарат має бактеріостатичну дію, що полягає у порушенні синтезу мікрооргазмами фолієвої кислоти та блокуванні засвоєння мікроорганізмами параамінобензойної кислоти. До препарату чутливі наступні збудники: стафілококи, стрептококи, клебсієли, Escherichia coli, Bacillus anthracis, Corynebacterium diphtheriae, частина роду Clostridium, єрсинії, Actinomyces spp., Nocardia spp., токсоплазма та деякі хламідії. Інші збудники до препарату нечутливі.

Фармакокінетика

Сульфадимідин швидко всмоктується в шлунково-кишковому тракті та добре зв'язується з білками плазми крові. Біодоступність препарату становить 70—100 %. Препарат створює високі концентрації в більшості тканин і рідин організму, найбільші концентрації створюються в легенях та спинномозковій рідині. Сульфадимідин добре проходить через гематоенцефалічний бар'єр. Препарат проходить через плацентарний бар'єр та виділяється в грудне молоко. Метаболізується сульфадимідин в печінці з утворенням неактивних метаболітів. Період напіввиведення препарату складає 5—7 годин. Виводиться препарат з організму нирками, при високій концентрації в сечі метаболіти сульфадимідину можуть випадати в осад.

Показання до застосування

Сульфадимідин застосовують при інфекційних ураженнях, які спричинюють деякі чутливі до препарату мікроорганізми — при бронхітах, тонзиліті, пневмонія, гаймориті, отиті, піодермії, ранових інфекція, гонореї, холециститі, пієлоциститі, трахому, токсоплазмозі в складі комбінованої терапії.

Побічна дія

При застосуванні сульфадимідину можливі наступні побічні ефекти:

Протипоказання

Сульфадимідин протипоказаний при підвищеній чутливості до сульфаніламідних препаратів, захворюваннях крові, печінковій та нирковій недостатності, гепатиті, гострій порфірії, дефіциті глюкозо-6-фосфатдегідрогенази, гіпертиреозі, вагітності та годуванні грудьми.

Форми випуску

Сульфадимідин випускається у вигляді таблеток по 0,25 та 0,5 г.

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.