Єременко Микола Миколайович (молодший)

Микола Миколайович Єрьоменко (14 лютого 1949, Вітебськ, Білоруська РСР — 27 травня 2001, Москва, Росія) — радянський, російський актор і кінорежисер. Лауреат премії Ленінського комсомолу (1980). Заслужений артист РРФСР (1983). Народний артист Росії (1994).

Єременко Микола Миколайович
Ерёменко Николай Николаевич
Народився 14 лютого 1949(1949-02-14)
Вітебськ, Білоруська РСР
Помер 27 травня 2001(2001-05-27) (52 роки)
Москва, Росія
  • інсульт
    • Поховання Східне кладовище
    Громадянство  СРСР →  Росія
    Діяльність актор театру і кіно, кінорежисер
    Alma mater Всеросійський державний інститут кінематографії (1971)
    Роки діяльності 1969—2001
    Батьки Єременко Микола Миколайович
    Орлова Галина Олександрівна
    IMDb nm0947698
    Нагороди та премії
    Премія Ленінського комсомолу
    Народний артист Росії

    Біографія

    Народився 1949 р. у м. Вітебську в родині народного артиста СРСР М. М. Єременка та народної артистки Білорусі Г. О. Орлової.

    Закінчив Всесоюзний державний інститут кінематографії (1971, курс С. Герасимова і Т. Макарової). Дебютував в кіно у 1969 році в фільмі свого педагога С. Герасимова «Біля озера», де знялися також майбутні кінозірки — однокурсниці Єременка: Наталія Бєлохвостікова, Наталія Арінбасарова, Наталія Бондарчук.

    У 1971—1976 рр. — актор Московського Театру-студії кіноактора.

    З 1976 року — актор кіностудії імені М. Горького.

    Знімався в фільмах відомих режисерів: С. Герасимова, С. Говорухіна, С. Ростоцького, В. Мельникова, В. Дормана, С. Дружиніної, Я. Лапшина та ін. Працював на картинах українських кіностудій. Один з найпопулярніших і улюблених глядачем акторів радянського кіно.

    У 1995 році поставив картину «Син за батька…» (у співавт. з М. Касимовою), в якій зняв свого батька в головній ролі. Картина удостоєна ряду кінопремій.

    З 2001 року — радник з питань культури посольства Білорусі в Москві.

    Помер 27 травня 2001 р. в Москві. Похований у Мінську.

    Фестивалі та премії
    • 1980 — Премія Ленінського комсомолу: За створення образу сучасника в кіно.
    • Фільм М. Єременка «Син за батька…» (1995) удостоєний нагород[1]:
      • 1996 — МКФ слов'янських і православних народів «Золотий Витязь»: Приз «Бронзовий Витязь» за найкращий ігровий фільм;
      • 1996 — Національний КФ білоруських фільмів в Бересті: Приз «Кришталевий лелека» за найкращий ігровий фільм;
      • 1996 — ОРКФ «Кінотавр» в Сочі: Спеціальний приз журі в конкурсі «Панорама»;
      • 1998 — Головний приз міжнародного кінофестивалю в Пхеньяні (Північна Корея)[2].

    Фільмографія

    Режисер-постановник:

    Акторські кінороботи:

    Пам'ять
    • Пам'яті актора присвячено кілька документальних фільмів та передач, зокрема (рос.):
      • 2003 — «Николай Ерёменко (младший)». Фильм 98 (в документальному циклі «Чтобы помнили»);
      • 2006 — «Николай Ерёменко (младший)» (в документальному циклі «Как уходили кумиры»);
      • 2006 — «Пираты ХХ века. Ерёменко — Нигматулин» (док. фільм);
      • 2011 — «Пираты ХХ века» (в документальному циклі «Тайны советского кино»);
      • 2014 — «Последняя весна Николая Ерёменко» (док. фільм).

    Примітки
    1. Николай Еременко // Имена // Энциклопедия отечественного кино (рос.). Архів оригіналу за 16 квітня 2017. Процитовано 15 квітня 2017.
    2. Сын за отца (1995) (рос.)

    Література
    • Кино: Энциклопедический словарь. М., 1987. — С.137;
    • Раззаков Ф. Досье на звезд. 1962—1980. М., 1998. — С.534—542;
    • Всемирный биографический энциклопедический словарь. М., 1998. — С.267;
    • Раззаков Ф. Актеры всех поколений. М., 2000. — С.358—363;
    • Прощание // Экран и сцена. М., 2001, № 19/20. — С.2;
    • Кинословарь. Т.1. СПб., 2001. — С.415-416.

    Посилання
    This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.