Су-25Т

Су-25Т (виріб «Т-8М», по кодифікації НАТО: Frogfoot, Фрогфут — «Жаб'яча лапа») — радянський і російський штурмовик, призначений для знищення бронетехніки, вогневих засобів, кораблів (до есмінця включно), вертольотів, транспортних літаків, мостів, укриттів, комплексів ППО і живої сили супротивника вдень і вночі, на полі бою і на глибині до 450 км за лінією фронту, в діапазоні висот від 30 до 5000 м. Перший політ відбувся 17 серпня 1984 року. Серійне виробництво почалося в 1990 на Тбіліському авіазаводі. У листопаді 1991 рік а Су-25Т (прототип Т8-М3) був вперше продемонстрований публіці на авіасалоні в Дубаї (ОАЕ). Державні випробування тривали до вересня 1993 року, після чого літак був прийнятий на озброєння.

Су-25Т
Су-25Т
Призначення:	штурмовик
Перший політ:	17 серпня 1984
Прийнятий на озброєння:	1984
Період використання:	1984 — донині
На озброєнні у:	Грузія,  Росія…
Виробник:	ДКБ Сухого
Модифікації:	Т8-М1, Су-25Т, Су-25ТМ (Т-8ТМ), Су-25ТК
Конструктор:	В. П. Бабак
Екіпаж:	1 особа
Крейсерська швидкість:	750 км/год
Максимальна швидкість (МШ):	950 км/год
Дальність польоту з ППБ:	2250 км
Практична стеля:	10 000 м
Довжина:	15,33 м
Висота:	5,2 м
Розмах крила:	14,36 м
Площа крила:	30,1 м²
Споряджений:	16 500 кг
Двигуни:	2× ТРД Р-195
Тяга (потужність):	2× 40 кН (4500 кгс)
Гарматне озброєння:	двоствольна 30-мм гармата ГШ-30 200 патронів (вбудована)
Підвісне озброєння:	Керовані ракети: Ракети «повітря — повітря»: 2 × Р-60М; 2 × Р-73 ракети «повітря-поверхня»: 16 × ПТУРС «Віхрь»; 6 × Х-25МЛ (МТ, МР, МП, МПУ); 8 × С-25Л; 2 × Х-29Л (Т, МЛ, ТЭ, ТМ, ТД); 2 × Х-58Е (У). Некеровані ракети: Блоки НАР — 8 × блоків Б-5 з НАР С-5 (256 НАР); 8 × блоків НАР Б-8; х НАР С-8(160 НАР); 8 × блоків НАР Б-13Л; х НАР С-13 (40 НАР); 8 × НАР С-24 Б; х НАР С-24 ОФМ; 8 × НАР С-25; х НАР С-25 ОФМ. Бомби: вільнопадаючі і коректовані різного призначення, бомбові касети: 2 × КАБ-500Кр; 10 × АБ-100; 32 × АБ-100 спільно з МБД-2-67У 10 × АБ-250; 8 × АБ-500; 8 × РБК-250; 8 × РБК-500; 8 × КМГУ-2; 8 × ЗБ-500; (Див. в текст.)

Су-25Т
Тип	фронтовий бомбардувальник
Розробник	ДКБ Сухого
Виробник	Тбіліський авіаційний завод Улан-Уденський авіаційний завод
Перший політ	17 серпня 1984
Початок експлуатації	1994
Вироблено	~20

Конструкція літака аналогічна Су-25УБ (уніфікація 85 %). Відмінність полягає в одномісній кабіні (при цьому збережений бронеблок Су-25УБ), передкабінному відсіку збільшеної довжини, в якому розміщена апаратура прицільного комплексу «Шквал», кілі збільшеної площі. Силова установка складається з 2 ТРД Р-195 (мотогондоли відповідно доопрацьовані). У закабінному відсіку і хвостовій частині фюзеляжу встановлено 2 додаткові паливні баки. Гарматна установка ВПУ-17А замінена на ННПУ-8М з перенесенням самої установки з підкабінного відсіку під середню частину фюзеляжу (ствольна частина гармати винесена з обводів фюзеляжу). Під крилом можуть підвішуватися 2 знімні рухомі установки СППУ-687 з гарматами ГШ-301 (боєкомплект 200 снарядів). До складу озброєння додані ракети «повітря-поверхня» з лазерною та телевізійною системою наведення, протирадіолокаційні ракети, протитанкові ракети «Вихор» (до 16 шт.). У хвостовій частині фюзеляжу встановлена апаратура РЕБ «Іртиш» зі станцією ІЧ-перешкод «Суховантаж».

Разом ТАГО встиг до розвалу СРСР випустити дослідну партію літаків Су-25Т в кількості 12 машин. Згідно з рядом джерел, тільки 8 з 12 літаків були отримані Росією. Ще 12 Су-25Т були побудовані для ВПС Грузії, ці літаки оснащувалися спрощеним БРЕО, оскільки нові системи Росія Грузії не надала. В офіційних списках ВПС Грузії Су-25Т не значаться.[1] Після розпаду СРСР виробництво переведене в Улан-Уде (до 2003 року виготовлено 4 модернізовані літаки Су-25ТМ, ще 4 недобудовані). Там же проводиться модернізація раніше випущених Су-25Т.

Кількість таких літаків у ВПС РФ вкрай обмежена: на сьогоднішній день «у строю» перебуває близько 6 Су-25Т (на початку 2000 р. 2 літаки після передпродажної підготовки були поставлені на експорт).