Климова Олександра Іванівна

Климова Олександра Іванівна
Народилася 1 жовтня 1921(1921-10-01)[1]
Затобольськ, Костанайський район, Костанайська область
Померла 13 травня 2005(2005-05-13) (83 роки)
Мінськ, Білорусь
Поховання Східне кладовище
Країна  СРСР
 Білорусь
Діяльність акторка
Alma mater Вище театральне училище імені М. С. Щепкіна
Заклад НАДТ ім. М. Горького
Членство Q4430501? і Білоруська спілка театральних діячівd
Нагороди

IMDb ID 0459559

Олександра Іванівна Климова (біл. Аляксандра Іванаўна Клімава; 1921—2005) — радянська, білоруська, російська та українська актриса театру і кіно, педагог, громадський діяч,Народна артистка СРСР (1969).

Біографія

Народилася 1 жовтня 1921 року в селі Самодурівка[2], нині селище Затобольск у Костанайській області Казахстану.

Дитинство і юність пройшли в Магнітогорську. Закінчила середню та музичну школи і в 1941 році розпочала свою трудову діяльність на металургійному заводі.

Займалася в драмгуртку при Будинку металургів. Перші кроки в акторському мистецтві зробила на сцені Магнітогорського народного театру. У 1942—1945 роках — актриса Магнітогорського драматичного театру імені О. С. Пушкіна. Під час Німецько-радянської війни виступала у військових госпіталях.

У 1945 році вступила до Московського вищого театрального училища імені М. С. Щепкіна (клас Віри Пашенної).

Після закінчення училища в 1949 році була запрошена в Одеський російський драматичний театр ім. А. Іванова, на сцені якого грала до 1951 року. У 1951—1954 роках — актриса Київського театру російської драми імені Лесі Українки, у 1954—1956 роках — Харківського російського драматичного театру імені О. С. Пушкіна. Працювала також в Свердловську та Москві.

У 1956—2004 роках — актриса Мінського драматичного театру імені М. Горького.

Зіграла понад 80 головних ролей класичного і сучасного репертуару. Здобула славу провідної актриси героїчного плану і отримала широке визнання у театральної громадськості і глядачів.

У 1981—1988 роках викладала в Білоруському державному театрально-художньому інституті.

Член Спілки кінематографістів УРСР. Входила до складу правління Білоруського союзу театральних діячів.

Член Радянського комітету захисту миру, комітету по Ленінських і Державних премій при Раді міністрів СРСР, комісії УРСР у справах ЮНЕСКО. Обиралася головою Республіканської військово-шефської комісії.

Померла 13 травня (за іншими джерелами — 14 травня) 2005 року. Похована в Мінську на Східному кладовищі.

Родина
  • чоловік — Андрій Валентинович Душечкін-Корсаковський, актор-педагог
  • син — Андрій Андрійович Душечкін (нар. 1960) — білоруський актор театру і кіно, педагог, літератор, заслужений артист Республіки Білорусь (2004).

Творчість

Магнітогорський театр драми імені Пушкіна

Одеський російський театр драми ім. Іванова

Київський російський драматичний театр імені Лесі Українки

Харківський російський драматичний театр імені О. С. Пушкіна

Мінський драматичний театр імені М. Горького

У 1999 році відбулася прем'єра моновистави «Мій театр», де актриса виконувала уривки з творів: «Монолог про театр» Віссаріона Бєлінського, «Вишневий сад» А. Чехова, «Сходження на Фудзіяму» Ч. Т. Айтматова, «Актриса з Бродвею» Є. О. Євтушенко, «Антоній і Клеопатра» В. Шекспіра, «Діти сонця» М . Горького, «Солодкоголосий птах юності» Т. Вільямса, «Марія Стюарт» Ф. Шіллера, «Стара актриса на роль дружини Достоєвського» Е. Радзинського, «Льодове побоїще» К. М. Симонова.

Ролі в кіно
  1. 1957 — Поліська легенда — епізод
  2. 1958 — Щастя треба берегти
  3. 1967 — Поруч з вами — Катерина Дмитрівна
  4. 1968 — Десята частка шляху
  5. 1968 — Карантин — Дар'я Степанівна Мурашко
  6. 1969 — Сини йдуть у бій — Гаврилівна
  7. 1969 — Ціна — Естер
  8. 1970 — День та ніч — фронтовичка
  9. 1971 — Вся королівська рать — мати Джека Бердена
  10. 1972 — Золотий ґанок — мати Тані
  11. 1972 — Переклад з англійської — Ніна Максимівна
  12. 1973 — Витоки — Любава Крупнова
  13. 1973 — Парашути на деревах — господиня швейної майстерні
  14. 1974 — Тому що люблю — Ірина Біла
  15. 1976 — По секрету всему свету — Раїса Іванівна
  16. 1977 — Сімейні обставини — Вероніка Макарівна
  17. 1978 — Розклад на післязавтра — дружина генерала
  18. 1980 — Атланти і каріатиди — Ганна Титівна Прабабкіна
  19. 1981 — Дочка командира"- Семибратова
  20. 1982 — Давай одружимося — тітка Олени Воронової
  21. 1982 — Шапка Мономаха — Серафима Олексіївна
  22. 1984 — Радуниця — Льокса
  23. 1985 — Грядущому століття — Поліна Григорівна Полосухіна
  24. 1988 — Воля Всесвіту — бабуся
  25. 1990 — Адвокат (Вбивство на Монастирських ставках) — Народний суддя Олександра Іванівна
  26. 1991 — Хеппі енд — мати Ігоря Мішаткіна
  27. 1994 — Епілог — Віра

Нагороди та звання

Пам'ять
  • У 2007 році на честь Олександри Іванівни Климової в Мінську була встановлена меморіальна дошка.
  • Знято документальний фільм «Актриса — моя професія».
  • Син О. Климової Андрій Душечкін присвятив їй книгу «По той бік дзеркала».

Примітки
  1. Климова Александра Ивановна // Большая советская энциклопедия: [в 30 т.] / под ред. А. М. Прохорова — 3-е изд. — Москва: Советская энциклопедия, 1969.
  2. «Солнечный свет надежды»- проект белорусской женской общественной организации «Сотрудничество деловых и творческих женщин»
This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.