Тадеуш Бой-Желенський
Тадеуш Бой-Желенський | ||||
---|---|---|---|---|
Tadeusz Boy-Żeleński | ||||
| ||||
Ім'я при народженні | пол. Tadeusz Kamil Marcjan Żeleński | |||
Народився |
21 грудня 1874 Варшава | |||
Помер |
4 липня 1941 (66 років) Львів ·вогнепальне поранення | |||
Країна | Польща[1] | |||
Діяльність | письменник | |||
Сфера роботи | fictiond | |||
Alma mater | Ягеллонський університет | |||
Мова творів | французька і польська[2] | |||
Роки активності | з 1906 | |||
Членство | Польська академія літератури і Польський PEN Clubd | |||
Рід | Q63532280? | |||
Батько | Владислав Желенський | |||
У шлюбі з | Zofia Żeleńskad | |||
Автограф | ||||
Нагороди | ||||
| ||||
Тадеуш Бой-Желенський у Вікісховищі |
Таде́уш Бой-Желе́нський (пол. Tadeusz Boy-Żeleński; справжнє ім'я — Тадеуш Каміль Марціан Желенський; 21 грудня 1874, Варшава — 4 липня 1941, Львів) — польський лікар, письменник, поет-сатирик, есеїст, літературний і театральний критик, перекладач французької літератури, громадський діяч. За переконаннями — матеріаліст. Масон[3]
Біографія
Тадеуш Желенський народився 21 грудня 1874 року у Варшаві й походив від шляхетського польського роду Желенських (пол. Żeleńskich) герба Цьолек (пол. Ciołek). Батько, Владислав Желенський, відомий польський композитор і піаніст. Мати, Ванда Желенська (уроджена Грабовська), польська письменниця. Тадеуш — друга дитина в подружжя. Він мав двох братів, старшого — Станіслава Желенського (1873—1914), польський архітектор і молодшого — Едвард Желенський (1878—1910), службовець і співзасновник мистецького кабаре «Зелений Балоник».
Медик за освітою.
1911 — вийшла перша збірка віршованих памфлетів Тадеуша Желенського — «Слівця».
Своїми творами боровся з клерикалізмом, псевдопатріотизмом, ідеалістичними поглядами на літературу.
Як писала радянська критика, «останні його праці про Бальзака й Стендаля і особливо Міцкевича проклали шлях марксистській літературній критиці в Польщі».
Бой-Желенському належить близько 200 томів перекладів Бальзака, Мольєра, Стендаля, Рабле, Вольтера та ін.
Вересень 1939 — рятуючись від німців, евакуювався на територію анексованої радянськими військами Галичини.
У 20-х числах жовтня 1939 увійшов до складу Організаційного комітету письменників Львова разом з такими письменниками: П. Панч (голова комітету), В. Василевська, В. Броневський, Д. Кенігсберг, Г. Гурська, С.Тудор, Я. Цурковський, О. Дан, О. Ват.
1941 — розстріляний німцями у Львові. На його честь 1946 року у Львові названо вулицю.
Примітки
- LIBRIS — 2012.
- Bibliothèque nationale de France Ідентифікатор BNF: платформа відкритих даних — 2011.
- Ludwik Hass. Wolnomularstwo w Europie środkowo-wschodniej w XVIII i XIX wieku, 1982, s. 549
Джерела
- Українська радянська енциклопедія : у 12 т. / гол. ред. М. П. Бажан ; редкол.: О. К. Антонов та ін. — 2-ге вид. — К. : Головна редакція УРЕ, 1974–1985.
- Інститут історії України
- Вацлав Борови. Бой як перекладач. Книга «Дослідження і дискусії». Вроцлав, 1952. — Т. 1—2 / W. Borowy. Boy jako tłumacz // Studia i rozprawy. T. 1–2. Wrocław, 1952.
- Анджей Ставар. Тадеуш Желенський (Бой) / A. Stawar. Tadeusz Żeleński (Boy). Warszawa, 1958;
- Роман Зіманд. Три розповіді про Боя. / R. Zimand. Trzy studia o Boyu. Warszawa, 1961;
- Лозинський І. М. Друга літературна і громадсько-педагогічна молодість Тадеуша Бой-Желенського // Міжслов'ян. літ. взаємини. К., 1961. Вип. 2;
- B. Winklowa. Tadeusz Żeleński (Boy). Twórczość i życie: biobibliografia. Warszawa, 1967;
- A. Z. Makowiecki. Tadeusz Żeleński (Boy). Warszawa, 1974;
- Лозинський І. М. Львівський період життя і творчості Тадеуша Боя-Желенського (1939—1941): Бібліогр. покажч. Л., 1984; Boy we Lwowie 1939—1941. Warszawa, 1992.