Конья

Ко́нья (тур. Konya, османськ. قونیه; , також Іко́нія, Іко́ніум, грец. Ἰκόνιον) — місто в Туреччині в центральній частині Анатолії. Центр однойменної провінції Конья.

Конья
тур. Konya
Конья
Основні дані
37°52′21″ пн. ш. 32°29′31″ сх. д.
Країна  Туреччина
Регіон Центральна Анатолія
Столиця для Румський султанат і Конья
Засновано 700 до н. е.
Площа 41 001 км²
Населення 2 232 374 осіб (2019)[1]
Висота НРМ 1016  м
Міста-побратими Хой, Кум, Гянджа, Мултан, Окаяма, Сана, Сараєво, Сілет, Тебриз, Тетово, Верона, Сіань, Баку, Гедареф, Тулькарм
Телефонний код (90) 332
GeoNames 306571
OSM 223133 ·R (Конья, Конья)
Поштові індекси 42xxx
Міська влада
Мер міста Tahir Akyürek
Вебсайт www.konya.bel.tr
www.konya.gov.tr
Мапа


 Конья у Вікісховищі
Адміністративний поділ Коньї

Місто відоме своєю історією, має велику культурну та релігійну цінність.

Історія

Догрецький період

Місце було заселене дуже давно. При розкопках за 50 км на південь від міста знайдено поселення Чатал-Гуюк, історія якого тягнеться від 7500 до н. е.

Під назвою Куванна місто входило в Хеттське царство близько 4000 років тому, так само називалося і в Фригії.

Римський та візантійський період

У грецьких документах місто фігурує як Іконіон. У Біблії Іконіон згадується в Діяннях святих апостолів, з містом пов'язані подорожі апостола Павла. У перекладах Біблії українською місто згадується як Іконія (Дії 14:1). Вважається батьківщиною св. Параскеви Іконійської (П'ятниці) з III ст. Також тут народилася Текла Іконійська (II ст).

За часів римського імператора Клавдія місто було передано ветеранам та отримало назву «Клавдіконіум».

Місто належало римській провінції Лікаонії, у грецькі часи місто належало Фригії. Археологічні розкопки в центрі міста (Аладін-тепе) привели до знахідок фригійських виробів приблизно 25 р. н. е., а також предметів, характерних для сусідніх провінцій Галатії, Каппадокії, Пісидії та Памфілії.

Як видно з імператорських монет, Іконіум мав право римської колонії. Іконіум особливо часто згадується в епоху хрестових походів.

Сельджуки

Музей при гробниці Румі в Коньї

Цей район у 1070-х роках зайняли сельджуки, Конья в період приблизно 1150—1300 років стала столицею великої імперії, що включала Іран та Ірак. Могутність сельджуцької держави поступово послаблювалась, у той час коли Іконіум був столицею, держава називалась Іконійський султанат, а назва Конья з'явилась через кілька століть. Тоді Конья була активним центром як османської, так і перської культури.

У сельджуцький період тут жив знаменитий поет та математик Омар Хайям (10481131). У XIII столітті тут жив Мевляна Джалаледдін Румі. У 1244 році він зустрів Шемса Тебрізі й утворив з ним суфійський орден Мевлеві. Румі помер 17 вересня 1273 року, його мавзолей досі вважається святим місцем та паломники постійно відвідують Конью, на свята дервіші влаштовують у його могили ритуал Сема.

Після монгольського завоювання Конья залишалася центром суфізму, по всьому сході організовувались ордена дервішів, подібні до Мевлеві.

Османська імперія

В османські часи Конья була також центром дервішів та святим містом, куди сходились численні паломники.

21 грудня 1832 р. тут відбулася вирішальна битва між єгиптянами Ібрагіма-паші та османською армією великого візира Решида. Незважаючи на значну перевагу сил османів, вони зазнали повної поразки і сам Решид був тяжко поранений та потрапив у полон.

Туреччина

Бібліотека і архів Сельджуцького університету
Факультет медицини Сельджуцького університету

У 1925 році Ататюрк вирішив, що дервіші заважають модернізації країни, та прийняв укази, по яким діяльність суфійських орденів заборонялась чи різко обмежувалась. Суфійські монастирі були переобладнані в музеї. Мавзолей Румі був також перетворений на музей у 1927 році.

Пам'ятки культури, архітектура

Видатні місця

  • Центр міста — унікальна сельджуцька архітектура
  • Музей Мевляни — комплекс зі склепом Румі.
  • Мечеть Селімійе, яку заснував султан Селім II в XVI столітті
  • Музей Коюноглу — історичний та краєзнавчий
  • Мечеть Алаєттина сельджуцького часу, XIII століття
  • Медресе Бюйюк Каратай, нині музей
  • Медресе Індже Мінаре, зараз музей прикладного мистецтва по дереву та каменю
  • Археологічний музей
  • Етнографічний музей
  • Мечеть Шемса Тебрізі та його могила
  • Мечеть Азізіє
  • Мечеть Іплікчі — найстаріша сельджуцька мечеть, побудована в 1202 році
  • Мечеть Шерефеттина, або мечеть Мевляни — османська мечеть, побудована в 1636 році
  • Мечеть Хаджі Хасана

Звичаї, пов'язані з місцевістю

У середині грудня щорічно проводяться фестивалі дервішів, що супроводжувалися танцями. Фестивалі носять більш світський, ніж релігійний характер.

Відомі люди

Див. також

Примітки

Література

  • W. M. Ramsay, Historical Geography of Asia Minor (1890); (англ.)
  • St Paul the Traveller (1895);
  • G. Le Strange, Lands of the E. Caliphate (1905);
  • Данило Туптало, Житія святих (1711)

Посилання

This article is issued from Wikipedia. The text is licensed under Creative Commons - Attribution - Sharealike. Additional terms may apply for the media files.