Р-73

Р-73 (за класифікації МО США і НАТО: AA-11Archer — «Лучник») — радянська/російсько-українська керована ракета класу повітря-повітря малого радіуса дії з інфрачервоною системою самонаведення.

Р-73
AA-11 Archer

Р-73 на винищувачі МіГ-29
Тип КРПП малої дальності
Походження Радянський Союз
Історія використання
На озброєнні 1984 — по т.ч.
Оператори див. Оператори
Історія виробництва
Розробник НВО «Блискавка»
Розроблено 1983
Виробник НВО «Вимпел» (поточний)[1],
Тбіліський авіаційний завод (колишній)
Виготовлена
кількість		 6000 до розпаду СРСР
Варіанти РМД-1
РМД-2
УЗР-73 (навчальна)
Р-73Е (експортне РМД-1)
Р-73М
Характеристики
Вага 105 кг
Довжина 2,93 м
Діаметр 165 мм
Дальність вогню
Вага боєголовки 7,4 кг
Двигун твердопаливний ракетний двигун
Розмах крил 510 мм
Операційна
дальність
 R-73E: 30 км
R-73M1: 30 км [2]
R-74: 40 км[3]
Швидкість 2,5 маха
Система
наведення
 всеракурсна теплова голівка самонаведення
Пускова
платформа
Р-73 у Вікісховищі

Створена спеціально для високоманевреного ближнього повітряного бою, який за підсумками локальних конфліктів в Кореї, В'єтнамі та ін. знову зайняв належне місце у тактиці дії ВПС. При розробці враховувалися такі вимоги як всеракурсність, надманевреність, реалізація принципу «випустив-забув». Крім того необхідно було, щоб зброя не мала істотних обмежень щодо маневреності носія в процесі застосування, тобто щоб ракета могла запускатися при інтенсивному маневруванні літака з великими перевантаженнями.

Призначення

Р-73 призначена для боротьби з повітряними цілями: автоматично дрейфуючими аеростатами, маневруючими літаками, гелікоптерами та крилатими ракетами. Також може служити для організації протиракетної оборони носія[4].

Аеродинамічна схема

Аеродинамічна схема — «качка». Ракета має елерони, дестабілізатори та датчики аеродинамічних кутів.

Двигун

Ракета Р-73 оснащена твердопаливним двигуном з інтерцепторами системи газодинамічного управління (СГДУ), що дозволяє виконувати ракеті енергійні маневри під час роботи двигуна.

Система управління

Пасивна інфрачервона головка самонаведення (ГСН) МК-80 (виготовляється на заводі Арсенал [5] [6] ). Перед пуском ракета отримує первісне цілевказання з борту носія.

Носії

Літаки

Вертольоти

Технічні характеристики

Джерело [4]

  • Висота ураження цілей: 0,005-20 км
  • Перевантаження цілей: до 12 G
  • Власне перевантаження: до 40 G
  • Стартова маса:
    • РМД-1: 105 кг
    • РМД-2: 110 кг
  • Маса бойової частини: 7,4 кг
  • Тип бойової частини: стрижнева
  • Підривник:
*Р-73: радіопідривач
*Р-73Л: оптичний лазерний
  • Кути цілевказання:
*РМД-1: ± 45 °
*РМД-2: ± 60 °
*Р-73М: ± 90 °
  • Імовірність ураження цілі 0,6
  • Максимальна швидкість цілі: 2500 км/год
  • Дальності пуску:
  • В передню півсферу, максимальна:
*РМД-1: 20 км
*РМД-2: 40 км
*В задню півсферу, мінімальна: 0,3 км
  • Габаритні розміри:
*Довжина: 2900 мм
*Діаметр: 170 мм
*Розмах оперення: 510 мм
  • Кріплення до носія: рейкове пусковий пристрій П-72 (АПУ-73-1)

Оператори

Білорусь

Наприкінці 2020 — початку 2021 року білоруське підприємство «БСВТ-новые технологии» заявило, що освоїло ремонт та модернізацію низки радянських авіаційних керованих ракет, серед яких і Р-73. Білоруська модернізація керованої ракети отримала позначення Р-73БМ, на ній встановили нову інфрачервону головку самонаведення з кутом огляду 45-60°, покращено завадостійскість, можливість застосування комбінованого методу наведення, новий двигун, новий блок управління автопілотом, новий неконтактний лазерний підривач, тощо[8].

Дальність ураження цілі модернізованою ракетою називають від 300 метрів до 12 км, висота під час пуску з повітряного носія — до 20 км[8].

Вірогідність ураження цілі першою ракетою називають на рівні 0,8[8].

Наприкінці лютого 2021 року білоруські військово-повітряні сили та війська протиповітряної оборони виконали пуски авіаційних керованих ракет, зокрема — модернізованих Р-73БМ. Виконували стрільби з винищувачів МіГ-29 та навчально-тренувальних Як-130 на полігоні «Полесский»[8].

Україна

Відомо, що українські військові мають на озброєнні певну кількість ракет Р-73, а підприємства ОПК — здійснюють їхню модернізацію.

Так, в 2017 році в мережі з'явилось фото українського гелікоптера Мі-8 з підвішеною ракетою Р-73. Можна припустити, що Мі-8 служить літаючою лабораторією (для дослідження параметрів модернізованої ракети в повітрі). Саме на Мі-8 відбувались випробування радіолокаційної ГСН протикорабельної ракети «Нептун».

12 липня 2019 року, під час візиту Президента України в місто Дніпро, керівник держави відвідав конструкторське бюро «Південне», де серед низки зразків йому продемонстрували модернізовану радянську авіаційну керовану ракету Р-73[9].

Які саме зміни будуть внесені в ракету Р-73 в ході модернізації поки не відомо, проте раніше вже була опублікована інформація про нову інфрачервону головку самонаведення ИЗЗ-12, розробки підприємства «Арсенал»[10].

В березні 2021 року президент державної акціонерної холдингової компанії «Артем» Володимир Зімін заявив, що невдовзі підприємство почне ремонтувати та модернізувати авіаційні керовані ракети Р-73 класу «повітря-повітря». Він також підтвердив можливість модернізації ракет в Україні за рахунок встановлення нових головок самонаведення: «може запропонувати як головку МК-80, як ремонт цієї головки, так і поставка модернізованої головки МК-2200»[9].

Примітки
  1. Архівована копія. Архів оригіналу за 23 червня 2012. Процитовано 24 липня 2016.
  2. AA-11 ARCHER R-73. Процитовано 23 грудня 2014.
  3. Tactical Missiles Corporation JSC. Архів оригіналу за 27 листопада 2015. Процитовано 23 грудня 2014.
  4. Керована ракета малої дальності Р-73 ІС «Ракетна техніка »БГТУ
  6. Див. з 13:45
  7. The International Institute For Strategic Studies IISS. The Military Balance 2010. — 492 с.
  8. Люксіков Михайло (9 березня 2021). Авіація Білорусі стріляє відремонтованими ракетами Р-73. Український мілітарний портал.
  9. Люксіков Михайло (13 березня 2021). «Артем» почне ремонтувати та модернізувати ракети Р-73. Український мілітарний портал.
  10. КБ Південне модернізує ракету Р-73. Український мілітарний портал. 14 липня 2019.
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.