Тернова (Чугуївський район)

Село Тернова знаходиться на лівому березі річки Уда в місці впадання в неї річки Роганка, вище за течією примикає смт Лизогубівка (Харківський район), нижче за течією примикає смт Введенка, на протилежному березі — село Зауддя. До села примикає кілька лісових масивів (сосна).

Село розташоване у 18 км від райцентру — міста Чугуїв та 30 км від обласного міста.

На території села знайдено залишки двох поселень часів II та І тисячоліть до н. е. та поселення черняхівської культури II—VI ст. до н. е. Дослідники гадають, що у формуванні черняхівської культури брали участь різні етнічні групи населення.

Засноване село у 1647 році[1].

З розповідей старих мешканців с. Тернова дізнаємось, що першими поселенцями села були козаки, заслані Катериною II на тернові ліси. Вони вирубували тернівник і будували житло. Звідси і походить назва села — Тернова.

У першій половині XIX століття — військове поселення, що входило до Чугуївського округу військових поселень. Досі вулиці в Терновій в просторіччі називаються, як в XIX столітті, по сотням (1-а, 2-а, 3-а, 4-а).

За даними на 1864 рік у казенному селі Введенської волості Зміївського повіту мешкало 750 осіб (394 чоловічої статі та 356 — жіночої), налічувалось 127 дворових господарств, існувала православна церква[2].

За переписом 1897 року кількість мешканців зросла до 1707 осіб (849 чоловічої статі та 858 — жіночої), з яких 1532 — православної віри, 175 — старообрядницької[3].

У листопаді 1919 року створено парторганізацію, а у 1920 — комсомольську. 1921 рік — створення місцевої армії незаможників, які об'єднувала 56 десятин землі, а до складу артілі входило 43 члени.

У травні 1920 року село брало участь у повстанні проти мобілізації до Червоної армії.

Вперше з'явилась школа у селі в 1928 році, а керівниками її були Галина Іванівна Ніколаєнко, Євдокій Григорович Мамаєв.

• Молочно-товарна ферма.
• «Колос 2000», сільськогосподарське ТОВ.
• «Тернівське», сільськогосподарське ВАТ.

• Школа.

• Церква Іоанна Богослова, побудована в 2000-х роках.

Сполучення з Харковом залізничне (електропоїзди лінії Харків(Лосєве) — Гракове — Куп'янськ-Вузловий) та автобусне.

На території Тернової — залізнична станція Мохнач, що знаходиться не в Мохначі, а за 20 км від нього, причому на протилежному березі річки Уда. Зараз станція і селище Мохнач взагалі не мають прямого сполучення між собою — капітальний автомобільний міст через Уду був знищений під Введенкою в 1943 році, а потім пряма ґрунтова дорога між Мохначем і станцією через Мохначанський ліс у межиріччі Уди і Дінця стала непроїжджою.

Залізнична станція Тернове тієї же лінії знаходиться на у Терновій, а за 10 км від неї, на протилежному березі річки Роганка, поблизу Безлюдівки — за 2 зупинних пункти від станції Мохнач, що розташований у Терновій.

У Терновий існує побудований в СРСР бетонний автомобільний міст через річку Уда, що з'єднує її з селом Зауддя.

• Єфімов Микола Сергійович (1890—1938) — місцевий священник, репресований у 1938 році, місцевошанований святий Української Православної Церкви (Московського патріархату).

• Історія міст і сіл Української РСР. Харківська область. — Київ, Головна редакція УРЕ АН УРСР, 1967
• Погода в селі Тернова